Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №320/3797/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/3797/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.,

Суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі - Відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/000494 від 07.06.2023 Київської митниці;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023 Київської митниці.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що при митному оформленні за додатковою митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 товарів, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товару № 2 за додатковою митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 із застосуванням резервного методу.

Відповідачем, на переконання Позивача, неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару № 2 у додатковій митній декларації ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/000494 від 07.06.2023, незважаючи на подані Позивачем необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товарів за ціною, заявленою декларантом.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нову додаткову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товару № 2 із урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023;

- визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/000494 від 07.06.2023;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК ДИСТРИБЬЮШН» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України судові витрати в розмірі 7 684,00 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023 зазначено лише номер і дату митної декларації, використаної як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому Відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023 протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення Відповідача.

Висновки Відповідача щодо документального непідтвердження Позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної додаткової митної декларації ІМ40ДЕ № UA100180/2023/507993 від 31.05.2023, зазначеної в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000077/2 від 07.06.2023, є протиправним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції не врахував положення п. 1 ч. 4 ст. 54, ч. 2 ст. 58, п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, а також не врахував та/або не надав належної мотивованої оцінки, зокрема, таким обставинам і доводам Відповідача:

- декларант не надав всі документи, що підтверджують понесені Позивачем транспортні витрати;

- не надано оцінку розбіжностям у документах, поданих Позивачем для митного оформлення товару;

- не надано оцінку невідповідності наданих Позивачем документів вимогам законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 320/3797/24 з Київського окружного адміністративного суду.

Після надходження матеріалів справи до Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалою від 02.07.2026 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження, зважаючи на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також на те, що оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач зареєстрований в якості юридичної особи 18.02.2011, номер запису 1 066 102 0000 007978 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

13.09.2021 між Xinji Runzhong Textile Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі - продавець) та Позивачем укладений контракт № 13092021-XRT (далі - Контракт, а.с. 36-40).

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а Позивач купує товар і оплачує його на умовах і відповідно до правил INCOTERMS 2010, у кількості, асортименті й за цінами, вказаними в проформа інвойсі / інвойсі до контракту, які є невід`ємною його частиною. «Товар» означає продукцію з торговельними знаками й логотипами, що поставляється продавцем Позивачу відповідно до умов контракту.

У проформа інвойсі та інвойсі також вказуються опис і характеристики товару, країна походження (п. 1.2-1.3 Контракту).

Проформа-інвойс складається на кожну партію поставки товару (п. 1.4 Контракту).

Виробником товару за контрактом є Xinji Runzhong Textile Co., Ltd (п. 1.8 Контракту), тобто продавець.

Ціна товару встановлюється в доларах США й узгоджується в проформа-інвойсі та є підсумковою для розрахунків за контрактом (п. 2.1 Контракту).

Зміна ціни, встановленої в проформа-інвойсі, оформлюється тільки за згодою сторін (п. 2.2 Контракту).

Ціни на товар встановлюється у відповідності до контракту та умов поставки в редакції INCOTERMS 2010 (п. 2.3 Контракту).

Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування та робіт по їх виконанню, митного оформлення в країні експорту та інших витрат згідно з встановленими умовами поставки. Продавець може на свій розсуд встановлювати розмір знижки на товар і за згодою позивача надавати знижку на ціну товару. Знижка вказується в товаросупровідних або комерційних документах. Продавець у проформа-інвойсі / інвойсі вказує кінцеву вартість товару до оплати (п. 2.5 Контракту).

Умови поставки встановлюються FOB м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка відповідно до правил INCOTERMS 2010. Пункт завантаження товару: м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка. Сторони вправі протягом строку дії контракту змінювати умови поставки та пункт завантаження конкретної партії товару, який поставляється за контрактом. Товар буде відправлятися з території Китайської Народної Республіки та доставлятися до території України. Умови поставки конкретної партії товару вказуються сторонам в проформа-інвойсі та інвойсі. У такому разі поставка партії товару, умови якої зазначені в проформа-інвойсі та інвойсі, здійснюється відповідно до умов поставки, викладених у проформа-інвойсі. Інвойс виставляється після підписання проформи-інвойса шляхом електронного зв`язку або факсимільного зв`язку перед поставною (відвантаженням) товару і є підтвердженням від продавця щодо готовності товару до поставки (відвантаження) (п. 3.1 Контракту).

Платежі здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу з рахунка позивача на рахунок продавця, зазначених у розділі 14 контракту, у відповідності до умов, що визначені в проформа-інвойсі на кожну партію поставки товару (п. 5.1 Контракту).

Платежі за контрактом можуть здійснюватися позивачем на умовах: 30% попередня оплата, 70% баланс протягом 7 днів із дати відвантаження товару (датою відвантаження є дата випуску коносамента) (пп. 5.2.1 п. 5.2 Контракту).

Конкретні умови платежів (розрахунків) зазначаються в проформа-інвойсі / інвойсі на кожну партію поставки (п. 5.3 Контракту).

Правом, що регулює контракт, є матеріальне право України (п. 12.2 Контракту).

Контракт набуває чинності з першої дати, вказаної на початку контракту (п. 13.5 Контракту).

Строк дії контракту до 31.12.2023 (п. 13.10 Контракту).

Продавець направив Позивачу проформу-інвойс № RZZJ-60-202202 від 21.03.2023 (а.с. 41-43) на загальну суму 68 161,70 дол. США, з яких депозит - 20448,50 дол. США, залишок - 47713,20 дол. США.

Відповідно до розділу В) проформи-інвойсу № RZZJ-60-202202 від 21.03.2023 оплата товару здійснюється наступним чином: 30 % - попередня оплата, 70 % - залишок протягом 7 днів з дня поставки (дати видачі коносаменту). Строк поставки - 30-45 днів після одержання депозиту.

На виконання умов Контракту, 28.03.2023 Позивач сплатив продавцю 20 448,50 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 64 від 27.03.2023 (а.с. 50), в графі 70 (призначення платежу) якої зазначено: «CONTR 13092021-XRT DD 13/09/2021 FOR TEXTILE GOODS IV RZZJ-60-202202 21/03/2023».

30.03.2023 продавець направив Позивачу проформу-інвойс № RZZJ-60-202202 (а.с. 44-46) на загальну суму 67 106,00 дол. США, з яких депозит - 20488,50 долл. США, залишок - 46617,50 дол. США.

Відповідно до розділу В) проформи-інвойсу № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 оплата товару здійснюється наступним чином: 30 % - попередня оплата, 70 % - залишок протягом 7 днів з дня поставки (дати видачі коносаменту). Строк поставки - 30-45 днів після одержання депозиту.

03.04.2023 продавець направив Позивачу комерційний інвойс № RZZJ-60-202202 (а.с. 47) на загальну суму 67106,00 доларів США.

17.04.2023 Позивач продавцю 46657,50 дол. США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 78 від 14.04.2023, в графі 70 (призначення платежу) якої зазначено: «CONTR 13092021-XRT DD 13/09/2021 FOR TEXTILE GOODS IV RZZJ-60-202202 03/04/2023».

06.06.2023 Позивачем до Київської митниці було митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 (а.с. 110-111).

Згідно з графою 44 вказаної митної декларації, до митного оформлення Позивач подав наступні документи:

(0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 03.04.2023;

(0325) проформа-інвойс № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023;

(0380) рахунок-фактура (комерційний інвойс) № RZZJ-60-202202 від 03.04.2023;

(0705) коносамент № ZM23040144 від 05.04.2023;

(0730) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 01.06.2023;

(0862) Декларація про походження товару (Declaration of origin) RZZJ-60-202202 від 03.04.2023;

(1701) Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA100100434164U4 від 06.06.2023;

(3001) платіжна інструкція в іноземній валюті № 64 від 27.03.2023, видана позивачем;

(3001) платіжна інструкція в іноземній валюті № 78 від 14.04.2023, видана позивачем;

(3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати № 369 від 31.05.2023, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркас Логістікс Україна»;

(3014) прайс-лист продавця б/н від 01.01.2023;

(4104) контракт;

(4301) договір про транспортно-експедиторське обслуговування № АЛ-21-0602 від 02.06.2021, укладений між експедитором та позивачем;

(9000) лист позивача № 31/0323-01 від 31.03.2023;

(9000) лист продавця б/н від 16.05.2023;

(9610) копія митної декларації країни відправлення № 021720230000084530 від 07.04.2023.

Згідно з графою 22 митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023, загальна сума за рахунком складає 67106,00 дол. США.

06.06.2023 Відповідач, розглянувши подані Позивачем для підтвердження заявленої в додатковій митній декларації ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 митної вартості товару документи, через систему автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО) повідомив Позивача, що надані ним відповідно до вимог ст. 53 МК України документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

07.06.2023 Позивач направив Відповідачу заяву № 07/06-01 (а.с. 71), додавши до неї лист продавця б/н від 07.06.2023 (а.с. 54), яким продавець, зокрема, повідомляє про наступне:

- при розміщенні замовлення Позивачу було надано проформу інвойс RZZJ-60-202202 від 21.03.2023 на суму 68161,67 дол. США, для початку виробництва отримано депозит у розмірі 30% на суму 20448,50 дол. США;

- надалі кількість і ціна товару відкориговані, в результаті чого випущена новий проформа-інвойс RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 на суму 67106,00 дол. США;

- відвантаження на умовах FOB Tianjin порт відбулося на суму 67106,00 дол. США, випущено комерційний інвойс RZZJ-60-202202 від 03.04.2023;

- у проформа-інвойсі RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 допущена помилка у підсумковій сумі, правильною є сума 67106,00 дол. США, відображена в інвойсі від RZZJ-60-202202 від 03.04.2023.

У заяві № 07/06-01 (а.с. 71) Позивач відмовився від надання додаткових відомостей та документів, крім вже наданих.

07.06.2023 Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000077/2 (далі - Рішення про коригування), яким митну вартість товару № 2/1 скориговано з 60665,29 дол. США до 64781,34 дол. США.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої Позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів зазначив, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Постачання товару здійснюється за Контрактом. Відповідно до пункту 12.2 контракту матеріальним правом є українське. Отже, декларант був повинен надати погодження цін, умов поставки та оплати товарів сторонами контракту. Проформа-інвойс № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 є документом виключно продавця та не містить підтверджень із боку Позивача. Отже, положення Контракту не містять посилання на погодження сторонами ціни товарів та можливо не враховують усі платежі від позивача продавцю, в тому числі через третіх осіб, що здійснюються або здійснені для виконання обов`язків за контрактом. Зокрема, пунктом 2.2 контракту передбачено можливість зміни ціни встановленої в проформа-інвойсі. Крім того, умови оплати, що вказані в проформа-інвойсі, комерційному інвойсі № RZZJ-60-202202 та платіжних інструкціях № 64 від 27.03.2023 та № 78 від 14.04.2023 не відповідають один одному. Розділом 5 контракту передбачено, що конкретні умови платежів встановлюються в проформа-інвойсі. Разом із тим, проформа-інвойс № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 містить розбіжності стосовно відомостей щодо суми оплати та його розрахунку як відсоток оплати (30% та 70%). За проформою № RZZJ-60-202202 також сума товарів склала 67 106,00 доларів США, проте до оплати визначено суму 67 106,50 доларів США. Станом на дату проформи від 30.03.2023 декларант уже здійснив перерахування 28.03.2023 суми коштів у розмірі 20 448,50 доларів США, проте на підставі інвойса від 21.03.2023. Таким чином, платіж у сумі 20 448,50 доларів США неможливо віднести до оцінюваної партії товарів. Сума платежі за платіжною інструкцією № 78 від 14.04.2023 (46 657,50 доларів США) також не відповідає умовам проформи-інвойса та інвойса, що надані до оформлення.

За результатом проведення митного огляду товарів за митною декларацією №23UA100100434164U4 встановлено, що товар із кодом № 2 має у складі бавовну 100%, проте за даними проформи-інвойса № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023 склад товарів, що відповідає опису графи 33 додаткової митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023, вказаний як 60% бавовни та 40% поліестер. Ціни в проформа-інвойсі відповідають цінам інвойса № RZZJ-60-202202. Проте, враховуючи інші фактичні характеристики товару № 2 декларантом не підтверджено документально ціни товару №2.

Крім того, у наданих до додаткової митної декларації документах відсутня торгова марка Soho, що може вказувати на наявність додаткових домовленостей між продавцем та позивачем. Отже, декларантом не підтверджено ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За додатковою митною декларацією задекларовано умови поставки FOB порт Ксінганг, м. Тяньцзінь, Китайська Народна Республіка. Згідно з положеннями INCOTERMS 2010 за умовами терміну FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Згідно зі статтею 9 Закону України № 1955-IV від 01.07.2004 договір транспортного експедирування укладається обов`язково в письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларант надіслав договір експедирування №АЛ-21-0602 від 09.01.2023 між експедитором та позивачем, згідно з яким (пункти 1.2 та 4.1.1) перелік послуг та їх вартість встановлюється за згодою сторін. Проте відповідного додатку до договору не надано. Декларантом також не надано заявку до договору. Надіслані рахунки №14112 від 10.05.2023, №14128 від 22.05.2023 та №14133 від 31.05.2023 та акти виконаних робіт не підтверджують остаточну суму транспортних витрат, які позивач сплачує або сплатив експедитору, оскільки невідомі конкретні послуги, що фактично надає експедитор, та невідомі додаткові витрати згідно з пунктом 4.1.2 договору. Декларант також не надав банківських платіжних документів, що підтверджують суму оплати вже наданих послуг. Зокрема, згідно з підпунктом а) пункту 4.1.3 договору фрахт, агентські та портові збори сплачуються позивачем протягом 5 календарних днів від дати приймання вантажу на складі позивача. При цьому згідно з підпунктом в) пункту 4.1.3 договору експедитор залишає за собою право зобов`язати позивача здійснити передоплату за певні послуги. Отже, декларантом не підтверджено документально загальну суму коштів, що перераховані або повинні бути перераховані експедитору, та за наданими документами неможливо підтвердити числове значення складової митної вартості товарів на їх транспортування до митного кордону України.

Декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи відповідно до статті 53 МК України. Декларантом було надіслано прайс-лист продавця, копію митної декларації Китайської Народної Республіки № 021720230000084530 від 07.04.2023, податкову накладну № 486 від 01.02.2023, видаткову накладну № 060204 від 06.02.2023, лист-пояснення продавця. Наданий прайс-лист продавця не містить склад, щільність оцінюваного товару та інші характеристики, що дозволяють ідентифікувати його з поставленим товаром.

Надана копія митної декларації Китайської Народної Республіки № 021720230000084530 від 07.04.2023 має лише дату її створення та не має дати кінцевого контролю вивезення товарів, отже не є остаточною та не підтверджує здійснення експорту товарів за вказаними в ній даними. Крім того, в додатковій митній декларації вказано торгівельну марку Soho, яка відсутня в наданих до митного оформлення проформа-інвойсі та інвойсі продавця.

Отже, митний орган зазначив, що прайс-лист продавця та копія митної декларації Китайської Народної Республіки не можуть бути використані для підтвердження задекларованої ціни.

Дані в податковій накладній також стосуються рушників із мікрофібри, що не відповідає опису задекларованого товару № 2.

Відповідач зазначив, що Позивач не надав: виписку з бухгалтерської документації щодо стану розрахунків за товар; об`єктивних документів щодо понесених транспортних витрат та заповнену копію коносамента. Декларантом також не надано наступні документи: у разі наявності додатки до контракту; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявою № 07/06-01 від 07.06.2023 Позивач повідомив митницю про ненадання додаткових документів.

Отже, заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути визначена з наступним причин: у наданих декларантом документах відсутні достовірні та об`єктивні відомості, що підтверджують числове значення складової митної вартості на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України; декларантом не надано достовірних документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар.

Декларантом не виконано вимогу пункту 2 частини другої статті 52 МК України стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню стосовно складової митної вартості на транспортування товарів до митного кордону України.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною шостою статті 54 МК України також передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначена із застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України та є сумісними з відповідними принципами та положенням ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних або визначених митними органами митних вартостях (на підставі країни походження, схожого опису, обсягу партій, контракту) - митна декларація № UA100180/2023/507993 від 31.05.2023.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів Київська митниця видала Позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2023/000494 від 07.06.2023 (далі - Картка відмови).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову додаткову митну декларацію ІМ40ДЕ № 23UA100100434604U3 від 07.06.2023 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 51 778,26 грн.

Не погоджуючись із рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України ).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2 ст. 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст. 53 МК України передбачає, що у разі якщо вказані у ч. 2 цієї статті документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 5 ст. 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Питання контролю правильності визначення митної вартості товарів регулюється ст. 54 МК України.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 т. 55 МК України встановлено вимоги до змісту письмового рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Таке рішення має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (ч. 5, ч. 6 ст. 55 МК України).

Глава 9 МК України (ст. 57-64) встановлює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 5-6, 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч. 12 ст. 58 МК України).

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ч. 13-16 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 18 ст. МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами (ч. 20 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч. 5-6, 9 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Частиною 10 ст. 264 МК України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Відповідно до ч. 11 ст. 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264 МК України).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, зокрема, виходив з такого:

- Відповідач не довів, що Позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, а в документах, поданих Позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- застосування Відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів є протиправним, оскільки у Рішенні про коригування Відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань, зазначивши тільки номер та дату митної декларації, використаної як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, виходить з такого.

Як правильно встановив суд першої інстанції, спірні правовідносини виникли у зв`язку прийняттям Відповідачем Рішення про коригування (а.с. 30), яким Позивачу відкориговано митну вартість товару № 2 за ВМД 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 (готові текстильні вироби, білизна туалетна з бавовни, рушник банний махровий, склад - бавовна 100%, щільність 300г/м2 та 400г/м2) і Картки відмови (а.с. 29), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, так як невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості, а також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення (випуску) товарів - подати нову митну декларацію з урахуванням Рішення про коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 МК України встановлює, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у цій справі суд має перевірити наявність передбачених нормами МК України обставин, які є підставою для прийняття митними органами рішення про коригування заявленої митної вартості товару і відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Підставою для невизнання заявленої Позивачем митної вартості товару у графі 33 Рішення про коригування Відповідач зазначив наступне:

- у наданих декларантом документах відсутні достовірні та об`єктивні відомості, що підтверджують числове значення складової митної вартості на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України;

- декларантом не надано достовірних документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар;

- декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню стосовно складової митної вартості на транспортування товарів до митного кордону України;

- митна вартість визначена Відповідачем із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (на підставі країни походження, схожого опису, обсягу партії, контракту) (МД від 31.05.2023 № UA100180/2023/507993).

Як правильно встановив суд першої інстанції, митна декларація 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 стосувалася чотирьох товарів, однак зауваження у Відповідача виникли щодо одного товару - товару, вказаного у митній декларації під номером 2, тобто митна вартість товарів № 1, № 3, № 4 Відповідачем визнана. З урахуванням цієї обставини колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Відповідач стверджує, що суд першої інстанції не надав належної мотивованої оцінки доводам Відповідача щодо того, що надані Позивачем документи містять розбіжності та не містять належних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

1. Щодо транспортних витрат Позивача

Відповідач стверджує, що декларант не надав всі документи, які підтверджують понесені Позивачем транспортні витрати.

Відповідач вказує, що згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 01.06.2023 № б/н, перевізником товарів виступає ТОВ «OL TRANS GROUP», однак довідка про вартість транспортних послуг видана не безпосереднім перевізником, що свідчить про залучення третіх осіб до перевезення.

Як зазначалося, імпорт товару, вказаного у митній декларації 23UA100100434414U3 від 06.06.2023, здійснювався на підставі Контракту. Пункт 3.1 Контракту передбачає:

«Умови поставки встановлюються FOB Tianjin, China (Китай) відповідно до правил Інкотермс 2010. Пункт завантаження Товару: Tianjin, China (Китай). Сторони вправі протягом строку дії контракту змінювати умови поставки та пункт завантаження конкретної партії Товару, який поставляється за цим Контрактом. Товар буде відправлятися з території Китаю та доставлятися територію України.

Умови поставки конкретної партії Товару вказуються сторонами у Проформа Інвойс та Інвойсі. В такому разі поставка партії Товару, умови якої зазначені в Проформа Інвойс та Інвойсі, здійснюється відповідно до умов поставки, викладеними у Проформа Інвойс. Інвойс виставляється після підписання Проформи Інвойс, шляхом електронного зв`язку або факсимільного зв`язку перед поставкою (відвантаженням) Товару і є підтвердженням від Продавця щодо готовності товару до поставки (відвантаження)».

Відповідно до Інкотермс 2010, базис поставки FOB "Free on Board / Вільно на борту" означає, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем, в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати.

Отже, у разі поставки товару на умовах FOB, витрати на транспортування товару з пункту, визначеного контрактом, несе покупець.

Матеріалами справи, у тому числі Карткою відмови, підтверджується, що для митного оформлення товару Позивач, серед іншого, надав наступні документи: пакувальний лист продавця на товар б/н від 03.04.2023; проформа-інвойс № RZZJ-60-202202 від 30.03.2023; рахунок-фактура (комерційний інвойс) № RZZJ-60-202202 від 03.04.2023; коносамент № ZM23040144 від 05.04.2023; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 01.06.2023; Декларація про походження товару (Declaration of origin) RZZJ-60-202202 від 03.04.2023; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) 23UA100100434164U4 від 06.06.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті № 64 від 27.03.2023, видана позивачем; платіжна інструкція в іноземній валюті № 78 від 14.04.2023, видана позивачем; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка про транспортні витрати № 369 від 31.05.2023, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА»; прайс-лист продавця б/н від 01.01.2023; контракт; договір про транспортно-експедиторське обслуговування № АЛ-21-0602 від 02.06.2021, укладений між експедитором та позивачем; лист позивача № 31/0323-01 від 31.03.2023; лист продавця б/н від 16.05.2023; копія митної декларації країни відправлення № 021720230000084530 від 07.04.2023.

02.06.2021 між Позивачем (клієнт) і ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА» (експедитор) укладено Договір № АЛ-21-0602 про транспортно-експедиторське обслуговування (далі - Договір, а.с. 59-62).

За умовами п. 1.1 Договору клієнт доручає, а експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.

Згідно з п. 1.2, 1.3 Договору умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за письмовою згодою сторін. Під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, строк перевезення або виконання послуг, а також інша необхідна інформація, що стосується організації ТЕО, вартість послуг та курси оплат в грн. заявка подається за 1 тиждень до початку завантаження і готовності вантажу до перевезення.

Матеріали справи містять копію Заявки № 20852 від « 21» березня 2023 року на надання послуг (а.с. 64), за якою Позивач замовляє у ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА» послуги з ТЕО відповідно до коносаменту ZM23040144, контейнер TEMU8028904 - 1*45'НС. Маршрут FOB Xingang - Gdansk - Bilogorodka.

Вартість транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення міжнародного перевезення, вказана у Заявці № 20852, включає:

- 2100 USD - морський фрахт FOB PORT-PORT;

- 1150 EUR - локальні витрати в Польщі (вивантаження + портові, Т1, перетарювання);

- 2600 EUR - авто (тент) до Білогородки (7-9 днів).

Колегія суддів зауважує, що Заявка № 20852 від 21.03.2023 відсутня у переліку документів, наданих Позивачем для митного оформлення товару.

Водночас до митного оформлення надано Договір, коносамент № ZM23040144 від 05.04.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 01.06.2023, Довідку про транспортні витрати № 369 від 31.05.2023.

Коносамент № ZM23040144 від 05.04.2023 (а.с. 56) містить посилання на ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА» у графах "notify party", "for delivery apply to".

Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 01.06.2023 (а.с. 57-58) містить інформацію щодо отримувача, яким є Позивач, перевізника, яким є ТОВ «ОЛ ТРАНС ГРУП», однак не дозволяє встановити відношення до організації перевезення ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА». Водночас колегія суддів враховує, що ця обставина не стала перешкодою для визнання Відповідачем митної вартості товарів № 1, № 3, № 4, які транспортувалися разом з товаром № 2, щодо якого у Відповідача виникли зауваження, наслідком яких стало прийняття Рішення про коригування і Картка відмови.

Довідка про транспортні витрати від 31.05.2023 № 369 (а.с. 63), видана ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА», підтверджує, що транспортні витрати з міжнародного перевезення вантажу складають:

- за маршрутом Сінган, Китай-Гданськ, Польща - 75345,97 грн.;

- вивантаження з борту судна вантажу складає 43551,50 грн.;

- перевезення за маршрутом Гданськ, Польща - п/п Яготин - с. Білогородка, Київська обл.: Гданськ-п/п Яготин - 56109,00 грн., п/п Яготин - с. Білогородка, Київська обл. - 31771,45 грн.

Позивач також надав рахунки на оплату і платіжні інструкції, що підтверджують оплату Позивачем вказаних витрат ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА»:

- рахунок на оплату № 14112 від 10.05.2023 (а.с. 65) на суму 77562,03 грн. (з яких 75345,97 грн. - витрати на транспортування за маршрутом Сінган, Китай-Гданськ, Польща), платіжна інструкція від 11.05.2023 № 869 (а.с. 68) на суму 77562,03 грн.;

- рахунок на оплату № 14128 від 22.05.2023 (а.с. 66) на суму 45948,84 грн. (з яких 43551,50 грн. - за навантажувально-розвантажувальні роботи вантажу за межами території України), платіжна інструкція від 23.05.2023 № 925 (а.с. 69) на суму 45948,84 грн.;

- рахунок на оплату № 14133 від 31.05.2023 (а.с. 67) на суму 102568,70 грн. (перевезення за маршрутом Гданськ-п/п Яготин - 56109,00 грн., п/п Яготин - с. Білогородка, Київська обл. - 31771,45 грн., транспортно-експедиторське обслуговування на території України - 14688,25 грн.), платіжна інструкція від 02.06.2023 № 1065 (а.с. 70) на суму 102568,70 грн.

Рахунки № 14112 від 10.05.2023, № 14128 від 22.05.2023, № 14133 від 31.05.2023 відхилені Відповідачем як такі, що не підтверджують остаточну суму транспортних витрат Позивача, оскільки невідомі конкретні послуги, які експедитор надає Позивачу, про що зазначено у графі 33 Рішення про коригування.

Платіжні інструкції митному органу не надавалися, що також відображено у графі 33 Рішення про коригування.

Отже, до митного оформлення Позивач не надав Заявку № 20852 від 21.03.2023, платіжні інструкції від 11.05.2023 № 869, від 23.05.2023 № 925, від 02.06.2023 № 1065, якими було оплачено транспортно-експедиторські послуги, надані Позивачу ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА», хоча на момент митного оформлення ці документи, виходячи з дат їх оформлення, перебували у розпорядженні Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України наводить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, документами, які підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що документами, які були (мали бути) у розпорядженні Позивача на момент митного оформлення товару, і підтверджували вартість перевезення оцінюваних товарів, були Заявка № 20852 від 21.03.2023, платіжні інструкції від 11.05.2023 № 869, від 23.05.2023 № 925, від 02.06.2023 № 1065, які до митного оформлення не надані.

На переконання суду, Довідка про транспортні витрати від 31.05.2023 № 369 (а.с. 63) може вважатися належним доказом витрат Позивача на транспортування товару у випадку, якщо на момент митного оформлення відсутня Заявка на надання послуг, а послуги не були оплачені.

У цій справі вартість транспортно-експедиторських послуг була визначена сторонами Договору у березні 2023, шляхом оформлення підписаної обома сторонами Договору Заявки № 20852 від 21.03.2023 на надання послуг. Послуги, надані Позивачу ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІКС УКРАЇНА», оплачені 11.05.2023, 23.05.2023, 02.06.2023.

Отже, належні докази понесених витрат на транспортування товару (документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) існували на момент митного оформлення товару, проте не були надані Позивачем до митного органу.

Водночас колегія суддів враховує, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У графі 33 Рішення про коригування Відповідач зазначає, що «декларантом не підтверджено документально загальну суму коштів, що перераховані/або повинні бути перераховані Експедитору та за наданими документами неможливо підтвердити числове значення складової митної вартості товарів на транспортування товарів до митного кордону України».

На переконання колегії суддів, посилання у графі 33 Рішення про коригування на рахунки № 14112 від 10.05.2023, № 14128 від 22.05.2023, № 14133 від 31.05.2023, зміст яких дозволяє встановити суть наданих Позивачу послуг, спростовує твердження про неможливість підтвердити числове значення складової митної вартості товарів на транспортування товарів до митного кордону України. Так, рахунок на оплату № 14133 від 31.05.2023, а також Довідка про транспортні витрати від 31.05.2023 № 369, містять інформацію про вартість послуг щодо вказаного етапу переміщення товару - від м. Гданськ до п/п Яготин.

Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, колегія суддів також акцентує увагу, що товар № 2 транспортувався одночасно з товарами № 1, № 3, № 4. Це, зокрема, підтверджується митною декларацією 23UA100100434414U3 від 06.06.2023, у якій у доповненні до графи 31 щодо кожного з товарів вказано кількість місць, загальна кількість місць - 508 упаковок, що зазначено також у графі 6. Така ж кількість товару вказана у коносаменті (а.с. 56) і CMR (а.с. 58). Отже, Позивач одночасно ввозив товар у кількості 508 упаковок і ця кількість охоплювала всі чотири групи товарів, зазначені у митній декларації.

Наведене означає, що понесені Позивачем витрати на транспортування товару стосувалися товару № 1, № 2, № 3, № 4. Водночас Рішення про коригування і Картка відмови прийняті виключно щодо товару № 2.

На думку колегії суддів, наведені обставини свідчать про непослідовність і суперечливість дій Відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки не можна вважати правомірними оскаржувані рішення, прийняті щодо товару № 2, коли за аналогічних обставин митне оформлення товарів № 1, № 3, № 4 здійснено без зауважень.

2. Щодо розбіжностей у документах

В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що умови оплати, вказані у проформа-інвойсі, інвойсі № RZZJ-60-202202 та платіжних інструкціях від 27.03.2023 № 64 та від 14.04.2023 № 78, не кореспондуються між собою.

Колегія суддів зауважує, що розбіжність у проформа-інвойсі від 30.03.2023 на суму 0,5 дол. США є очевидною технічною опечаткою, оскільки сума вказаних у цьому документі складових вартості товару до сплати - попередньої оплати у розмірі 20488,50 дол. США і залишку у розмірі 46617,50 дол. США становить 67106,00 дол. США, що відповідає сумарній вартості товару, наведеній у цьому ж документі.

Проформа-інвойс від 30.03.2023 № RZZJ-60-202202 містить розбіжності стосовно відомостей щодо суми оплати та його розрахунок як відсоток оплати (30 % та 70 %). Висновок про розбіжності Відповідач обґрунтовує тим, що ще 28.03.2023 Позивач здійснив платіж у розмірі 20488,50 дол. США, проте на підставі інвойсу від 21.03.2023.

Досліджуючи долучені до матеріалів справи проформа-інвойси № RZZJ-60-202202 від 21.03.2023 і від 30.03.2023, колегія суддів дійшла висновку, що обидва документи передбачають однакові умови оплати, а саме: попередня оплата 30 %, оплата залишку 70 % у межах 7 днів від дати оформлення коносаменту.

Наведені умови оплати відповідають пп. 5.2.1 п. 5.2 Контракту.

У листі від 07.06.2023 (а.с. 54) постачальник роз`яснив, що при розміщенні замовлення Позивачу була надана проформа-інвойс від 21.03.2023 на суму 68161,67 дол. США (а.с. 41-44). Далі, за згодою сторін, та в результаті аналізу конкурентного середовища та кратності упаковки, були відкориговані кількість товару та його ціна, в результаті чого випущено нову проформу-інвойс від 30.03.2023 на суму 67106,00 дол. США (а.с. 44-46).

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, вказані зміни не стали підставою для коригування митної вартості товарів № 1, № 3, № 4.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені зміни не суперечать умовам Контракту, відповідають принципу свободи договору, у графі 22 митної декларації № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 вказано вартість товару, яка відповідає проформа-інвойсу від 30.03.2023, який було подано разом з вказаною митною декларацією, що підтверджується змістом графи 44.

Колегія суддів відхиляє твердження Відповідача, що розмір сплаченої Позивачем постачальнику 28.03.2023 попередньої оплати у розмірі 20488,50 дол. США неможливо віднести до оцінюваної партії товарів, оскільки сам Відповідач зазначає, що така оплата здійснена на підставі проформи-інвойсу від 21.03.2023. Платіжна інструкція № 64 від 27.03.2023 (а.с. 50), якою здійснено оплату, містить також посилання на реквізити Контракту і загальне найменування товару, що свідчить про здійснення оплати саме тієї партії товару, для митного оформлення якої надалі складено митну декларацію № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023.

Сума 20488,50 дол. США відповідає 30 % від вартості товару, вказаної у проформа-інвойсі від 21.03.2023. Зважаючи, що надалі сторони змінили вартість товару, який поставляється за Контрактом, у бік зниження, сума, сплачена 28.03.2023, не суперечить умовам оплати, визначеним сторонами у Контракті і проформа-інвойсах, а також врахована при складанні проформи-інвойсу від 30.03.2023.

Колегія суддів зауважує, що механізм виникнення розбіжностей, на які посилається апеляційна скарга, було належним чином з`ясовано судом першої інстанції, який також правильно встановив, що ці розбіжності не стали підставою для коригування митної вартості товарів № 1, № 3, № 4.

На переконання колегії суддів, очевидна опечатка не може бути підставою для заперечення правильності визначення митної вартості товару, відтак колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.

3. Щодо невідповідності вимогам законодавства поданих документів

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на те, що проформа-інвойс від 30.03.2023 є документом, яких виписаний продавцем і не містить підтверджень чи погоджень з боку покупця, а отже декларант не надав погодження цін, умов поставки та оплати товарів сторонами Контракту.

Колегія суддів зауважує, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлено ч. 2 ст. 53 МК України. До таких документів належать, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу) (п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України) і, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України).

Позивач разом з митною декларацією № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 надав до митного органу документи, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, а саме - платіжні інструкції в іноземній валюті:

- від 27.03.2023 № 64, якою здійснено платіж на суму 20448,50 дол. США, проведений банком 28.03.2023 (а.с. 50);

- від 14.04.2023 № 78, якою здійснено платіж на суму 46657,50 дол. США, проведений банком 17.04.2023 (а.с. 49).

Вказані платіжні документи підтверджують вартість товару, зазначену у графі 22 митної декларації № 23UA100100434414U3 від 06.06.2023 (а.с. 110), відповідають вартості товару, вказаній у проформа-інвойсі від 30.03.2023, що, на переконання колегії суддів, свідчить про виконання Позивачем обов`язку з підтвердження митної вартості товару.

Посилання Відповідача на те, що проформа-інвойс не підтверджує погодження сторонами Контракту умов поставки, колегія суддів відхиляє як таке, що спростовується обставинами і матеріалами справи, а саме: оплата Позивачем вартості товару, зазначеної у проформа-інвойсі від 30.03.2023, свідчить про погодження сторонами Контракту такої вартості. Інші умови поставки, наведені у проформа-інвойсі від 30.03.2023, відповідають умовам поставки, зазначеним безпосередньо у Контракті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України право митного органу вимагати надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару виникає у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У межах розгляду цієї справи Відповідач не довів наявність обставин, які, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, є для митного органу підставою вимагати у декларанта надання додаткових документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами дослідження матеріалів і обставин справи, колегія суддів встановила, що у цій справі суб`єкт владних повноважень не довів існування обставин, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, що свідчить про протиправність відмови Позивачу у митному оформленні товару № 2 за заявленою ним митною вартістю.

Колегія суддів також враховує, що оскаржуване у цій справі Рішення про коригування не відповідає вимогам ст. 55 МК України, зокрема, не містить інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Посилання у графі 33 Рішення про коригування на реквізити митної декларації від 31.05.2023 № UA100180/2023/507993 не є достатнім для підтвердження обґрунтованості коригування митної вартості.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Така позиція викладена, зокрема, у постановах 07.05.2025 у справі № 560/1787/23, від 25.02.2020 у справі № 260/718/19, від 08.02.2020 у справі № 825/648/17, від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відповідач не виконав обов`язок щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що рішення має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Позивач у цій справі звертав увагу, що митна вартість Відповідачем була відкоригована лише на один з чотирьох товарів. Хоча Позивачем надавався однаковий пакет документів для всіх товарів, за результатами митного оформлення Відповідач дійшов різних висновків: для товарів № 1, № 3, № 4 - документи підтверджують заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договору), а для товару № 2 - документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зі змісту Рішення про коригування слідує, що Відповідач не надав належну оцінку поданим Позивачем документам та не встановив конкретні обставини і факти, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Протиправність Рішення про коригування свідчить про безпідставність відмови Позивачу у митному оформленні товару № 2, а відтак - про протиправність Картки відмови.

У межах цієї справи суб`єкт владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Наведені обставини були досліджені судом першої інстанції, який надав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 245, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 320/3797/24 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 320/3797/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Ю.О. Тереза

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна