Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №560/1514/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1514/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ № 42 від 29.12.2025, в частині висновку про те, що нещасний випадок, який стався 05.08.2025, не пов`язаний із виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 05.08.2025 з ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення в межах повноважень, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Також вирішено питання про відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та стягнуто з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів своєї скарги апелянт зазначає, що спеціальне розслідування проведено повно та об`єктивно, а його висновки підтверджують, що травмування позивача сталося внаслідок допущеного ним порушення службової дисципліни та вимог особистої безпеки, зокрема через неналежне екіпірування й невжиття заходів для уникнення небезпечної ситуації.

На думку відповідача, попередження позивача про необхідність дотримання службової дисципліни не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку та наявності причинного зв`язку між його діями і травмуванням, тому акт за формою Н-1/НПВ є правомірним.

У своєму відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, зазначаючи, що висновок спеціальної комісії фактично відтворює висновки службового розслідування. На його думку, комісією не конкретизовано, яких саме заходів особистої безпеки він не вжив, а також не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між інкримінованими йому порушеннями та травмуванням, зокрема не пояснено, яким чином неналежне екіпірування захисним шоломом могло запобігти перелому пальця руки.

Розгляд справи здійснюється апеляційним судом в порядку письмового провадження згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 01.10.2020 проходить службу в Національній поліції, а з 15.12.2023 обіймає посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

05.08.2025 під час несення служби у складі наряду СРПП «Рокфор-630» разом із поліцейською ОСОБА_2 позивача було скеровано на повідомлення про вчинення домашнього насильства за адресою: АДРЕСА_1 . Під час припинення агресивної поведінки осіб, які перебували за вказаною адресою, позивачеві було завдано тілесних ушкоджень, а саме закритого перелому середньої фаланги п`ятого пальця правої кисті, а також саден шиї та правої руки. У подальшому працівники поліції припинили протиправні дії вказаних осіб із застосуванням спеціальних засобів, після чого на місце події прибув додатковий наряд поліції охорони.

У зв`язку з фактом травмування позивача наказом ГУНП у Хмельницькій області від 06.08.2025 № 1519 утворено спеціальну комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, а наказом № 1524 призначено службове розслідування з метою встановлення обставин події та перевірки наявності в діях працівників поліції ознак дисциплінарного проступку.

У висновку службового розслідування № 84586-2025, затвердженому 20.08.2025, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач допустив порушення службової дисципліни, яке полягало у невжитті заходів особистої безпеки, прибутті на місце події без належного екіпірування захисним шоломом, а також невжитті посильних заходів для усунення ситуації, що створювала загрозу його життю та здоров`ю. На думку комісії, такі дії призвели до травмування позивача. Водночас, зважаючи на відсутність у нього чинних дисциплінарних стягнень, позитивну службову характеристику, сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків та сприяння проведенню службового розслідування, комісія запропонувала обмежитися попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

В той же час за результатами спеціального розслідування, проведеного відповідачем, складено акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ № 42 від 29.12.2025. У цьому акті також зазначено, що до настання нещасного випадку призвело недодержання позивачем вимог службової дисципліни та заходів особистої безпеки, зокрема прибуття на місце події без захисного шолома, невжиття заходів щодо забезпечення особистої безпеки і здоров`я та усунення небезпечної ситуації. Подію кваліфіковано як таку, що сталася у період проходження позивачем служби, однак не пов`язана з виконанням ним службових обов`язків.

Вважаючи протиправним акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ № 42 від 29.12.2025 в частині висновку про те, що нещасний випадок, який стався 05.08.2025, не пов`язаний із виконанням службових обов`язків, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що травмування позивача сталося під час виконання ним службового завдання з реагування на повідомлення про домашнє насильство та було спричинене протиправними діями іншої особи під час припинення правопорушення.

Суд зазначив, що висновок спеціальної комісії про непов`язаність нещасного випадку з виконанням службових обов`язків не підтверджений належними доказами, оскільки відповідач не встановив причинно-наслідкового зв`язку між недотриманням позивачем заходів особистої безпеки, зокрема відсутністю захисного шолома, та отриманими ним тілесними ушкодженнями.

Водночас суд дійшов висновку, що визначення обставин нещасного випадку та його зв`язку з виконанням службових обов`язків належить до компетенції спеціальної комісії, тому належним способом захисту у межах спірних правовідносин є скасування акта у відповідній частині та зобов`язання відповідача провести повторне спеціальне розслідування з урахуванням висновків суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Так, нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

За приписами частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Нормативно - правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, є Закон України «Про охорону праці» від14.10.1992 № 2694-XII (далі Закон № 2694-XII).

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 2694-XII роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування (частина 2 статті 22 Закону № 2694-XII).

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 за № 1139/35422 (далі - Порядок № 705).

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку № 705 нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

За правилами пункту 4 розділу І Порядку № 705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

Пункт 3 розділу ІІ Порядку № 705 передбачає, що керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (додаток 2) (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 705).

Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зокрема, зобов`язана: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії); скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування).

Пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 705 передбачає, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію";

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У додатку № 6 до Порядку № 705 наводиться Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку. Зокрема, підпунктами 12 та 21 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено: навмисне вбивство, травма, заподіяні іншою особою; дія вогнепальної, холодної зброї.

За приписами статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Колегією суддів встановлено, що 05.08.2025 позивач у складі наряду СРПП «Рокфор-630» був направлений на повідомлення про вчинення домашнього насильства. Під час припинення протиправної агресивної поведінки осіб, які перебували за місцем виклику, позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої фаланги п`ятого пальця правої кисті, а також саден шиї та правої руки.

Отже, на час травмування позивач безпосередньо виконував службове завдання щодо реагування на повідомлення про правопорушення, його припинення та забезпечення публічної безпеки. Безпосередньою причиною заподіяння йому тілесних ушкоджень були протиправні дії третьої особи під час виконання ним службових обов`язків.

Натомість доводи апелянта про наявність підстав для застосування підпункту 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарними стягненнями є: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження у спеціальному званні, звільнення з посади та звільнення зі служби в поліції.

Частиною одинадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що в разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Таке попередження не віднесене статтею 13 цього Статуту до видів дисциплінарних стягнень.

У цій справі за результатами службового розслідування до позивача не застосовано жодного дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту. Дисциплінарна комісія лише запропонувала обмежитися попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

За таких обставин сам по собі висновок службового розслідування та пропозиція комісії застосувати до позивача передбачене частиною одинадцятою статті 19 Статуту попередження не є достатніми для висновку про вчинення ним дисциплінарного проступку в розумінні підпункту 3 пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705. Відтак посилання апелянта на цю норму як на самостійну підставу для кваліфікації спірного нещасного випадку як такого, що не пов`язаний із виконанням службових обов`язків, є безпідставним.

Крім того, спеціальна комісія, обґрунтовуючи висновок про непов`язаність нещасного випадку з виконанням службових обов`язків, фактично відтворила висновки службового розслідування, не надавши самостійної оцінки обставинам травмування позивача. В акті № 42 не конкретизовано, яких саме заходів особистої безпеки він не вжив та яким чином їх ужиття могло б запобігти отриманню ним травми, пов`язаної з переломом пальця правої кисті.

Посилання апелянта на те, що позивач міг припинити конфлікт без застосування заходів фізичного впливу, ґрунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені належними доказами та не враховують обставин виклику, характеру протиправної поведінки осіб і необхідності припинення правопорушення. Так само відсутність захисного шолома не свідчить про наявність причинного зв`язку з отриманням позивачем перелому пальця правої кисті.

Отже, відповідач не довів існування передбачених пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставин, які б виключали зв`язок нещасного випадку з виконанням позивачем службових обов`язків.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту, то колегія суддів погоджується із тим, що визначення остаточних обставин нещасного випадку, його причин та вирішення питання про зв`язок із виконанням службових обов`язків належить до компетенції спеціальної комісії. Тому скасування акта за формою Н-1/НВП № 42 від 29.12.2025 у спірній частині та зобов`язання ГУНП у Хмельницькій області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку з урахуванням правової оцінки суду є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин.

Відносно присуджених судом першої інстанції на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., з чим також не погоджується відповідач у своїй апеляційній скарзі, то апеляційним судом встановлено наявність у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги від 29.01.2026, додатка № 1 до нього, а також акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.04.2026, яким визначено обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.

Суд першої інстанції при розгляді справи перевірив співмірність заявлених до відшкодування витрат відповідно до вимог статті 134 КАС України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність їх зменшення з 20000 грн. до 5000 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки судом враховано характер спору, його незначну складність, обсяг виконаних представником робіт та принцип розумності судових витрат. Будь-яких переконливих доводів, які б свідчили про неправильність визначеного розміру компенсації, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.