Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №560/692/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/692/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №222550017626 від 25.12.2025 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 18.12.2025, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 03.11.1989 по 01.03.2003 на підставі записів вкладиша в трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 .

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що пенсійний орган протиправно не зарахував до страхового стажу для призначення пенсії відповідний період роботи попри те, що він належним чином підтверджується наданими документами, зокрема записами вкладиша до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 .

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.2 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.12.2025 №222550017626 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

2.3 Пенсійним органом визнано, що страховий стаж позивача складає 29 років 0 місяців 20 днів.

За результатами розгляду документів заявниці не зараховано період роботи з 03.11.1989 по 03.01.2003 на підставі записів вкладиша в трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші не зазначена дата народження особи та дата заповнення вкладиша до трудової книжки, що, на думку пенсійного органу, є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974. Крім того, пенсійний орган зазначив про відсутність назви підприємства в записі про прийняття на роботу.

2.4 Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.12.2025 №222550017626 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період з 03.11.1989 по 01.03.2003 згідно із записами трудової книжки/на підставі записів вкладиша в трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 , призначити пенсію за віком з 18.12.2025 та провести нарахування і виплату пенсії.

3.2 Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що недотримання правил ведення трудової книжки та неналежне заповнення документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення питання.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Право на соціальний захист та пенсійне забезпечення є конституційним правом громадян України, що базується на положеннях статей 19, 46 Конституції України та нормах спеціального законодавства, що регулюють питання зарахування страхового стажу та призначення пенсій за віком.

1.2 Відповідно до статті 46 Конституції України кожен має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.3 Загальні засади, принципи та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, порядок призначення та обчислення стажу визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

1.4 Згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

1.5 Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

1.6 Частиною першою статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

1.7 Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, або архівними установами.

1.8 Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що наявність трудової книжки із записами про періоди роботи є первинною підставою для зарахування відповідних періодів до трудового (страхового) стажу особи.

1.9 Аналогічний правовий підхід щодо пріоритетності трудової книжки як основного документа про стаж викладено в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.

1.10 Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2025 звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

1.11 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №222550017626 від 25.12.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.

1.12 Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення вкладиша до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає, що формальні недоліки, допущені під час заповнення кадрово-облікової документації роботодавцем, не можуть слугувати підставою для обмеження чи позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист.

1.13 Апеляційний суд наголошує, що працівник не відповідає за якість та правильність ведення кадрової документації роботодавцем і не зобов`язаний контролювати дотримання відповідальними особами правил заповнення трудових книжок та вкладишів до них.

Неналежне виконання підприємством своїх обов`язків із ведення діловодства не може перекладати на громадянина негативні наслідки та тягар доведення правдивості відомостей, внесених до офіційного документа.

1.14 Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, відповідно до яких працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування та призначення пенсії.

1.15 При цьому сама по собі відсутність на титульному аркуші вкладиша до трудової книжки дати народження особи та дати заповнення вкладиша, а також відсутність назви підприємства в записі про прийняття на роботу, не свідчить про недостовірність відомостей щодо фактичного періоду роботи позивача.

1.16 Судом першої інстанції встановлено, що вкладиш до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 містить записи про трудову діяльність ОСОБА_1 , зокрема про прийняття 03.11.1989 на роботу в господарство різноробочою, переведення 07.03.2000 в СТОВ «Іскра» у зв`язку з реорганізацією господарства та звільнення 03.01.2003 за власним бажанням.

Належних доказів того, що записи про періоди роботи позивача є неправильними, недостовірними або непідтвердженими, відповідачами суду не надано.

1.17 Оскільки працівник не відповідає за правильність оформлення записів трудової книжки та іншої кадрової документації і не може контролювати процес їх заповнення, на нього не може перекладатись і тягар доведення правдивості чи достовірності таких даних.

1.18 Відтак, оскільки зарахований раніше страховий стаж позивача складає 29 років 0 місяців 20 днів, а тривалість періоду роботи, що підлягає зарахуванню згідно із записами вкладиша до трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , є достатньою для набуття необхідного для призначення пенсії страхового стажу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу понад 31 рік.

1.19 З огляду на це суд першої інстанції дійшов абсолютно обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення пенсійного органу та наявність підстав для його скасування.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.