Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №580/1361/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/1361/26 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів Безименної Н.В., Воловика С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Відповідач 1, Скаржник) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач 2), у якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішення №23235008476 від 15.08.2025 року в частині розрахунку спеціального стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 08.08.2025 року з урахуванням спеціального стажу з 01.01.2004 р. по 30.04.2024 р. на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі та виплатити недотримане пенсійне забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №23235008476 від 15.08.2025 в частині розрахунку спеціального стажу.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 08.08.2025 з урахуванням спеціального стажу з 01.01.2004 по 30.04.2024 на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в подвійному розмірі та виплатити недотримане пенсійне забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивач працювала на роботах у протитуберкульозному диспансері, робота в якому зараховується до страхового стажу у подвійному розмірі, тому спірний період роботи Позивача підлягає зарахуванню у подвійному розмірі відповідно до приписів ст. 60 Закону 1788-XII.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі Відповідач 1 зазначає, що Позивач не звертався із заявою встановленої форми згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок 22-1), тому рішення про відмову Відповідачем 1 не приймалось. При цьому, лист-відповідь Відповідача 1 наданий відповідно до Закону України "Про звернення громадян" у зв`язку з чим його не можна вважати правовим актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Також Відповідач 1 зазначає, що відповідно до нової редакції статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), яка набрала чинності з 15.08.2003, стаж не переглядається тим особам, які вийшли на пенсію до набуття нею чинності, тобто до зазначеної дати. Натомість, особам, які виходять на пенсію після цієї дати стаж за роботу в зазначених у вказаній статті Закону закладах, у тому числі і до 15 серпня 2003 року, обчислюється у подвійному розмірі, але тільки для визначення права на пенсію, а визначення розміру пенсії здійснюється за нормою ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) тобто в одинарному розмірі за той період, за який щомісяця сплачено не менше мінімального страхового внеску. Тому, підстави для зарахування Позивачу спірного періоду до страхового стажу в подвійному розмірі відсутні.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2026 та від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 та призначено справу до апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі жоден з учасників не заявляв клопотання про розгляд справи за їх участі, наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 20.06.2025 отримує пенсію по інвалідності, про що свідчить рішення № 23235008476 від 15.08.2025 (а.с. 12).

Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) загальний страховий стаж Позивача - 23 роки 09 місяців 00 днів з урахуванням кратності відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», спеціальний стаж - 01 рік 09 місяців 19 днів (з урахуванням кратності - 03 роки 07 місяців 08 днів).

Адвокат Коробкова Галина Олександрівна в інтересах Позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із адвокатським запитом про отримання інформації, зокрема, щодо підстав неврахування періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2024 відповідно до ст. 60 Закону № 1788-XII (а.с. 10).

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у листі від 30.01.2026 № 2300-0303-8/7707 (а.с. 11) зазначило, що відповідно до Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 приймали Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ.

Крім того, відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII, згідно з яким обчислюють стаж до 01.01.2004, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях)' охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Отже, для обчислення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із урахуванням страхового стажу за період роботи з 01.01.2004 по 30.04.2024 в подвійному розмірі законодавчі підстави відсутні.

Позивач, не погоджуючись з рішенням №.23235008476 від 15.08.2025 в частині розрахунку спеціального стажу відповідно до ст. 60 Закону 1788-XII, звернулася до суду з відповідним позовом.

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Предметом цієї справи є правомірність зарахування Позивачу періоду роботи з 01.01.2004 по 30.04.2024 в КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» на посаді медсестри до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ та перерахунку пенсії.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відтак, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законами № 1788-ХІІ та № 1058-IV. Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом № 1788-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону № 1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення Позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Під час розгляду справи колегією суддів встановлено і не заперечується Відповідачами, що Позивач в період з 01.01.2004 по 30.04.2024 працювала в КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради».

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 14.01.2002 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу №35 від 23.07.2025 позивач працювала у КНП "Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради" в період з 01.01.2004 по 14.01.2008 на посаді «молодша медична сестра», з 14.01.2008 по 30.04.2024 «сестра медична палатна ВЛХ".

Відповідачами не заперечується, що КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» є закладом охорони здоров`я, робота в якому надає право на обчислення стажу в подвійному розмірі.

Отже, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи у протитуберкульозному диспансері підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи Позивачів в закладах охорони після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність порушення прав Позивача з боку Відповідачів щодо незарахування періоду роботи з 01.01.2004 до 30.04.2024 в КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» на посаді медсестри до стажу роботи у подвійному розмірі.

Зважаючи на те, що Позивач у період з 01.01.2004 по 30.04.2024 працювала у протитуберкульозному диспансері охорони здоров`я, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування спірного рішення в частині розрахунку спеціального стажу та зобов`язання Відповідача 1 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 08.08.2025 з урахуванням спеціального стажу з 01.01.2004 по 30.04.2024 на підставі ст. 60 Закону 1788-ХІІ в подвійному розмірі та виплатити недотримане пенсійне забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Безпідставними є доводи Скаржника про те, що Позивач не зверталася із заявою встановленої форми для перерахунку пенсії, а лист-відповідь Відповідача 1 не можна вважати правовим актом індивідуальної дії, оскільки предметом позовних вимог є рішення № 23235008476 від 15.08.2025 у вигляді протоколу у пенсійній справі в частині розрахунку спеціального стажу.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: Н.В. Безименна

С.В. Воловик