Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №560/19687/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/19687/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ЦВЛК ДПСУ, що полягали у наданні листа від 31.12.2024 №13.1/1154 замість прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача від 04.12.2024 про перегляд постанови госпітальної ВЛК від 01.11.2023 №1551/613 у частині причинного зв`язку захворювання, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2024 з урахуванням висновків суду.

Позивач зазначив, що ЦВЛК неналежно розглянула подані ним документи та без належного мотивування повідомила листом від 31.12.2024 №13.1/1154 про відсутність підстав для перегляду постанови ВЛК.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними дії ЦВЛК ДПСУ, які полягають у наданні листа від 31.12.2024 №13.1/1154 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 04.12.2024, та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву від 04.12.2024 і прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Суд першої інстанції виходив із неналежного розгляду відповідачем звернення позивача та необхідності прийняття за результатами його повторного розгляду мотивованого рішення.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що погоджуючись із висновком про протиправність дій ЦВЛК та необхідність повторного розгляду його звернення, але вважає недостатньою правову оцінку суду першої інстанції. Просить доповнити мотивувальну частину висновками про необхідність оцінки документів щодо безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України, перебування у районі виконання бойових завдань та стану здоров`я у відповідний період.

ЦВЛК ДПСУ просить скасувати рішення та відмовити у позові. Посилається на те, що до постанови госпітальної ВЛК від 01.11.2023 підлягало застосуванню Положення №333, а не Положення №441; матеріали справи містять відомості про стан здоров`я позивача до проходження військової служби; пункт 2 глави 11 розділу III Положення №441 допускає повернення необґрунтованого звернення заявнику з відповідними роз`ясненнями, тому надання відповіді у формі листа не є саме по собі порушенням. Також відповідач посилається на неприпустимість підміни судом спеціальної медичної оцінки ВЛК.

У відзиві позивач заперечує проти апеляційної скарги ЦВЛК та зазначає, що суд першої інстанції не встановлював діагноз і причинний зв`язок захворювання, а перевіряв правомірність розгляду його звернення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 був мобілізований, визнаний придатним до військової служби та проходив службу у Державній прикордонній службі України.

У період з 04.07.2022 по 10.10.2022 позивач перебував у відрядженні для виконання бойових завдань. Довідкою військової частини від 13.11.2024 №08/154 підтверджено його безпосередню участь 04.07.2022 та 16.07.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Матеріали справи містять медичні документи як щодо стану здоров`я позивача до проходження військової служби, так і щодо звернень за медичною допомогою та лікування у період проходження служби.

29.05.2023 за результатами медичного огляду позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Постановою госпітальної ВЛК, оформленою свідоцтвом про хворобу від 01.11.2023 №1551/613, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а причинний зв`язок основного захворювання встановлено у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

Після отримання довідки від 13.11.2024 №08/154 позивач звернувся до ЦВЛК із вимогою переглянути постанову в частині причинного зв`язку.

Листом від 31.12.2024 №13.1/1154 ЦВЛК повідомила про правильність установленого причинного зв`язку та відсутність підстав для скасування чи перегляду постанови.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує довід ЦВЛК про те, що на час прийняття постанови госпітальної ВЛК від 01.11.2023 діяло Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затверджене наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333. Положення №333 втратило чинність 26.07.2024.

Водночас звернення позивача подано 04.12.2024 та розглянуто ЦВЛК 31.12.2024, коли вже діяло Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441.

Отже, матеріально-правові підстави постанови ВЛК від 01.11.2023 визначалися законодавством, чинним на час її прийняття, тоді як порядок розгляду звернення про її перегляд у грудні 2024 року — Положенням №441. Водночас це розмежування не впливає на правильність кінцевого висновку суду першої інстанції, оскільки суд не переглядав по суті постанову ВЛК від 01.11.2023, не встановлював іншого причинного зв`язку та не зобов`язував ЦВЛК прийняти рішення певного медичного змісту.

Стосовно форми відповіді пункт 2 глави 11 розділу III Положення №441 передбачає, що у разі визнання звернення необґрунтованим воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями.

Отже, надання письмової відповіді у формі листа саме по собі не свідчить про протиправність дій ЦВЛК.

Разом з тим предметом оцінки у цій справі є не назва документа, а належність розгляду конкретного звернення та зміст наданої відповіді. Передбачений Положенням №441 обов`язок надати відповідні роз`яснення має узгоджуватися з критерієм обґрунтованості, визначеним пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі №160/31586/23 зазначив, що перевірка правильності рішення ВЛК виключно за медичними показниками не належить до компетенції адміністративного суду. Водночас суд вправі перевірити законність процедури прийняття такого рішення. У тій справі Верховний Суд визнав недостатньою відповідь Центральної ВЛК, яка лише констатувала правильність попереднього висновку, не навівши мотивів відмови у його перегляді.

У постанові від 25.09.2025 у справі №480/13255/23 Верховний Суд, розглядаючи спір із ЦВЛК ДПСУ, виходив із того, що саме формальне посилання на наявність документів не дає можливості встановити дійсні підстави визначення причинного зв`язку, а документи, які стали підставою звернення особи про перегляд, мають отримати належну оцінку.

У цій справі підставою звернення позивача до ЦВЛК, зокрема, стала отримана після прийняття постанови госпітальної ВЛК довідка від 13.11.2024 №08/154 про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, а також документи щодо проходження служби та стану здоров`я.

Лист від 31.12.2024 №13.1/1154 містить висновок про правильність установленого причинного зв`язку та відсутність підстав для перегляду постанови, однак не дає можливості встановити мотиви оцінки зазначених документів та доводів позивача.

За таких обставин довід ЦВЛК про допустимість відповіді у формі листа не спростовує висновку про неналежний розгляд звернення позивача. Визнання судом протиправними дій щодо надання листа від 31.12.2024 №13.1/1154 стосується саме конкретного результату розгляду скарги позивача, а не форми листа як такої.

Посилання ЦВЛК на відомості про стан здоров`я позивача до військової служби також не є підставою для іншого вирішення спору. Встановлення медичного значення таких відомостей, часу виникнення чи розвитку захворювання та його причинного зв`язку належить до військово-лікарської експертизи відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров`я. Адміністративний суд не вправі здійснювати таку оцінку замість ВЛК.

Отже, суд першої інстанції, зобов`язавши ЦВЛК повторно розглянути звернення позивача та прийняти мотивоване рішення, не перебрав на себе повноваження військово-лікарської комісії.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не дають підстав для зміни рішення.

При повторному розгляді ЦВЛК повинна оцінити документи та доводи, якими позивач обґрунтовує необхідність перегляду причинного зв`язку, що випливає з обов`язку прийняти обґрунтоване та мотивоване рішення. Водночас визначення судом наперед медичного значення цих доказів або їх впливу на розвиток чи перебіг захворювання виходило б за межі судового контролю.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.