Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №357/12133/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12133/26

3/357/3797/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 та ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696887 від 19.06.2026 року: 19.06.2026 року о 04 год. 56 хв. в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 11А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Tact без н.з., будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Білоцерківського міськрайонного суду по справі № 357/6733/25 від 15.08.2025. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП 19.06.2026 постановою ЕНА 7400203.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696887 від 19.06.2026 року: 19.06.2026 року о 04 год. 56 хв. в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 11А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Tact без н.з., у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARLM-0372, результат огляду – 1.54 проміле.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження.

Щодо неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, суду не надходило.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, суддя також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також суддя враховує, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»

Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, не цікавився про її хід, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, а також те, що підстави для відкладення розгляду даної об`єднаної справи відсутні, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Загальні положення

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку такого позбавлення.

Ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених чч. 2–4 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Судом установлено, що 19.06.2026 року о 04 год. 56 хв. в м. Біла Церква Київської області, на проспекті Князя Володимира, 11А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Tact, будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2026 у справі № 357/6733/25, яка набрала законної сили 15.08.2025.

Таким чином, на час вчинення правопорушення строк застосованого до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не закінчився.

Крім того, з копії постанови серії ЕНА № 7400203 від 19.06.2026 та довідки щодо кваліфікації адміністративного правопорушення вбачається, що протягом року до події, яка розглядається, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, дослідженими доказами підтверджено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у період дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так і повторність учинення протягом року порушення, передбаченого чч. 2–4 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Згідно п.2.9(а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння.

Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок направлення і проведення такого огляду та оформлення його результатів визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

З досліджених матеріалів справи та відеозаписів установлено, що працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, тому на вимогу поліцейського ОСОБА_1 пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці, проведений поліцейським з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 7510», що було зафіксовано технічним засобом відеозапису. Результат даного огляду показав, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки результат огляду становив – 1.54 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння та жодним чином не оспорював його.

Отже, ОСОБА_1 19.06.2026 року о 04 год. 56 хв. керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного, тому в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок щодо доведеності винуватості

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696887 від 19.06.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696887 від 19.06.2026 року; довідкою щодо наявності посвідчення водія, довідкою довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення, копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7400203 від 19.06.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2026, роздруківкою результату огляду на стан алкогольного сп`яніння від 19.06.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом від 19.06.2026 та відеозаписами.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінюванні доказів застосовується критерій доведення «поза розумним сумнівом», а така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту.

Досліджені докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Істотних суперечностей, які ставили б під сумнів достовірність цих доказів, судом не встановлено.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

Щодо адміністративних стягнень

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як цією особою, так і іншими особами.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Беручи до уваги обставини правопорушення, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про належність транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності, суддя вважає необхідним застосувати до нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

За правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, до ОСОБА_1 необхідно застосувати визначене санкцією цієї норми адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом чи посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Найбільш серйозним із вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі, встановленому законом.

Керуючись ст. 23, ч. 2 ст. 36, ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 251, 252, 266, 268, 283–285, 307, 308, 317-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП за сукупністю адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь