Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/26999/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Гомельчук С.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Справа № 640/26999/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ»

до Головного управління ДПС в м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» (далі – Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в м. Києві (далі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 06.05.2021 №343230412.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що акт камеральної перевірки за №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 був надісланий Позивачеві за хибною адресою та не був вручений, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним з огляду на порушення права Позивача на подання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що посадовими особами контролюючого органу не дотримано визначену нормами законодавства процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на розбіжності, допущені при поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік, встановлені в ході камеральної перевірки, які призвели до заниження об`єкту оподаткування та податку на прибуток.

Також Апелянт зазначає, що за результатами перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2020 рік та направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін з наступних підстав.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, здекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» за 2020 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №24838/26-15-04-21/43316790 від 31.03.2021 року, у якому зазначено, що при поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік (від 21.03.2021 року №13781256) платником допущено порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі ПК України), а саме: «об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу». Тобто, встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в р.02 (1628 грн) згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 21.03.2021 №13781256) та р.2290 (1627000 грн) згідно звіту про фінансові результати (Фінансова звітність мікропідприємства) за 2020 рік (від 21.03.2021 №13781258), що призвело до заниження об`єкта оподаткування в сумі 1625372 грн., та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) в сумі 292567 грн. Також встановлено розбіжності в сумі -28663308 грн. між р.01 Декларації з податку на прибуток підприємства (дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку) 28692 грн та сумою доходів, задекларованою в р.2280 фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва 1627000 грн, що не вплинуло на визначення об`єкту оподаткування.

При поданні звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік (від 21.03.2021 № 13781256) ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» (код ЄДРПОУ 43316790) допущено порушення вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Зокрема, встановлено розбіжності між задекларованим фінансовим результатом до оподаткування в р.02 (1628 грн.) згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 21.03.2021 № 13781256) та р.2290 (1627000 грн.) згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємства за 2020 рік (від 21.03.2021 №13781258), що призвело до заниження об`єкту оподаткування в сумі 1625372 грн. та податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) в сумі 292567 грн.

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2020 рік №24838/26-15-04-21/43316790 від 31.03.2021 та направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Акт платником не отримано.

У цій справі судом встановлено, що акт камеральної перевірки №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 року надіслано контролюючим органом до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак як стверджує представник відповідача позивачем акт перевірки не отримано.

Судом досліджено додане до відзиву рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (номер трекінгу відправлення 0410717358032) та встановлено, що датою відправлення є 02.04.2021 року, адресою отримувача зазначено: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17 поверх 4. При цьому, біля граф отримання відмітка не проставлена, однак зазначена дата « 07.04.2021 року».

Поряд з цим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2021 року адресою місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» є Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47. Даний витяг містить відомості про проведення 02.04.2021 року реєстраційної дії зміни місцезнаходження юридичної особи. Зазначеною реєстраційною дією було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» з адреси: Україна, 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17, оф. Поверх 4 на адресу: Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47.

На підставі акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено по відношенню до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №343230412 від 06.05.2021 року, яким ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 292567,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).

За приписами пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата(пункт 42.3 статті 42 ПК України).

Абзацом 3 пункту 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

При цьому, за приписами пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Пунктом 50.3. ст.50 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Так, судом першої інстанції було встановлено та Апелянтом не оспорюється, що акт камеральної перевірки №22838/Ж5/26-15-04-12/43316790 від 31.03.2021 надіслано контролюючим органом до ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» 02.04.2021 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (номер трекінгу відправлення 0410717358032) за адресою: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17 поверх 4.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2021 адресою місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» є Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47. Даний витяг містить відомості про проведення 02.04.2021 реєстраційної дії зміни місцезнаходження юридичної особи. Зазначеною реєстраційною дією було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ТОВ «ХЕВЕН ЕТ ЛАСТ» з адреси: Україна, 01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 52/17, оф. Поверх 4 на адресу: Україна, 03062, місто Київ, вул. Гончарова, будинок 47.

Згідно пункту 66.3 статті 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно пункту 64.2 статті 64 ПК України, взяття на облік за основним місцем обліку платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється у день отримання відповідної заяви, яку платник податків зобов`язаний подати у десятиденний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).

Отже, у день направлення акту перевірки у Позивача змінилася податкова адреса, оскільки відповідні зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. І як вбачається з копії конверту/т.1 а.с. 62/, поштове відправлення не було вручено платнику податку, що не було враховано контролюючим органом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посадовими особами контролюючого органу не дотримано визначену нормами законодавства процедуру проведення перевірки та оформлення її результатів, оскільки не було забезпечено право Позивача на подання заперечень на акт перевірки та брати участь у їх розгляду.

Разом з тиМ, судова колегія також звертає увагу на те, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Так, після складення акту перевірки та до формування податкових повідомлень- рішень, а саме 04.07.2021 Позивач подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у якій були задекларовані наступні показники: дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) в сумі 28 692 грн; фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 02) в сумі 1628 грн; об`єкт оподаткування (рядок 04) в сумі 1628 грн; податок на прибуток (рядок 06) в сумі 293 грн; податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 17) в сумі 293 грн; податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) в сумі 293 грн. Зазначена податкова декларація була прийнята контролюючим органом 04.07.2021 о 12:27:25.134+03:00 за реєстраційним № 27835765.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Наведене узгоджується також із змістом пункту 50.3 статті 50 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період у разі неподання останнім уточнюючого розрахунку до податкової декларації протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №808/537/16, від 22 грудня 2020 року у справі №640/15334/19, від 03 вересня 2020 року у справі №808/2156/17, від 31 серпня 2020 року у справі №820/6771/16, від 12 серпня 2020 року у справі № 805/2408/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14 висловлював позицію, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

З установлених судами попередніх інстанцій обставин слідує, що Позивач скористався наданим пунктом 50.1 статті 50 ПК України правом на подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації, у зв`язку з чим у контролюючого органу виник обов`язок по його прийняттю, із перевірки таких уточнень та встановлення дійсного обов`язку платника із сплати відповідного податку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 04.07.2021 Позивач подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, а також виправлену фінансову звітність малого підприємства: баланс на 31.12.2020 та звіт про фінансові результати за 12 місяців 2020 року. Водночас, контролюючий орган не вчиняв жодних дій з метою дійсного з`ясування питання щодо заниження Товариством об`єкта оподаткування та податку на прибуток.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не забезпечено право Позивача на подання заперечень на акт перевірки та брати участь у їх розгляду, а також не враховано подання Позивачем уточнюючої декларації ще до складення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, доводи Апелянта щодо встановлених ним розбіжностей висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на викладене вище.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року – без змін.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев