Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №320/40504/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40504/24 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при укладенні договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діленян Л. Р., та зареєстрованого в реєстрі за реєстраційним № 693 в сумі 23 055 грн., викладених у листі від 08.05.2024 за вих. № 2600-0603-8/93962 та у листі від 24.06.2024 за вих. № 2600-0603-8/125628;

- зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 23 055 грн., сплаченого згідно квитанції від 16.04.2024 № 10026/0185.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 р., адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 23 055 грн;

- зобов`язано відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 23 055 грн., сплаченого згідно з квитанцією АТ «Ощадбанк» від 16.04.2024 № 14;

- стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 р., відповідач подав апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. На обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Зазначає, що позивач, звертаючись до органу Пенсійного фонду України із заявою про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу житла, не надав усіх документів, передбачених п. 15-2 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), зокрема документів, що підтверджують відсутність права власності на житло та факт придбання житла вперше. Вважає, що за таких обставин позивач не підтвердив право на звільнення від сплати збору, а тому підстав для повернення коштів не було.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Неподання відзиву відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції та розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Апеляційний розгляд справи відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 16.04.2024 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Діленян Л. Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 693, позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2918022932080. Загальна ціна продажу квартири визначена сторонами у 23 055 грн., без ПДВ.

Крім того позивачем сплачено 1% від зазначеної суми - збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 23 055 грн., що підтверджується копією квитанції АТ "Ощадбанк" до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.04.2024 № 14.

Позивач двічі звертався до відповідача з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості, шляхом складання подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про перерахування вказаної грошової суми на поточний рахунок платника.

Відповідач листом повідомив позивачу, що надані позивачем документи не є повними і не свідчать про придбання житла вперше, а тому у відповідача відсутні підстави, визначені Порядком № 1740, для складання позивачу подання про повернення.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, він звернувся з даним позовом до суду.

Вважаючи зазначені нарахування неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом абз. 2 п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до абз. 3 п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у п. 15-1 та абз. 1 п. 15-3 Порядку № 1740.

Відповідно до абз. 2 п. 15-3 Порядку № 1740 документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Згідно з пп. «б» п. 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482-XII).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку № 1740» (далі - Постанова № 866) внесено зміни до Порядку № 1740, зокрема, доповнено п. 15-2 вказаного Порядку пп. «в» і «г» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, п. 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. «в» і «г» п. 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана Постанова № 866 набрала чинності 26.09.2020.

З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 законодавцем конкретизовано та деталізовано законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26.09.2020 у рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 5-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740 для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів, до якої було додано копію квитанції про сплату збору, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо позивача, якою підтверджено відсутність зареєстрованого права власності на будь-яке нерухоме майно-житло за позивачем, крім вказаної вище квартири, копію довідки від 10.05.2024 № 241 про відсутність зареєстрованого права власності на житловий будинок, копію довідки від 22.05.2024 № 0-280 про невикористання права на приватизацію з державного житлового фонду, копію довідки від 22.05.2024 № 0-279 про невикористання права на приватизацію з державного житлового фонду.

Згідно з пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

До заяви позивачем було долучено копію довідки від 22.05.2024 № 0-279, якою повідомляється, що позивач зареєстрований з 22.02.2008 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 та не брав участі в приватизації зазначеної кімнати.

Як вбачається з довідки від 22.05.2024 № 0-280 місце проживання позивача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , приватизація вказаного будинку позивачем не здійснювалась.

Окрім того, позивачем було надано довідку КП Немирівське БТІ Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області від 10.05.2024 № 241 про те, що станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок в АДРЕСА_4 за позивачем не зареєстроване.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого збору підлягає поверненню.

Таким чином, позивач надав відповідачу докази помилковості сплати коштів при оформленні договору купівлі-продажу, та виконав вимоги пп. «в» п. 15-2 Порядку № 1740, надавши пакет документів на підтвердження права на звільнення від сплати внеску на обов`язкове державне пенсійне страхування під час придбання житлової нерухомості вперше.

Проте відповідач протиправно відмовив позивачу, вказавши на відсутність підстав для повернення коштів.

Згідно п. 18 Порядку № 1740 повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Наказ № 787) визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету.

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій (ч. 1 п. 3 Наказу № 787).

Відповідно до п. 5 Наказу № 787 передбачено, зокрема, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі - Постанова № 106) затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно якого Пенсійний фонд України контролює справляння надходжень до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі за кодом 24140500 (збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна).

Отже, саме органи Пенсійного фонду України контролюють справляння надходжень до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, яким, зокрема, є відповідач.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 819/1730/17, від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17, від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у даній адміністративній справі доказів обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко