Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №320/45087/25
Суддя: Файдюк Віталій Васильович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/45087/25 Суддя суду першої інстанції: Марич Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 у Київській області, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач-2, позаштатна ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 у Київській області), Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (далі - відповідач-3, ЦВЛК Збройних сил України), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про постановку на військовий облік, як військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який з 04.02.2015 виключений з військового обліку;
- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладені в листі № 598/4/19459 від 15.08.2025, стосовно неналежного розгляду скарги позивача про скасування протиправної постанови ВЛК, оформленої довідкою ВЛК №2025-0329-1221 від 29.03.2025 позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу позивача про скасування протиправної постанови ВЛК, оформлену довідкою ВЛК 2025-0329-1221 від 29.03.2025 позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою позивача визнано придатним до військової служби.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 16.07.2025 на постанову ВЛК, оформлену довідкою ВЛК № 2025-0329-1221 від 29.03.2025 позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України розглянути відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, скаргу ОСОБА_1 від 16.07.2025 на постанову ВЛК, оформлену довідкою ВЛК №2025-0329-1221 від 29.03.2025 позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , з прийняттям за результатами такого розгляду відповідної постанови з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ЦВЛК Збройних Сил України не прийнято жодного рішення з числа тих, які вона повинна ухвалити згідно вимог, встановлених підпунктами 2.3.3 та 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а, отже, скарга позивача не розглянута у відповідності по приписів Положення №402.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання ЦВЛК Збройних Сил України повторно розглянути заяву про скасування постанови у формі довідки ВЛК від 29.03.2025 №2025-0329-1221 з прийняттям за результатами такого розгляду відповідної постанови з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність вимог, заявлених позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про постановку на військовий облік, як військовозобов`язаного ОСОБА_1 , оскільки такі дії вчинені відповідачем-1 на підставі довідки ВЛК від 29.03.2025 №2025-0329-1221, яка є чинною станом на момент розгляду цієї справи. Разом з тим, правомірність видачі наведеної довідки ВЛК ще не перевірена ЦВЛК на виконання вказаного судового рішення у цій справі з винесенням відповідної постанови за результатами такої перевірки.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ЦВЛК Збройних Сил України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх доводів ЦВЛК Збройних сил України зазначає, що порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою є ЦВЛК Збройних Сил України, визначено главою 3 розділу І Положення № 402, яким передбачено, що до повноважень ЦВЛК ЗС України належить прийняття не тільки постанов, а й рішень, при цьому, у випадку визнання постанови позаштатної ВЛК обґрунтованою або встановлення відсутності підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, форма такого рішення - відповідне роз`яснення, оформлене листом. Таким чином, на переконання ЦВЛК Збройних Сил України, скарга позивача була розглянута відповідно до вимог Положення №402, а порушення, на які він посилався, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Після усунення визначених в ухвалі від 25.03.2026 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що він не підлягав мобілізації, оскільки його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, повторний розгляд скарги ОСОБА_1 та скасування протиправної постанови ВЛК, оформленої довідкою ВЛК № 2025-0329-1221 від 29.03.2025 позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою позивача незаконно визнано придатним до військової служби, призведе до відновлення його порушених прав.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження з 15.09.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ЦВЛК Збройних Сил України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, з 04.02.2015 позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі свідоцтва про хворобу № 90-п від 15.01.2015, прийнятого під час проходження військової служби госпітальною ВЛК психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України, яким позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Указана обставина також підтверджується штампом із записом «Виключено з військового обліку 04.02.2015 ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі ст. 37 пп 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», проставленим у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 , відповідним штампом у паспорті серії НОМЕР_2 , а також обліковою карткою до військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 16, 18зв, 27).
Підставою для прийняття такого рішення військово-лікарською комісією стали наявні тривалі захворювання, що викликанні отриманими під час військової служби у 2014 році та участі в боях на Сході України. Зокрема, психіатричними захворюваннями з діагнозом: «Адаптивний розлад у примітивної особистості у вигляді різко вираженого тривожно-депресивного стану ускладненого інсомнією та панічними нападами. Вегето судинна дистонія. Еритемантозна гастродуоденопатія. Ідіопатичний пролапс стулок мітрального клапану з регургітацією до 1 ст. та ін».
На підставі наведеного, відповідно до додатку № 11 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 №402, на підставі ст. 17 А графи ІІ «Розклад хвороб», що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 90-п від 15.01.2015 (а.с. 10-12).
На підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку позивач був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я та наказом командира Військової частини польова пошта НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02.02.2015 № 31 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
29.03.2025 органами Національної поліції України ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 як такого, що в порушення вимог частини шостої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі). При подальшій перевірці в АІТС «Оберіг» інформація про військовий облік громадянина ОСОБА_1 виявилась відсутньою.
Відповідно до вимог п. 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, ОСОБА_1 взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлено на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Постановою позаштатного ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленою довідкою ВЛК за № 2025-0329-1221 від 29.03.2025, військовозобов`язаний ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.03.2025 №172 «Про здійснення призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу по мобілізації» військовозобов`язаний ОСОБА_1 з 30.03.2025 знятий з військового обліку військовозобов`язаних як такий, що призваний на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_4 .
За результатами поданої позивачем заяви командиру Військової частини НОМЕР_4 про незаконність і протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1, листом від 11.08.2025 повідомлено позивача, що Військова частина не має повноважень оскарження рішення позаштатних ВЛК РТЦК і СП, а тому ВЛК № 2025-0329-1221 від 29.03.2025 не дає право на даний час ОСОБА_1 на звільнення з військової служби.
Позивачем була подана скарга за вх. № 7991 від 06.05.2025 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_12 - голові військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_12 на постанову ВЛК, оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0329-1221 від 29.03.2025.
Листом від 19.06.2025 № 2/1/3/3806 повідомлено позивача, що відсутні законні підстави для медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_12 , до повноважень якої відноситься переогляд військовозобов`язаних, а не військовослужбовців (а.с. 29-30).
Позивач, не погоджуючись з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_12 , 16.07.2025 подав Голові Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України скаргу на постанову ВЛК оформлену довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0329-1221 від 29.03.2025.
Листом від 15.08.2025 № 598/4/19459 ЦВЛК Збройних Сил України вказала, що оскільки позивач є військовослужбовцем, а не військовозобов`язаним, порядок проходження медичного огляду він має проводити відповідно до вимог глави 6 розділу ІІ Положення №402 (за рапортом до командування військової частини). Також, зазначено, що у випадку погіршення стану здоров`я, позивачу пропонується звернутись за встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, щодо направлення на медичне обстеження, лікування, а у разі потреби, на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Вважаючи такі дії ЦВЛК Збройних Сил України протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 10 статті 2 Закону України № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (далі - Закон № 2801-ХІІ) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених ч. 2 ст. 12 Закону України «Про національну безпеку України».
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з абз. 7 п. 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основним завданням військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до п. 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі ЛЛК)) приймають постанови.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Підпунктом 2.2 пункту 2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до абз. 15 пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з пп. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що ЦВЛК ЗС України, при розгляді скарги позивача на довідку ВЛК від 29.03.2025 №2025-0329-1221, свій висновок повинна була оформити не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів, з відповідним медичним обстеженням позивача та з винесенням постанови за результатами такого розгляду.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402, є Центральна військово-лікарська комісія.
Так, п.п. 3.1-3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у п. 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , обласних ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена скарга, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Зокрема, ЦВЛК, як штатна ВЛК, може:
- переглянути оскаржувану постанову ВЛК;
- прийняти рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК;
- надати заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом лише у випадках: визнання звернення необґрунтованим; визнання постанови позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначення відсутності підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про хворобу від 15 січня 2015 року №90-п (а.с. 113-115), прийнятого під час проходження військової служби госпітальною ВЛК психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, згідно з постановою позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаний ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 29.03.2025 за №2025-0329-1221.
У зв`язку з наведеним вище, у поданій до ЦВЛК скарзі позивач зазначав щодо порушення процедури проведення ВЛК та просив скасувати постанову ВЛК, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 29.03.2025 №2025-0329-1221, як незаконну.
Проте, відповідач не розглянув скаргу позивача по суті відповідно до вимог Положення № 402, а вказав, що оскільки позивач є військовослужбовцем, порядок проходження медичного огляду він має проводити відповідно до вимог глави 6 розділу ІІ Положення №402 (за рапортом до командування військової частини).
Отже, Центральна ВЛК, в силу своїх дискреційних повноважень, повинна була надати оцінку та прийняти обґрунтоване рішення (відповідне роз`яснення, оформлене листом) щодо правомірності висновку ВЛК від 29.03.2025 №2025-0329-1221 з урахування обставин, викладених позивачем у скарзі від 16.07.2025.
Таким чином, має місце протиправна бездіяльність ЦВЛК, як суб`єкта владних повноважень, щодо не прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги позивача відповідно до вимог глави 3 розділу І Положення № 402.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання ЦВЛК Збройних Сил України повторно розглянути заяву позивача про скасування постанови, у формі довідки ВЛК від 29.03.2025 №2025-0329-1221 з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного вмотивованого рішення відповідно до вимог Положення № 402.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що суд першої інстанції правильно вказав на протиправність бездіяльності ЦВЛК, однак при покладенні на неї обов`язку з прийняття постанови не врахував форми рішень, яка приймає остання за наслідками розгляду скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни рішення суду першої інстанції у мотивувальній та резолютивній частинах.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків цієї постанови.
Викласти абзац 3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у такій редакції:
« 3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16; код ЄДРПОУ 08356179) розглянути скаргу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) від 16 липня 2025 року на постанову військово-лікарської комісії, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 29 березня 2025 року №2025-0329-1221 позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у Київській області, з прийняттям за результатами такого розгляду відповідного вмотивованого рішення відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402.».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення виготовлено 15 вересня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua