Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №240/9953/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9953/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем за період з липня 2023 року по січень 2024 року протиправно не нараховано та не виплачено позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1. 31.03.2022 позивач був мобілізований та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , звільнений за станом здоров`я 12.02.2024 на підставі наказу №46 від 12.02.2024.

2.2. 06.02.2023 та 17.05.2023 під час виконання бойових завдань отримав мінно-вибухову травму, що підтверджується довідками №16790 та №17484 за формою №5.

2.3. 03.07.2023 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, при штурмі позицій противника в районі н.п. Соледар позивача вкусив кліщ. Наступного дня у нього піднялась температура, яка трималась 3 дні, після чого через три дні почались болі у суглобах. В результаті чого позивача було госпіталізовано з передових позицій.

2.4. В ході лікування позивачу встановлено 1 групу інвалідності та звільнено з військової служби. Захворювання розвинулось після укусу кліща, що призвело до каліцтва, яке пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою ЛВК №6 від 03.01.2024, якою встановлено, що хвороба (травма, поранення, контузія, каліцтво) пов`язана із захистом Батьківщини.

2.5. На етапах медичної евакуації позивач був доставлений у ВМКЦ ПР, де йому діагностовано системний Лайма-Бореліоз. Там позивач перебував з 15.07.2023 по 26.07.2023, з 26.07.2023 по 23.08.2023 перебував у «Центр охорони здоров`я» АТ «Українська залізниця», а з 23.08.2023 по 28.08.2023 проходив лікування у ВМКЦ ПР.

2.6. У подальшому позивач проходив тривале реабілітаційне лікування в КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» з 28.08.2023 по 28.09.2023, з 28.09.2023 по 26.10.2023, а з 07.12.2023 по 03.01.2024 перебував на лікуванні у Військовій частині НОМЕР_2 .

2.7. 10.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату додаткової винагороди за період лікування з липня 2023 року по жовтень 2023 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.

2.8. Листом №4633 від 21.03.2024 позивачу повідомлено про відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні на підставі відсутності довідки №5 про обставини отримання травми (контузії, поранення, каліцтва). Також у листі зазначено, що позивач лікувався від хвороби, а дана додаткова винагорода виплачується тільки у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

2.9. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 15.07.2023 по 26.07.2023, з 26.07.2023 по 23.08.2023, з 23.08.2023 по 28.08.2023, з 28.08.2023 по 28.09.2023, з 28.09.2023 по 26.10.2023, з 07.12.2023 по 03.01.2024;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100000 грн додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за вказані періоди;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням встановлених у справі обставин позивач довів право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за підтверджені виписками з медичної карти стаціонарного хворого періоди перебування на стаціонарному лікуванні захворювань (травми, поранення, контузії, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1. Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

4.2. Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1. Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

1.2. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Батьківщини, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

1.3. Пунктами 2 - 4 статті 9 Закону України №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

1.4. Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. В силу пункту 17 цього Порядку, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

1.5. Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє станом на сьогодні.

1.6. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022; № 350 від 22.03.2022; № 754 від 01.07.2022; № 793 від 07.07.2022; № 1146 від 08.10.2022 - застосовується з 1 вересня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

1.7. Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

1.8. Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 доповнено Пункт 1 Постанови №168 абзацом, яким визначено, що у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

1.9. Отже, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

1.10. Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні. Таким чином, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

1.11. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманим каліцтвом, пов`язаним із захистом Батьківщини.

1.12. З огляду на зазначені норми, а також беручи до уваги відомості довідки ЛВК №6 від 03.01.2024 щодо діагнозу та висновку про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії), докази оскарження яких у встановленому порядку в матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач довів право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за підтверджені виписками з медичної карти стаціонарного хворого періоди перебування на стаціонарному лікуванні захворювань (травми, поранення, контузії, каліцтва), пов`язаних із захистом Батьківщини.

1.13. Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні:

- з 15.07.2023 по 26.07.2023 - за діагнозом: системний Лайм-Бореліоз, дисемінована стадія, генералізована форма з ураженням периферичної нервової системи, вираженим больовим синдромом, тетрапарезом;

- з 26.07.2023 по 23.08.2023 - за діагнозом: хвороба Лайма, дисемінована стадія, маніфестна форма мієлополірадікулонейропатія, тетрапарез, сфінктерні порушення, виражений больовий синдром;

- з 23.08.2023 по 28.08.2023 - за діагнозом: мієлополірадікулонейропатія, викликана хворобою Лайма, дисемінованою стадією, тетрапарезом, чутливими розладами, вираженим стійким больовим синдромом;

- з 28.08.2023 по 28.09.2023 - за діагнозом: хвороба Лайма, дисемінована стадія, маніфестна форма, мієлополірадікулонейропатія, тетрапарез, больовий синдром;

- з 28.09.2023 по 26.10.2023 - за діагнозом: мієлополірадікулонейропатія, викликана хворобою Лайма, дисемінована стадія з тетрапарезом, чутливими розладами;

- з 07.12.2023 по 03.01.2024 - за діагнозом: дифузно-вузловий зоб ІІ ст., без порушення функції, цереброваскулярна хвороба, дисциркуляторна енцефалопатія І ст. із стійким цефалгічним, астено-невротичним синдромом, мієлополірадикулонейропатія, викликана хворобою Лайма, дисемінованою стадією з тетрапарезом, чутливими розладами, вираженим стійким больовим синдромом при значному порушенні функцій ЦНС.

1.14. Відповідно до довідки ЛВК №6 від 03.01.2024 встановлено, що хвороба (травма, поранення, контузія, каліцтво) позивача пов`язана із захистом Батьківщини.

1.15. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 15.07.2023 по 26.07.2023, з 26.07.2023 по 23.08.2023, з 23.08.2023 по 28.08.2023, з 28.08.2023 по 28.09.2023, з 28.09.2023 по 26.10.2023, з 07.12.2023 по 03.01.2024.

1.16. Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

1.17. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи та норм матеріального права, а тому не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

2.2. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.