Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №370/1336/26 — Макарівський районний суд Київської області

"02" вересня 2026 р. Справа № 370/1336/26

Провадження № 2/370/745/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Макарів Київської області, в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 16 830,00 грн за Договором № 547766-КС-001 про надання кредиту від 17.07.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладений Договір № 547766-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора UA-1031, наданого позивачем на фінансовий номер позичальника +3806660461603. Відповідно до Договору ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн шляхом їх переказу у безготівковій формі на вказаний відповідачем поточний (картковий) рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 на засадах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Кредит надано строком на 16 тижнів. Також, 23.08.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №547766-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Термін дії Договору до 21.03.2026 р. Відповідач свого зобов`язання за Кредитним договором №547766-КС-001 від 17.07.2025 та за Додатковою угодою № 1 від 23.08.2025 не виконала, здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 1 270,00 грн. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало, заборгованість відповідача за кредитним договором після закінчення строку дії договору не змінювалася. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість за Договором №547766-КС-001 про надання кредиту, з урахуванням додаткової угоди, в розмірі 16 830,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 600,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 000,00 грн. Враховуючи викладене позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованість за Договором №547766-КС-001 про надання кредиту від 17.07.2025 та за Додатковою угодою № 1 від 23.08.2025 в розмірі 16 830,00 грн та судові витрати.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

06.07.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» скеровано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, вказуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що електронний підпис (одноразовий ідентифікатор), яким нібито підписано договір, надсилався чи використовувався саме ним. Також зазначає, що позивач не надав суду беззаперечних доказів, які свідчать про реальне зарахування коштів на його платіжну картку. Крім того, позивач нарахував штрафні санкції, хоча у позові зазначав що самше штрафів не нараховував. Вважає, що подані до суду документи не підтверджують належним чином правильність здійсненого розрахунку, оскільки розрахунок складений самим позивачем та не підтверджує беззаперечно існування саме такого розміру заборгованості, крім того, часткове зарахування кредиту, було враховано не на погашення тіла кредиту.

22.07.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він не погоджується з доводами відповідача, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, детально та послідовно описує порядок укладання кредитного договору та додаткової угоди між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Звертає увагу суду на те, що наприкінці Кредитного договору та додаткової угоди у розділі «Реквізити та підписи сторін» наявна відмітка про підписання позичальником кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Стосовно перерахування коштів за кредитним договором та додатковою угодою посилається на довідки, сформовані в платіжній системі «Platon», які були надані ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 та зауважує, що якби відповідач не отримував кредитні кошти за Кредитним договором, останній міг би просто надати суду виписку з банківського рахунку, який був відкритий для обслуговування його банківської картки, однак відповідач таких дій не здійснив. Вказує, що докази перерахування кредитних коштів є належними, допустимими та достатніми, так само, як і наданий позивачем разом з позовною заявою розрахунок заборгованості за Кредитним договором, що підтверджує існування у відповідача заборгованості за Кредитним договором. Крім того, представник позивача вважає правомірним встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у Кредитному договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

17.07.2025 ТОВ "Бізнес Позика" надало пропозицію (оферта) ОСОБА_1 укласти Договір № 547766-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).

В той же день ОСОБА_1 акцептувала пропозицію ТОВ "Бізнес Позика" про укладення Договору про надання споживчого кредиту № 547766-КС-001, шляхом заповнення Анкети клієнта, яка містить її персональні дані, адресу проживання, РНОКПП, паспортні дані, електронну адресу, мобільний номер телефону та номер банківської картки для перерахунку коштів, шляхом підписання Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) електронним підписом.

Вказане підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «БІЗПОЗИКА»), щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 547766-КС-001 від 17.07.2025р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.

17.07.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 547766-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA-7764, наданого ТОВ "Бізнес Позика" на фінансовий номер позичальника НОМЕР_5.

Вказані обставини підтверджують укладення сторонами електронного кредитного договору. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не спростовував факт підписання нею самого договору.

Відповідно до п.2.1 Договору ТОВ "Бізнес Позика" надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес Позика". Тип кредиту: кредит (п.2.2). Строк кредиту - 16 тижнів (п.2.3). Стандартна процентна ставка за кредитом фіксована - 1 % в день, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.4). Комісія за видачу кредиту 1 000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено ТОВ "Бізнес Позика" в односторонньому порядку (п.2.5).

Загальний розмір наданого ОСОБА_1 кредиту 5 000,00 грн (п.2.7). Строк дії Договору - до 06.11.2025 року (п.2.8). Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 10 162,79 грн (п.2.9). Загальні витрати за кредитом 5 162,79 грн (п.2.10). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 764,20% (п.2.11). Денна процентна ставка 0,91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 "Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит". Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого кредиту обчислені на основі припущення, що ОСОБА_1 буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в Додатку № 2 до Договору, та буде застосовуватись стандартна процентна ставка, а інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору (п.2.12).

Дата видачі кредиту - 17.07.2025 (п.2.13). Дата повернення кредиту - 06.11.2025 (п.2.14). Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п.2.15).

Договір № 547766-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 17.07.2025 підписаний позичальником ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора UA-7764.

Підписуючи Договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, ОСОБА_1 погодився на означені умови та погодився з розрахованим розміром наданого кредиту, який зобов`язалась повернути до 06.11.2025.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір № 547766-КС-001 від 17.07.2025 укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» про надання споживчого кредиту в електронній формі і який підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-7764, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі сторонами погоджено всі його істотні умови (суму кредиту, строк кредиту, термін дії договору, процентну ставку), договір є дійсним, відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір в установленому порядку недійсним не визнавався.

При укладенні кредитного договору відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний ним номер телефону позивачем було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті Товариства, тим самим підписавши договір. При цьому кошти були перераховано на зазначену позичальником картку.

За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами.

Отже, 17.07.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладений Договір № 547766-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора UA-7764, наданого ТОВ "Бізнес Позика" на фінансовий номер позичальника НОМЕР_5.

Вказане також підтверджується Паспортом споживчого кредиту, який містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-8272.

Пунктом 7.5 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, ОСОБА_1 зобов`язана сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті ОСОБА_1 за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної ОСОБА_1 від ТОВ "Бізнес Позика" за цим Договором з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних ОСОБА_1 від ТОВ "Бізнес Позика" на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого ТОВ "ПрофітГід", вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ "Профіт Гід" здійснило успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: Номер платіжної інструкції 74bdac7c-62e9-11f0-b90f-000c29d57ed2_1; платник ТОВ «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239; номер транзакції 45274-15571-70224; дата/час здійснення переказу 17/07/2025 11:39; сума переказу, грн 5 000,00; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_4 ; Емітент платіжної картки отримувача Monobank (universal bank); призначення переказу Перерах. коштiв Ліівандовська К.О. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №547766-КС-001 від 17.07.2025 без ПДВ.

23.08.2025 ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 пропозицію Додаткову угоду (оферту) до Договору № 547766-КС-001 від 17.07.2025 року про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).

ОСОБА_1 акцептувала пропозицію ТОВ «Бізнес Позика» про укладення Додаткової угоди № 1 до Договору № 547766-КС-001 від 17.07.2025 року про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом підписання Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) електронним підписом UA-7764.

Таким чином, між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 547766-КС-001 від 17.07.2025 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), Відповідно до умов Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 21.03.2026 р.». Відповідач на виконання умов договору здійснив чаткову оплату за Договором №547766-КС-001 від 17.07.2025 на загальну суму 1 270,00 грн.

Таким чином позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором № 547766-КС-001 від 17.07.2025 належним чином.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 547766-КС-001 від 17.07.2025 та за Додатковою угодою № 1 від 23.08.2025 належним чином не виконав, здійснив часткову оплату за Договором оплату за Договором № 547766-КС-001 на загальну суму 1 270,00 грн.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору.

Станом на 07.04.2026 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором № 547766-КС-001 від 17.07.2025 про надання кредиту, в розмірі 16 830,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 600,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 000,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний, допустимий і достовірний доказ, відповідачем спростований не був, сторона відповідача не надала суду контррозрахунок суми заборгованості. З наявного розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник вносив кошти на виконання умов договору, чим підтвердив отримання ним кредитних коштів.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на те, що між сторонами укладено кредитний договір та додаткову угоду до нього, умови яких відповідач не виконав належним чином, суд на підставі ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, умов кредитного договору та додаткової угоди, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Бізнес Позика» та стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.

Кредитний договір та додаткову угоду не можна вважати такими, що належним чином не підписані електронним підписом, оскільки вони підписані одноразовими ідентифікаторами (одноразовим паролем).

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір № 547766-КС-001 від 17.07.2025 та додаткову угоду № 1 від 23.08.2025 укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписані у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» про надання споживчого кредиту в електронній формі і які підписані відповідачем шляхом використання одноразових паролів, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі та додатковій угоді сторонами погоджено всі істотні умови, договір та додаткова угода є дійсними, відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір та додаткова угода в установленому порядку недійсними не визнавалися.

При укладенні кредитного договору та додаткової угоди відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний ним номер телефону позивачем було направлено одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористався, ввівши у відповідне поле на сайті Товариства, тим самим підписавши договір, а згодом і додаткову угоду. При цьому кошти були перераховано на зазначену позичальником картку.

За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі та додатковій угоді електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Підписавши кредитний договір та додаткову угоду, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з їх умовами.

Таким чином, суд знаходить, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та за процентами за Договором № 547766-КС-001 від 17.07.2025 та додатковою угодою № 1 від 23.08.2025 підлягають задоволенню.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором та додатковою угодою, який надало ТОВ «Бізнес Позика» станом на 07.04.2026. Згідно з цим розрахунком заборгованість за тілом кредиту складає 5 000,00 грн, за відсотками за користування кредитом 9 600,00 грн.

Також до розрахунку позивач включив комісію у розмірі 1 000,00 грн за надання кредиту відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (утому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.4.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Верховний Суду у своїй постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

Верховний Суду у вищевказаній постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) дійшов висновку, що наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним в силу закону, а отже не підлягають визнанню недійсними судом.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 766/8096/20 (провадження № 61-15716св20) та від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг, які пов`язані з наданням кредиту, то умова кредитного договору та додаткової угоди щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту та додаткової суми кредиту у розмірі 1 000,00 грн, суперечить чинному законодавству, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, в позові ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення комісії у розмірі 1 000,00 грн слід відмовити.

Із розрахунку заборгованості за кредитом та додатковою угодою вбачається, що: - 23.08.2025 відповідач сплатив на погашення заборгованості 1 270,00 грн, з яких 1 270,00 грн позивач зарахував на погашення за нарахування за ст. 625 ЦК.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 830,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 9 600,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом та 1 000,00 грн - комісія за надання кредиту.

Відповідно до наданого позивачем графіка платежів сторонами було погоджено порядок виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Зокрема, перший платіж у розмірі 1 270,00 грн складався з 750,00 грн процентів за користування кредитом та 520,00 грн комісії за надання кредиту. Другий платіж, строк сплати якого визначено 14 серпня 2025 року, також становив 1 270,00 грн та складався з 700,00 грн процентів, 90,00 грн часткового погашення основної суми кредиту та 480,00 грн комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, 23 серпня 2025 року відповідач здійснив платіж у розмірі 1 270,00 грн.

Отже, зазначений платіж здійснено після настання строку виконання другого платежу за графіком та у розмірі, який відповідає визначеному договором розміру такого платежу.

Разом із тим позивач у власному розрахунку заборгованості зазначений платіж у розмірі 1 270,00 грн зарахував на погашення сум, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Суд не може погодитися з таким порядком зарахування коштів, оскільки вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України позивачем у цій справі не заявлено. Такі суми не входять до предмета позову, а тому не можуть розглядатися як заборгованість, на погашення якої відповідач здійснював платіж у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Отже, визначаючи розмір заборгованості, суд має враховувати фактично здійснені відповідачем платежі та їх належне зарахування щодо тих складових зобов`язання, які є предметом заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, якщо інше не встановлено договором або законом. У свою чергу, сторонами кредитного договору було погоджено графік платежів, яким визначено склад кожного платежу та порядок його спрямування на погашення відповідних складових кредитної заборгованості.

Таким чином, при визначенні наслідків платежу, здійсненого відповідачем 23 серпня 2025 року, суд виходить із умов кредитного договору та графіка платежів, а не з одностороннього порядку його зарахування позивачем на суми, нараховані за статтею 625 ЦК України.

З урахуванням того, що платіж у розмірі 1 270,00 грн був здійснений 23 серпня 2025 року, тобто після настання строку другого платежу за графіком, та відповідає його загальному розміру, суд враховує зазначений платіж при визначенні фактичного розміру заборгованості відповідача.

Разом із тим, судом не встановлено правових підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту. Відтак суми комісії, зазначені у графіку платежів та розрахунку заборгованості, не можуть бути включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

При цьому сам факт отримання позивачем від відповідача грошових коштів у розмірі 1 270,00 грн не може бути проігнорований при визначенні розміру фактично невиконаного відповідачем зобов`язання. Посилання позивача на те, що зазначені кошти були зараховані ним на погашення сум за статтею 625 ЦК України, не змінює факту здійснення відповідачем платежу та не може мати наслідком повторне стягнення з відповідача сум, фактично сплачених позивачу.

Позивач, у порушення вимог ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», не здійснив пропорційного розподілу внесених Відповідачем 1 270,00 грн між простроченим тілом та простроченими процентами, які мають рівний пріоритет (І черга). Замість цього Позивач залишив суму тіла кредиту незмінною (5 000,00 грн) та продовжив неконтрольоване нарахування процентів, задекларувавши їх у розмірі 9 600,00 грн, що суперечить погодженому Сторонами Графіку платежів та закону.

Здійснивши імперативний перерахунок відповідно до вимог закону, суд визначає, що платіж від 23.08.2025 року у розмірі 1 270,00 грн мав зменшити складові заборгованості І черги пропорційно: на тіло кредиту: 1 270,00 ? (5 000 / 6 900) = 920,29 грн; на проценти: 1 270,00 ? (1 900 / 6 900) = 349,71 грн.

Таким чином, законний залишок тіла кредиту після вказаної оплати становить: 5 000,00 - 920,29 = 4 079,71 грн. Будь-які подальші нарахування Позивача на суму тіла 5 000,00 грн є протиправними.

Залишок боргу після платежу у розмірі 1 270,00 грн. складає: тіло кредиту: 5 000 - 920.29 = 4 079,71 грн.; відсотки: 1 900 - 349,71 = 1 550,29 грн.

Нарахування відсотків за користування кредитом слід розраховувати шляхом множення заборгованість за тілом кредиту х відсоток, передбачений умовами договору х кількість днів періоду прострочення заборгованості:

з 17.07.2025 по 23.08.2025 розмір відсотків має становити 1900,00 грн (5 000,00 грн х 1% х 38 дн);

з 24.08.2025 по 21.03.2026 розмір відсотків має становити 4 283,70 грн (4 079,71 грн х 0,5% х 210 дн).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом має становити 6 183,70 грн.

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором №547766-КС-001 від 17.07.2025 про надання кредиту, з урахуванням додаткової угоди, в розмірі 10 263,41 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 079,71 грн; суми прострочених платежів по процентах - 6 183,70 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з того, що вимоги позивача задовольняються судом на 60,98 %, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 623,61 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 547766-КС-001 про надання кредиту від 17.07.2025 року в розмірі 10 263 (десять тисяч двісті шістьдесят три) грн. 41 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 4 079,71 грн; сума прострочених платежів по процентах 6 183,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 623,61 грн.

В інішй частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текс рішення складено 11 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса:01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код за ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва