Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №120/14874/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №120/14874/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14874/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.Короткий зміст позовних вимог.

1.1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії довідки про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а відповідач протиправно не врахував при обчисленні пенсії заробітну плату за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993, підтверджену довідкою від 05.04.2007 № 5-22/12, що призвело до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати та, відповідно, розміру пенсії.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.2. 20.09.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просила надати інформацію щодо врахування при обчисленні її пенсії довідки про заробітну плату від 05.04.2007 №5-22/12 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993.

2.3. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.10.2024 позивачку повідомлено про те, що довідка про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12 не врахована при обчисленні пенсії, оскільки не підтверджена первинними документами.

2.4. Як встановлено судом першої інстанції, при призначенні пенсії у 2007 році позивачем було надано довідку від 05.04.2007 №5-22/12 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993.

2.5. При цьому пенсія їй виплачувалася з урахуванням зазначеної довідки до 01.08.2011 року, що підтверджується індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати для обчислення пенсії.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 22.04.2025 з урахуванням заробітної плати згідно з довідкою від 05.04.2007 № 5-22/12.

- у задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

3.2 Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не доведено недостовірності відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12, а обов`язок щодо перевірки її обґрунтованості покладено на орган Пенсійного фонду України. Врахувавши також факт виплати пенсії позивачці з урахуванням зазначеної довідки до 01.08.2011 року, суд дійшов висновку про протиправність її неврахування та необхідність перерахунку пенсії.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1. Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку апелянта призвело до неправильного вирішення питання.

4.2. Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1. Спірним у цій справі є питання правомірності неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області при обчисленні пенсії позивача заробітної плати за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 на підставі довідки від 05.04.2007 № 5-22/12.

1.2. Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

1.3. Таким чином, законодавством передбачено можливість врахування заробітної плати за періоди до 01 липня 2000 року за умови належного підтвердження відповідних відомостей.

1.4. Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням або перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення або перерахунку пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду України.

1.5. Частиною третьою статті 44 зазначеного Закону передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.

1.6. Отже, законодавством на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок забезпечити всебічний, повний та об`єктивний розгляд документів, поданих пенсіонером, а також перевірити їх належність та достовірність у випадках, коли така перевірка є необхідною.

1.7. Як встановлено судом першої інстанції, у матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12 за період роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993.

1.8. Відповідач не заперечує факт наявності зазначеної довідки, однак не врахував її при обчисленні пенсії з посиланням на відсутність первинних документів, які підтверджують відомості, зазначені у довідці.

1.9. Разом з тим, саме по собі непередання первинних документів до архівної установи та неможливість проведення зустрічної перевірки не свідчить автоматично про недостовірність відомостей, зазначених у довідці, та не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку належним чином оцінити всі наявні документи та обставини.

1.10. При цьому суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо неврахування довідки про заробітну плату від 05.04.2007 № 5-22/12.

1.11. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами недостовірність відомостей, зазначених у спірній довідці.

1.12. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

1.13. Отже, саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області покладається обов`язок довести правомірність неврахування довідки про заробітну плату при обчисленні пенсії позивачки.

1.14. Щодо доводів апелянта про невідповідність сум заробітної плати, зазначених у довідці, середнім показникам заробітної плати, колегія суддів зазначає, що наведені обставини самі по собі не можуть свідчити про недостовірність довідки без встановлення конкретних фактів її підроблення, недостовірності первинних даних або інших обставин, які б спростовували відомості, зазначені у документі.

1.15. Колегія суддів також враховує, що відсутність первинних документів у архівній установі не залежить від волі позивачки та не може автоматично покладати на неї негативні наслідки втрати або непередання таких документів на зберігання.

1.16. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну правову оцінку, обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача та зобов`язав його здійснити перерахунок пенсії позивача з 22.04.2025 року з урахуванням заробітної плати згідно з довідкою від 05.04.2007 № 5-22/12.

1.17. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.

1.18. Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua