Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №240/29285/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29285/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які всупереч вимог п.11 ч.1 ст.20 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призвели до припинення з 22.06.2025 нарахування та виплату пільг, як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та який незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має право на користування 50-процентною знижкою на оплату житлово-комунальних послуг в межах соціальних нормативів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.20 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновити з 22.06.2025 нарахування та виплату пільг, як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та який незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має право на користування 50-процентною знижкою на оплату житлово-комунальних послуг в межах соціальних нормативів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування".

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач припинив надання їй 50% пільги на оплату житлово-комунальних послуг у зв`язку з перевищенням доходу сім`ї, вважає таке припинення протиправним, оскільки спеціальним законодавством не передбачено обмеження зазначеної пільги за доходом.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію.

2.2. До 01.05.2025 їй надавалася 50-відсоткова знижка на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 частини першої статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

2.3 На звернення до відповідача із заявою щодо причин припинення та поновлення надання зазначеної пільги, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило про припинення надання пільги з 01.05.2025 через перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу над величиною доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 зі змінами від 31.12.2024 № 1553.

2.4 Вважаючи такі дії протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які призвели до припинення з 22.06.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.20 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відновити з 22.06.2025 нарахування та виплату пільг ОСОБА_1 як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та який незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має право на користування 50-процентною знижкою на оплату житлово-комунальних послуг в межах соціальних нормативів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування".

3.2 Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що позивач як потерпіла від Чорнобильської катастрофи 1 категорії має право на 50-відсоткову знижку на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї, оскільки таке обмеження не передбачене спеціальним Законом №796-XII.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

1.1 Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.2 Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та соціальний захист потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

1.3 Частиною 1 статті 20 Закону № 796-ХІІ визначено, що компенсації та пільги, які надаються особам, віднесеним до категорії 1, гарантовані державою.

1.4 У відповідності до пункту 11 частини 1 статті 20 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, надається гарантована державою пільга у вигляді 50-процентної знижки плати за користування житлом, комунальними послугами та телефоном у межах середніх норм споживання, передбачених законом. Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

1.5 Абзацом 2 підпункту 3 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII статтю 22 Закону № 796-ХІІ було доповнено частиною 3, якою встановлено, що пільги, передбачені, зокрема, пунктом 11 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

1.6 Рішенням Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018 зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином, на даний час в Законі № 796-ХІІ відсутні норми, які б встановлювали величину середньомісячного сукупного доходу постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС як умову надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

1.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України" визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг здійснюється органами Пенсійного фонду України.

1.8 Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 (далі - Порядок № 373).

1.9 За змістом пункту 1 Порядку № 373 він визначає механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату житлових та комунальних послуг, абонентського обслуговування, витрат на управління багатоквартирним будинком, а також на придбання твердого палива і скрапленого газу.

1.10 Відповідно до пункту 3-1 Порядку № 373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, або їх законні представники чи дієздатні повнолітні члени сім`ї звертаються з відповідною заявою. Починаючи з 01.12.2022 така заява подається до органів Пенсійного фонду України.

1.11 Відповідно до пункту 4 Порядку № 373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї визначається органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку № 389.

1.12 У пункті 6 Порядку № 373 зазначено, що сума пільги на оплату житлово-комунальних послуг розраховується виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право, встановлених цін/тарифів та державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

1.13 Відповідно до пункту 6-1 Порядку № 373 у разі зміни обставин, що впливають на розмір пільг, проводиться перерахунок розміру пільг з місяця виникнення таких обставин. У разі необхідності проведення перерахунку пільг за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

1.14 Відповідно до пункту 19 Порядку № 373 суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком. У разі відмови добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.

1.15 У цій справі суд встановив, що позивач як потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії має право на пільгу за користування комунальними послугами.

1.16 Апелянт мотивує свою позицію тим, що пункт 7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлює умову надання пільг, передбачених, зокрема, пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20 Закону № 796-ХІІ, лише за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

1.17 Рішенням від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України визначив, що закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів або встановлення іншого правового регулювання таких відносин не відповідає Конституції України.

1.18 У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 також зазначено, що при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин, зупинивши дію окремих положень законів та внісши до законодавчих актів відповідні зміни.

1.19 Таким чином, Конституційний Суд України у своїх рішеннях зробив правовий висновок, згідно з яким законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві та призводить до скасування й обмеження прав і свобод людини і громадянина.

1.20 В даному випадку умови, визначені пунктом 7 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", унеможливлюють реалізацію норм конкретного законодавчого акту та не стосуються процесу виконання Державного бюджету в його дохідній частині, а тому не узгоджуються зі статтями 95-98 Конституції України та статтею 38 Бюджетного кодексу України.

1.21 При цьому положення пункту 7 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" за змістом аналогічні частині 3 статті 22 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 76-VIII, які Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

1.22 У той же час чинними є положення Порядку № 389, які умовою надання пільг визначають неперевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Зокрема, згідно з пунктом 10 Порядку № 389 у разі, коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує зазначеної величини, пільговик має право на отримання пільг протягом 12 місяців із місяця визначення відповідного права, але не більше ніж до останнього дня календарного року визначення такого права.

1.23 Апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати.

1.24 Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту. Також частиною 1 статті 20 Закону № 796-ХІІ визначено, що компенсації та пільги, які надаються особам, віднесеним до категорії 1, гарантовані державою.

1.25 Частиною третьою статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

1.26 Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанова від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

1.27 Отже, виходячи із визначених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні питання надання пільг особам відповідно до Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню положення цього Закону, який має вищу юридичну силу, а не норми Порядку № 389, якими істотно звужено обсяг встановлених законом прав.

1.28 Пунктом 2 Порядку № 389 передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законами України: "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; сім`ї, які мають дитину з інвалідністю, інвалідність якої пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи; діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи; особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше ніж 14 календарних днів або не менше ніж три місяці протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями), Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні (ветерани праці; особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною), Про освіту (пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), Основами законодавства України про охорону здоров`я (пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах), Про бібліотеки і бібліотечну справу (пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), Про захист рослин (пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там), Про жертви нацистських переслідувань (колишні в`язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв`язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням; дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге), Про охорону дитинства (багатодітні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім`ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування), Про соціальний захист дітей війни, Про культуру (пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них), Кодексом цивільного захисту України (батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов`язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків) (далі - пільговики).

1.29 Водночас буквальний словесно-логічний аналіз пункту 2 Порядку № 389 дає підстави для висновку, що його дія не поширюється на осіб, які мають право на пільги відповідно до пункту 11 частини 1 статті 20 Закону № 796-ХІІ. Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, тоді як пункт 2 Порядку № 389 передбачає окремі категорії осіб, зокрема осіб 3 категорії, та не містить осіб 1 категорії.

1.30 Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність застосування відповідачем до позивача обмежень щодо середньомісячного доходу, оскільки таке обмеження суперечить положенням Закону № 796-ХІІ та змісту Порядку № 389.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.