Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №240/10942/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10942/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позов мотивований тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 10.05.2024 ОСОБА_1 , по досягненню 54 років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була передана для розгляду та прийняття відповідного рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

2.2 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.05.2024 № 064250009063 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, у зв`язку з відсутністю на 01.01.1993 не менше 3 років необхідного періоду роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення.

2.3 Підставою для відмови зазначено, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача склав 33 роки 09 місяців 0 днів.

Для підтвердження періоду роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення позивачем надано довідку Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Коростенської міської ради від 08.05.2024 №1317, згідно з якою ОСОБА_1 постійно проживав та був зареєстрований в м. Коростені Житомирської області з 03.03.1993 по теперішній час.

При цьому, за записами трудової книжки позивач працював з 01.07.1991 по 29.05.2001 на Коростенському харчо-комбінаті. За висновком пенсійного органу, документами не підтверджено необхідний відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 796-XII період роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993.

2.4 У поданому до суду першої інстанції відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що до періодів постійного проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення позивачу не зараховано, зокрема, період навчання з 01.09.1990 по 28.06.1991 у Житомирському професійно-технічному училищі, період військової служби з 22.06.1988 по 11.05.1990, а також період з 26.04.1986 по 26.06.1987, зазначений у довідці Коростенського міського ліцею №6 від 21.03.2024 №279.

2.5 За висновком відповідачів, станом на 01.01.1993 підтверджений період проживання (роботи) позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.07.1991 по 31.12.1992 становить 01 рік 06 місяців, що не дає права на зниження пенсійного віку відповідно до Закону № 796-XII.

2.6 Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області позивач звернувся з цим позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.05.2024 № 064250009063 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

3.2 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Згідно зі статтею 26 Закону України № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення відповідного пенсійного віку за наявності необхідного страхового стажу.

1.2 Статтею 55 Закону України № 796-XII визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, при цьому згідно з частиною першою вказаної статті Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

1.3 Частиною другою статті 55 Закону № 796-XII визначено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

1.4 Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є потерпілою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

1.5 Матеріалами справи підтверджується, що 10.05.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України №796-XII. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 17.05.2024 №064250009063 про відмову у призначенні пенсії.

1.6 Колегія суддів звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення пенсійним органом визначено відсутність документально підтвердженого необхідного періоду роботи (проживання) позивача на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993.

Водночас у самому рішенні пенсійного органу зазначено лише період роботи позивача на Коростенському харчо-комбінаті з 01.07.1991 по 31.12.1992 та не надано належної оцінки іншим документам, поданим позивачем на підтвердження проживання та роботи на території зони гарантованого добровільного відселення.

1.7 Як правильно встановлено судом першої інстанції, до матеріалів справи позивачем подано, зокрема, довідку Коростенського міського ліцею № 6 від 21.03.2024 №279 щодо періоду з 26.04.1986 по 26.06.1987, документи щодо проходження військової служби з 22.06.1988 по 11.05.1990, а також трудову книжку, яка містить відомості про роботу позивача на Коростенському харчо-комбінаті.

1.8 Водночас пенсійним органом належної оцінки зазначеним документам при прийнятті рішення від 17.05.2024 №064250009063 не надано.

1.9 Разом з тим, у поданому до суду першої інстанції відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області навело доводи щодо періодів проживання (роботи) позивача, які не були зараховані. Водночас суд першої інстанції правильно не врахував такі доводи, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

1.10 За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсійний орган, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не здійснив повного та всебічного аналізу усіх поданих ним документів та обставин, які мають значення для визначення права на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

1.11 При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що суд не є тим органом, якому надані повноваження у сфері призначення пенсій, та не може підміняти компетентний орган, перебирати на себе його функції щодо безпосереднього призначення пенсії. Суд вправі лише перевіряти дії відповідача щодо правильності зарахування або не зарахування того чи іншого періоду для призначення пенсії та законність і обґрунтованість прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

1.12 Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.05.2024 №064250009063 є передчасним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте без належного дослідження всіх поданих позивачем документів та без встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії.

1.13 Разом з тим, правильним є висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача від 10.05.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

1.14 Доводи апелянта про відсутність у позивача документально підтвердженого необхідного періоду проживання (роботи) на території зони гарантованого добровільного відселення не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки саме належність та достатність поданих позивачем документів має бути досліджена пенсійним органом під час повторного розгляду заяви.

1.15 Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.