Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №240/22299/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22299/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

14 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Укрпалетсистем" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІС НД” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (далі також ПП "Укрпалетсистем", позивач, платник податку) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 за № 391/33-00-07-03.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог щодо зазначення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку ґрунтується виключно на відомостях СОД РРО, які самі по собі не є належним і достатнім доказом вчинення правопорушення.

Вказує, що під час перевірки не проведено контрольної розрахункової операції та не досліджено фіскальні чеки, які б підтверджували відсутність відповідного реквізиту, тоді як позивач видавав покупцям розрахункові документи з усіма необхідними реквізитами.

Також наголошує, що недолік окремого реквізиту розрахункового документа не прирівнюється до його невидачі, а суд першої інстанції не надав належної оцінки умовам ліцензійного договору з розробником програмного забезпечення та доводам позивача.

У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що відсутність у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку свідчить про невідповідність такого документа встановленим вимогам та прирівнюється до його невидачі.

Відповідач наголошує, що витяги із СОД РРО є належними доказами, оскільки містять дані, передані програмним РРО самого позивача, тоді як позивач не надав доказів на їх спростування. Також вказує, що використання ліцензійного програмного забезпечення не звільняє позивача від відповідальності за дотримання порядку проведення розрахункових операцій, а застосований розмір штрафу є правомірним з огляду на повторність порушення.

Розгляд даної справи здійснюється судом в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі наказу від 29.04.2025 № 1486-п проведено фактичну перевірку господарської діяльності ПП "Укрпалетсистем", зокрема господарської одиниці АЗК та АГЗП № 138, розташованої за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Захисників України, будинок 21. Перевірка здійснювалася з 29.04.2025 по 09.05.2025 з питань дотримання вимог законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

За результатами проведеної фактичної перевірки 09.05.2025 складено акт № 03/12993/09-02/32285225, який зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання того ж дня. У зазначеному акті перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання у період з 14.01.2025 по 28.04.2025 через реєстратори розрахункових операцій з фіскальними номерами 3001098837, 3001098838, 3001098840 та 3001098841 здійснювалася реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на загальну суму 18092,30 грн.

При цьому, відповідно до даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), у всіх фіскальних чеках, сформованих зазначеними РРО під час реалізації алкогольних напоїв, відсутній обов`язковий реквізит - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Висновок акту перевірки полягає в тому, що така реалізація відбулася без надання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту, що містять усі обов`язкові реквізити, передбачені чинним законодавством.

За встановлених обставин Головне управління ДПС у Волинській області дійшло висновку про наявність порушення пунктів 2 та 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки суб`єкт господарювання не виконав обов`язок щодо проведення розрахункових операцій з підакцизними товарами через РРО з використанням режиму програмування із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, а також не надав покупцям розрахунковий документ, що відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту.

На підставі матеріалів фактичної перевірки та висновків, викладених в акті від 09.05.2025, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 10.06.2025 прийнято податкове повідомлення-рішення № 391/33-00-07-03 про застосування до приватного підприємства "Укрпалетсистем" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27138,45 грн. Розмір штрафу визначено згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР як 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів з урахуванням того, що порушення не є першим .

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 26.08.2025 № 24881/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ПП "Укрпалетсистем" залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 391/33-00-07-03 - без змін.

Таким чином, вважаючи згадане податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дані СОД РРО є належним та допустимим доказом скоєного платником порушення, оскільки ця система містить електронні копії розрахункових документів і відомості про їх реквізити, передані до контролюючого органу. Встановлена за такими даними відсутність у фіскальних чеках при реалізації алкогольних напоїв цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку свідчить про недодержання вимог щодо форми та змісту розрахункового документа. Такий документ не може вважатися розрахунковим документом установленої форми, а отже, допущені порушення є підставою для застосування фінансових санкцій. При цьому укладення договору з розробником програмного забезпечення не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку забезпечити належне проведення розрахункових операцій. Зважаючи на те, що допущене порушення не було вчинено вперше, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу у розмірі 150 відсотків вартості реалізованих з порушенням товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника, і така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка спрямована на перевірку дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Таким чином, фактична перевірка є інструментом оперативного контролю, який дозволяє виявляти порушення в реальному часі або на підставі аналізу даних, накопичених у системах обліку, і її результати можуть слугувати підставою для застосування санкцій за порушення податкового законодавства.

Пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює підстави для проведення фактичної перевірки, зокрема у разі наявності інформації про можливі порушення платником податків законодавства з питань, зазначених у пункті 75.1.3, а також за наявності інших підстав, визначених кодексом.

Пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючих органів, зокрема право проводити перевірки платників податків у випадках та порядку, встановлених цим кодексом, та право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, передбачені цим кодексом та іншими законами України.

Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Стаття 58 цього Закону передбачає, що електронна простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених в Україні або ввезених (імпортованих) на митну територію України відповідно до цього Закону, крім товарів (продукції), що не підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку відповідно до Податкового кодексу України, здійснюється шляхом відображення обігу товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, та операцій, пов`язаних з обігом таких товарів (продукції), в Електронній системі.

Для забезпечення можливості визначення фактичного переміщення вироблених в Україні або ввезених на митну територію України товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку відповідно до цього Закону, економічні оператори після реєстрації в Електронній системі повинні внести до Електронної системи відомості про:

1) нанесення на одиничну упаковку товару (продукції) графічного елемента електронної марки акцизного податку;

2) нанесення унікального групового ідентифікатора на групову (транспортну) упаковку товару (продукції) (у разі створення унікального групового ідентифікатора);

3) переміщення виробником/імпортером товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, на склад;

4) відвантаження виробником/імпортером товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, перевізнику або покупцю/отримувачу;

5) отримання суб`єктом господарювання оптової торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку;

6) відвантаження суб`єктом господарювання оптової торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, перевізнику або покупцю/отримувачу;

7) отримання суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку;

8) деактивацію електронної марки акцизного податку;

9) погашення електронної марки акцизного податку (у випадках, визначених абзацами п`ятим і шостим пункту 234.8 статті 234 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі також Закон № 265/95-ВР), з подальшими змінами та доповненнями, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Стаття 3 цього Закону встановлює обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції. Зокрема, пункт 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов`язує надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, у тому числі з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Пункт 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР зобов`язує проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

У свою чергу стаття 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за порушення вимог цього Закону. Зокрема, пункт 1 статті 17 передбачає, що до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються штрафні санкції у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз цієї норми дозволяє зробити висновок, що склад правопорушення утворюється за наявності хоча б однієї з обставин, таких як проведення операції на неповну суму, непроведення через РРО або невидача відповідного розрахункового документа, де "відповідний" означає документ, що відповідає всім вимогам форми та змісту.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 деталізує вимоги до реквізитів розрахункових документів.

Згідно з пунктом 2 розділу II цього Положення розрахунковий документ повинен містити, серед іншого, для підакцизних товарів - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Цей реквізит є обов`язковим для фіскальних чеків при продажу алкогольних напоїв, і його відсутність робить документ таким, що не відповідає встановленим вимогам, а отже, не може вважатися належним розрахунковим документом.

Пунктом 3 розділу I Положення № 13 передбачено, що відсутність хоча б одного обов`язкового реквізиту позбавляє документ статусу розрахункового.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО).

Згідно з розділом II цього Порядку СОД РРО є інформаційною системою, призначеною для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО, у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО, перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

Пункт 7 розділу II Порядку передбачає, що СОД РРО забезпечує збереження документів, створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи, та створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу.

Таким чином, дані з СОД РРО мають статус офіційної інформації, яка може бути використана для встановлення фактів порушень без необхідності надання паперових копій, якщо платник не спростовує їх іншими доказами.

Як уже наголошувалося судом вище та вбачається із матеріалів справи, висновками акту фактичної перевірки від 09.05.2025 № 03/12993/09-02/32285225 встановлено порушення позивачем пунктів 2 та 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, яке полягає в тому, що в період з 14.01.2025 по 28.04.2025 через реєстратори розрахункових операцій з фіскальними номерами 3001098837, 3001098838, 3001098840 та 3001098841 здійснювалася реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на загальну суму 18092,30 грн, при цьому в електронних копіях розрахункових документів, переданих до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та інформації про які міститься в базах даних ДПС України СОД РРО, відсутнє зазначення обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Цей факт підтверджується реєстром розрахункових операцій, долученим до акту як додаток № 2, де деталізовано кожну операцію з реалізації алкогольних напоїв без відповідного реквізиту.

У свою чергу апелянт стверджує, що відомості СОД РРО не є достатнім доказом вчинення порушення, оскільки відсутність у розрахунковому документі окремого реквізиту не свідчить про його невидачу покупцеві та не позбавляє такий документ статусу розрахункового. Також апелянт зазначає, що контролюючий орган не надав фіскальних чеків, які б підтверджували відсутність у них цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, а послався лише на реєстри даних СОД РРО, які, на його думку, не є належними та достатніми доказами порушення.

Колегія суддів, оцінюючи ці обставини у взаємозв`язку з наведеним законодавством, наголошує, що фактична перевірка проведена відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього кодексу, на підставі належних наказу та направлень, що не оскаржуються позивачем.

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

- 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

- 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як уже зазначалося, наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого СОД РРО є офіційною інформаційною системою, що забезпечує збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23, від 09.04.2026 у справі № 380/20009/23.

Із цього слідує, що положення пункту 69.2 статті 69 ПК України надають контролюючим органам право використовувати інформацію, отриману з інформаційних систем, зокрема СОД РРО, для здійснення податкового контролю.

Таким чином дані СОД РРО є належним і допустимим доказом у розумінні статей 73– 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі №120/11036/23 наголосив, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні були спростовані саме позивачем, якщо він ставив під сумнів та заперечував проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.

Водночас позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відміною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.

Отже, відсутність у чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку порушує пункт 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, який вимагає зазначення цього реквізиту для підакцизних товарів, та пункт 2 статті 3, який зобов`язує видавати розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення № 13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відомості СОД РРО є належним та допустимим доказом, який підтверджує відсутність у фіскальних чеках обов`язкового реквізиту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

У свою чергу доводи апелянта про те, що відсутність такого реквізиту не впливає на статус фіскального чека як розрахункового документа, є безпідставними, оскільки розрахунковий документ повинен відповідати встановленим вимогам щодо його форми та змісту. Відсутність обов`язкового реквізиту свідчить про невідповідність документа таким вимогам.

При цьому позивач не подав належних і допустимих доказів, які б спростовували відомості СОД РРО, зокрема фіскальних чеків із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. А саме лише посилання на належне формування чеків та на умови ліцензійного договору з розробником програмного забезпечення не є доказом дотримання позивачем вимог законодавства під час проведення спірних розрахункових операцій. В даному випадку податкове законодавство не передбачає делегування відповідальності за порушення правил розрахунків третім особам (розробникам ПЗ).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення факту невидачі відповідного розрахункового документа до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушенням товарів, а у разі повторного вчинення такого порушення - 150 відсотків вартості таких товарів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент перевірки у 2025 році вже мав зафіксоване раніше аналогічне порушення ст. 3 Закону № 265/95-ВР (Акт перевірки від 04.07.2023), а тому застосування санкції у 150% у спірному випадку є правомірним.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи позивача фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, однак не спростовують встановленого факту виявленого порушення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 391/33-00-07-03 та відсутність підстав для його скасування.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ПП "Укрпалетсистем" без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Укрпалетсистем" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.