Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №120/14705/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №120/14705/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14705/25

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 11.10.2017, без застосування частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статей 54, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до 1 категорії, в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

2.2 Звернувшись до відповідача із заявою, позивач просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.

2.3 Листом від 10.10.2025 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія призначена та обчислена відповідно до норм чинного законодавства.

2.4 Не погоджуючись із відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

3.2 Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що позивач як особа з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішеннях від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024. Суд зазначив, що застосуванню підлягає стаття 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР, яка передбачала мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, а прийняття Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ не забезпечило належного рівня соціальних гарантій. Крім того, суд дійшов висновку про право позивача на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад установлений стаж відповідно до пункту 2 статті 56 зазначеного Закону, без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсію позивачу було призначено до внесення відповідних змін до законодавства.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

1.3 Згідно з первинною редакцією пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

1.4 У подальшому Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, зокрема до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

1.5 Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

1.6 Отже, правове регулювання щодо права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж змінилось і у зв`язку із цими змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статі 27 Закону № 1058-IV.

1.7 Верховний Суд у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 зробив наступні правові висновки:

(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

1.8 Із цього слідує, що право на перерахунок пенсії згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII шляхом збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років (як для чоловіків) може реалізовуватися лише щодо тих пенсіонерів, яким, по-перше, була призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку на умовах, визначених статтею 56 Закону № 796-XII, а по-друге, така пенсія була призначена до 11.10.2017.

1.9 Натомість, як свідчать матеріали справи, позивач з 06.05.2019 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до статті 54 Закону № 796-XII як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

1.10 Відповідно до статті 54 Закону № 796-XII пенсія по інвалідності визначається виходячи з розміру відшкодування фактичних збитків, а основними чинниками, що впливають на її розмір, є заробітна плата за період роботи в зоні відчуження та ступінь втрати професійної працездатності. Водночас розмір такої пенсії не обчислюється з урахуванням страхового стажу та не залежить від його тривалості.

1.11 Положення частини другої статті 56 Закону № 796-XII регулюють питання збільшення розміру пенсії залежно від тривалості стажу роботи понад встановлений мінімум, тобто передбачають механізм, безпосередньо пов`язаний із врахуванням трудового (страхового) стажу при визначенні розміру пенсійних виплат.

1.12 Отже, оскільки позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, яку на даний час він і отримує та розмір якої не визначається залежно від страхового стажу, підстави для застосування до неї механізму збільшення пенсії, передбаченого частиною другою статті 56 Закону № 796-XII, відсутні.

1.13 За таких обставин висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років є помилковими, оскільки не враховують правову природу пенсії, яку отримує позивач, та особливості її правового регулювання.

1.14 Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та наявності передбачених законом підстав для задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

1.15 Так, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

1.16 В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення (№ 1788 - XII).

1.17 В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

1.18 Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

1.19 Частиною 3 статті 54 Закон № 796-ХІІ у редакції пункту 2 розділу I Закону № 1584-ІХ, який набрав чинності 01.07.2021, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

1.20 Предметом спору є дії відповідача щодо нарахування позивачу після 01.07.2021 пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, встановленому ч. 3 ст. 54 Закон № 796-ХІІ у редакції Закону № 1584-ІХ, а не у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54 Закон № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.

1.21 У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закон № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

1.22 Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.

1.23 В постановах від 17.04.2024 у справі № 460/20412/23, від 15.05.2024 у справі № 400/12171/21, від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24 Верховний Суд прийшов до висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.

1.24 Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі нижче восьми мінімальних пенсій за віком є протиправними.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

2.2 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 18.09.2025 року перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 11.10.2017 року, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули), з урахуванням вже виплачених сум.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вказаних позовних вимоги відмовити.

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua