Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/1271/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції – Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Справа № 640/1271/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В. , Мєзєнцева Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00952615070106 від 20 жовтня 2020 року.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій, а висновки контролюючого органу ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів.

Також суд зазначив, що Позивачем було дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, контролюючий орган зазначає, що Позивачем не в повному обсязі надано документи до перевірки, а саме: банківські виписки та сертифікати якості щодо походження товару, про що було складено акт від 10.09.2020 № 24/26-15-07-01-06.

Також контролюючий орган посилається на опрацьовану в ході перевірки податкову інформацію щодо контрагента Позивача – ФГ «Золотий вік», зокрема: відсутність за податковою адресою, відсутність достатніх трудових ресурсів та інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів, нереальність продажу товарів, відсутність реальних господарських операцій.

На переконання Апелянта, зазначені вище обставини у сукупності свідчать про неможливість вчинення господарських операцій у сукупності, а надані до перевірки договір, видаткові накладні, податкові накладні не відображають зміст та обсяг господарської операції, оскільки не містять інформації про клас, рік урожаю пшениці.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 та від 18.11.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро», код ЄДРПОУ 41199179 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.03.2017 року, про що свідчить відповідний витяг з реєстру від 04.07.2025 року, зроблений на запит суду.

Видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема є:

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний).

46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство позивача змінило назву з ТОВ «Джаст Агро» на ТОВ «Піта Прима» відповідно до запису від 24.09.2021 року № 1000741070002065759.

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість з 01.04.2017 року, про що зазначено в акті перевірки від 17.09.2020 року.

В штатному розписі ТОВ «Джаст Агро» станом на 01.01.2020 року значиться 4 працівника: директор, заступник директора, менеджер з постачання та водій.

Підприємством позивача як орендарем укладено договір суборенди приміщення з ТОВ «Бліц Актив» (суборендар) площею 21,5 кв.м від 07.03.2020 року, яке розташоване за адресою: 04070, місто Київ, вулиця Максима Берлінського, будинок 20, офіс 4 з орендною платою 6000,00 гривень на місяць.

Також позивачем було укладено договір суборенди приміщення з ТОВ «ВК-ТЕХНОТРАНС» (суборендар) площею 654,7 кв.м від 16.06.2020 року № ВКТ/1, яке розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, село Пустовіти, вулиця Терешківка (Комсомольська), будинок 9Б з орендною платою 2500,00 гривень на місяць.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» 17.07.2020 року було подано декларацію з ПДВ за червень 2020 року із сумою податкового кредиту – 2 365 951,00 гривень та сумою від`ємного значення з ПДВ, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за червень 2020 року в сумі 527 484 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Джаст Агро» (покупець) та фермерським господарством «ЗОЛОТИЙ ТІК» (продавець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 01/05/2020 від 30.04.2020 року.

Згідно з пунктом 1.2 цього договору продавець передає, а покупець приймає сільськогосподарську продукцію згідно з ДСТУ. Найменування, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних до даного договору.

Постачальник має поставити продукцію на умовах СРТ відповідно до Інкотермс 2010 на склад покупця, розташований за адресою: Київська область, Миронівський район, село Пустовіти, вулиця Терешківка (Комсомольська), будинок 9Б, тобто, на орендований позивачем склад.

Позивачем у травні-червні 2020 року отримано від фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ТІК» сільськогосподарську продукцію (пшеницю) відповідно до договору № 01/05/2020 від 30.04.2020 року згідно первинних документів:

- видаткові накладні № 25 від 08.05.2020 року, № 26 від 13.05.2020 року, № 27 від 22.05.2020 року, № 122 від 19.06.2020 року, № 123 від 23.06.2020 року, № 154 від 25.06.2020 року, № 155 від 26.06.2020 року, № 156 від 26.06.2020 року на загальну суму 3 164 900,75 гривень, у тому числі ПДВ – 527 483,46 гривень, що описано відповідачем на сторінці 8 акту перевірки.

- податкові накладні №17 від 08.05.2020 року, № 18 від 13.05.2020 року, № 19 від 22.05.2020 року, № 58 від 19.06.2020 року, № 59 від 23.06.2020 року, № 99 від 25.06.2020 року, № 103 від 26.06.2020 року, № 104 від 26.06.2020 року на загальну суму 3 164 900,75 гривень, у тому числі ПДВ – 527 483,46 гривень, які було зареєстровано продавцем в ЄРПН, що описано відповідачем на сторінці 9 акту перевірки.

Відповідно до платіжного доручення № 651 від 22.07.2020 року ТОВ «Джаст Агро» сплачено на користь ФГ «ЗОЛОТИЙ ТІК» 3 164 900,75 гривень.

У вказаному платіжному дорученні вказано призначення платежу: оплата за пшеницю згідно договору № 01/052020 від 30.04.2020 року.

Як зазначено вище, відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товар передається шляхом доставки на склад покупця, а саме, за адресою: Київська область, Миронівський район, село Пустовіти, вулиця Терешківка (Комсомольська), будинок 9Б.

Перевезення придбаної сільськогосподарської продукції відбувалось згідно ТТН:

№ 986678 від 08.05.2020 року, № 986679 від 13.05.2020 року, № 986680 від 13.05.2020 року, № 986681 від 13.05.020 року № 986682 від 13.05.2020 року, № 986685 від 13.05.2020 року, № 986686 від 22.05.2020 року, № 986687 від 22.05.2020 року, № 986688 від 22.05.2020 року, № 986689 від 19.06.2020 року, № 986690 від 19.06.2020 року № 986691 від 19.05.2020 року, № 986693 від 25.06.2020 року, № 986649 від 25.06.2020 року, № 686695 від 26.06.2020 року, № 986696 від 26.06.2020 року, № 986697 від 26.06.2020 року.

Придбану пшеницю було оприбутковано, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, карткою рахунку 201 та 631.

Позивач також надав до матеріалів справи копії посвідчень якості зерна пшениці, оскільки в подальшому перепродав її на адресу ТОВ «Столичний Млин» та ТОВ «Завод Київкомбікорм».

Фахівцями Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за червень 2020 року, про що складено акт № 21/26-15-07-01-06/41199179 від 17.09.2020 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2020 року на суму 527 484 гривень.

За результатами вказаного акту перевірки Головним управленням ДПС у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 року форми «В4» № 00952615070106 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 527 484,00 гривень по декларації з ПДВ за червень 2020 року.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу від 06.11.2020 року до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.12.2020 № 36536/6/99-00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення № 00952615070106 від 20.10.2020 залишене без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Сутність порушень, встановлених актом перевірки полягає у тому, що позивачем до перевірки не надано документи з контрагентом-постачальником зерна - фермерським господарством «ЗОЛОТИЙ ТІК» за договором купівлі-продажу зернових від 30.04.2020 року № 01/05/2020, а саме: банківських виписок і сертифікатів якості щодо походження зерна з вказанням виробника продукції.

Крім того, узагальненою податковою інформацією від 14.08.2020 року відповідачем встановлено відсутність декларування ПДВ за травень 2020 року з боку фермерського господарства «ЗОЛОТИЙ ТІК», відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів, а також відсутність його за податковою адресою.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – ПК України)

В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У свою чергу, порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

При цьому, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

11. Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентом: ФГ «Золотий Тік», висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки № 21/26-15-07-01-06/41199179 від 17.09.2020.

12. Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до ланцюга придбання-постачання товарів контрагентом Позивача та до питання щодо дотримання ним законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.

13. При цьому, як зазначено в акті перевірки, підставою для таких висновків стала податкова інформація, встановлена за результатами аналізу баз даних ДПС, зокрема АІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних /т.1 а.с. 14/.

14. Водночас статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

15. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

16. Так контролюючий орган зазначає, що згідно узагальненої податкової інформації, складеної ГУ ДПС у Житомирській області, ФГ «Золотий Тік» відсутній за податковою адресою, не має можливості виконувати операції з постачання товарів і послуг наявними трудовими ресурсами, відсутня інформація про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг до податкових накладних відсутність за податковою адресою, відсутність достатніх трудових ресурсів та інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів, нереальність продажу товарів, відсутність реальних господарських операцій, зареєстрованих у ЄРПН. Також посилається на нереальність продажу товарів та відсутність реальних господарських операцій.

17. Втім, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Апелянта на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

18. Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

19. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента Позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

20. Окрім того, ані у суді першої, ані апеляційної інстанції контролюючий орган не надав жодних належних і допустимих доказів у розумінні ст.ст. 73-74 КАС України, які дозволили б колегії суддів стверджувати, що ФГ «Золотий тік» було включено до ризикових платників податку, або було притягнуте до відповідальності за порушення податкової дисципліни, зокрема за здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

21. Окрім того, у акті перевірки не зафіксовано, що Апелянтом досліджувалися документи бухгалтерського обліку, які стосуються ведення ФГ «Золотий Тік» господарської діяльності, зокрема щодо: наявності/відсутності у власності або користуванні земельних ділянок, обсягу вирощеної або придбаної ним пшениці, кількості найманих працівників, основних засобів тощо. Будь-яких запитів до ФГ «Золотий тік» ГУ ДПС у м. Києві не надсилало і зустрічну звірку не проводило.

22. Крім того, апеляційний суд відзначає, що якщо контрагенти Позивача або інші суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти Позивача не дотримувалися у своїй діяльності податкової дисципліни, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

23. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

24. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів також відзначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 70 рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

У пункті 71 вказаного рішення зазначено що компанія-заявник (платник податків) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника (платника податків), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1.

25. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що Верховний суд у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21 зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

26. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

27. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

28. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

29. Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

30. Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта в частині реальності господарських операцій з постачання на користь Позивача, колегія суддів зазначає наступне.

31. Так, між ТОВ «Джаст Агро» (покупець) та ФГ «Золотий Тік» (продавець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 01/05/2020 від 30.04.2020 року.

Згідно з пунктом 1.2 цього договору продавець передає, а покупець приймає сільськогосподарську продукцію згідно з ДСТУ. Найменування, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних до даного договору.

Постачальник має поставити продукцію на умовах СРТ відповідно до Інкотермс 2010 на склад покупця, розташований за адресою: Київська область, Миронівський район, село Пустовіти, вулиця Терешківка (Комсомольська), будинок 9Б, тобто, на орендований позивачем склад.

32. Позивачем у травні-червні 2020 року отримано від ФГ «Золотий Тік» сільськогосподарську продукцію (пшеницю) відповідно до договору № 01/05/2020 від 30.04.2020 року згідно первинних документів:

- видаткові накладні № 25 від 08.05.2020 року, № 26 від 13.05.2020 року, № 27 від 22.05.2020 року, № 122 від 19.06.2020 року, № 123 від 23.06.2020 року, № 154 від 25.06.2020 року, № 155 від 26.06.2020 року, № 156 від 26.06.2020 року на загальну суму 3 164 900,75 гривень, у тому числі ПДВ – 527 483,46 гривень, що описано відповідачем на сторінці 8 акту перевірки.

- податкові накладні №17 від 08.05.2020 року, № 18 від 13.05.2020 року, № 19 від 22.05.2020 року, № 58 від 19.06.2020 року, № 59 від 23.06.2020 року, № 99 від 25.06.2020 року, № 103 від 26.06.2020 року, № 104 від 26.06.2020 року на загальну суму 3 164 900,75 гривень, у тому числі ПДВ – 527 483,46 гривень, які було зареєстровано продавцем в ЄРПН, що описано відповідачем на сторінці 9 акту перевірки.

33. Відповідно до платіжного доручення № 651 від 22.07.2020 року ТОВ «Джаст Агро» сплачено на користь ФГ «Золотий Тік» 3 164 900,75 гривень.

У вказаному платіжному дорученні вказано призначення платежу: оплата за пшеницю згідно договору № 01/052020 від 30.04.2020 року.

34. Як зазначено вище, відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товар передається шляхом доставки на склад покупця, а саме, за адресою: Київська область, Миронівський район, село Пустовіти, вулиця Терешківка (Комсомольська), будинок 9Б.

35. Перевезення придбаної сільськогосподарської продукції відбувалось згідно ТТН: № 986678 від 08.05.2020 року, № 986679 від 13.05.2020 року, № 986680 від 13.05.2020 року, № 986681 від 13.05.020 року № 986682 від 13.05.2020 року, № 986685 від 13.05.2020 року, № 986686 від 22.05.2020 року, № 986687 від 22.05.2020 року, № 986688 від 22.05.2020 року, № 986689 від 19.06.2020 року, № 986690 від 19.06.2020 року № 986691 від 19.05.2020 року, № 986693 від 25.06.2020 року, № 986649 від 25.06.2020 року, № 686695 від 26.06.2020 року, № 986696 від 26.06.2020 року, № 986697 від 26.06.2020 року.

36. Придбану пшеницю було оприбутковано, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, карткою рахунку 201 та 631.

37. Позивач також надав до матеріалів справи копії посвідчень якості зерна пшениці, оскільки в подальшому перепродав її на адресу ТОВ «Столичний Млин» та ТОВ «Завод Київкомбікорм».

38. Водночас, стверджуючи про нереальність спірної господарської операції, контролюючий орган зазначає, що Позивачем під час перевірки не було надано банківські виписки та сертифікати якості щодо походження товару, про що було складено акт від 10.09.2020 № 24/26-15-07-01-06.

39. У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що такі документи були надані ГУ ДПС у м. Києві разом із запереченнями на акт перевірки, зокрема Позивачем було надано контролюючому органу копію платіжного доручення № 651 від 22.07.2020, копії банківських виписок за період з 01.05.2020 по 31.07.2020 та копії посвідчень про якість зерна.

40. Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

41. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві, розглянувши заперечення платника податку, у листі від 19.10.2020 № 37374/АДВ/26-15-07-01-06 зазначив, що додаткових документів, які могли б спростувати висновки, викладені в акті перевірки не надано /т. 1 а.с. 41-43/. При цьому, причини неврахування копій банківських виписок та посвідчень про якість зерна не зазначено.

42. Отже, посилання Апелянта на ненадання Позивачем таких документів є необґрунтованим, а тому не приймаються колегією суддів до уваги. При цьому, на будь-які інші недоліки первинних документів контролюючий орган в апеляційній скарзі не посилається.

43. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані ФГ «Золотий Тік» до суду докази у сукупності підтверджують фактичне виконання контрагентами Позивача своїх зобов`язань, реальне здійснення господарських операцій.

44. Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

45. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

46. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року – без змін.

48. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев