Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №240/14036/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №240/14036/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14036/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення з 01.01.2025 виплати ОСОБА_1 доплати непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

1.2 В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач, починаючи з 01.01.2025, протиправно припинив йому виплату підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, оскільки право на таке підвищення визнане судовим рішенням.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

2.2 Відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 09.03.1999 по теперішній час. Зазначене місце проживання відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

2.3 У період з 01.01.1973 по 14.07.1984 позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а з 14.07.1984 по 09.03.1999, за його твердженням, проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру за адресою АДРЕСА_1 він зареєстрований з 09.03.1999 по теперішній час. Відомості про постійне проживання ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення чи зоні безумовного (обов`язкового) відселення у період з 01.01.1993 по 08.03.1999 у Реєстрі відсутні.

2.4 На підтвердження фактичного проживання без реєстрації позивач надав довідку №09/3 та акт сусідів від 23.01.2025, видані Спілкою голів окружних будинкових, вуличних комітетів Коростенської міської ради Житомирської області.

2.5 Факт будівництва за вказаною адресою позивач підтверджує актом від 07.09.1977 про відведення земельної ділянки, договором про її надання для будівництва житлового будинку, актом державної технічної комісії від 12.10.1999 та свідоцтвом про право власності на житловий будинок.

2.6 З 01.03.1971 до виходу на пенсію 11.07.1998 ОСОБА_1 працював на підприємствах м. Коростеня, зокрема у 1987-1989 роках у Коростень-Щорсівському кар`єроуправлінні та у 1993-1998 роках на Коростенському фарфоровому заводі. Зазначене підтверджується архівними витягами та трудовою книжкою.

2.7 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі №240/12433/20 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

2.8 На виконання зазначеного рішення та вимоги державного виконавця від 11.01.2024 №3581 позивачу здійснено перерахунок підвищення до пенсії з 17.07.2018.

2.9 З 01.01.2025 виплату доплати ОСОБА_1 припинено у зв`язку з непідтвердженням умов, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач протиправно відмовив щодо виплати позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що на думку останньої призвело до неправильного вирішення питання.

4.2 Відповідачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі Закон №796-ХІІ).

1.2 Законодавець шляхом прийняття Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 04.02.2016 №987-VIII (далі Закон №987-VIII) включив до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 39, приписи якої передбачають, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановлюються доплати у порядку і розмірах, визначених законодавством.

1.3 Відповідно до приписів положень статті 63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

1.4 Також, приписами статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX) встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказаною правовою нормою передбачено, що особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.

Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

1.5 На вимоги статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.12.2024 №1524 "Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення" (далі - Постанова №1524), яка набрала чинності 01.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993 для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 01.01.1993.

1.6 Отже, зазначеними вище нормами законодавства визначено:

(1) дві зони радіоактивного забруднення: зона безумовного (обов`язкового) відселення (II зона) та зона гарантованого добровільного відселення (III зона);

(2) умова постійного проживання в цих зонах;

(3) періоди постійного проживання у зонах: станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993;

(4) дії пенсійного органу щодо: встановлення, продовження чи припинення доплат;

(5) сукупність таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 01.01.1993.

1.7 Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" був прийнятий в часі пізніше, ніж було постановлене судове рішення у справі №240/12433/20. У даному випадку має місце настання такої обставини, як зміна законодавства, яке регулює питання встановлення, продовження чи припинення доплати.

1.8 Тобто, саме правові норми статті 45 Закону №4059-IX та Постанови №1524 визначають алгоритм дій пенсійного органу щодо: "встановлення", "продовження" чи "припинення" виплат доплат (підвищень) до пенсії непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території, які відносяться до зони безумовного (обов`язкового) відселення або до зони гарантованого добровільного відселення.

1.9 Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до даних Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 09.03.1999 по теперішній час. Зазначене місце проживання відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відомості про постійне проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 01.01.1993 по 08.03.1999 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.

1.10 Отже, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 з 01.01.2025 не має права на отримання доплати до пенсії, оскільки не підтверджено його проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993, як того вимагають положення статті 45 Закону № 4059-IX.

1.11 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем довідка №09/3 від 23.01.2025 та акт сусідів від 23.01.2025 про його проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не можуть бути прийняті судом як належне підтвердження факту постійного проживання у відповідний період, оскільки такі документи видані Спілкою голів окружних будинкових, вуличних комітетів Коростенської міської ради Житомирської області, а не органом місцевого самоврядування в межах відповідної території.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

2.2 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua