Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №686/31525/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/31525/25

Провадження № 22-ц/820/2104/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.,

з участю представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року, суддя Чевилюк З.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на час навчання,

встановив:

У жовтні 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу з відповідачем має дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студенткою денної форми навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, навчається за кошти держаного бюджету, проживає разом із нею, не має самостійного доходу, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільне грошове забезпечення та пенсію, не є особою з інвалідністю, тому має можливість надавати дочці матеріальну допомогу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.06.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у зв`язку із навчанням доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, 31.10.2025, і до закінчення навчання, але не довше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Вирішено питання судових витрат.

Суд виходив з того, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надавати у розмірі 1/8 частки. При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров`я та матеріальне становище дочки, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, розмір грошової допомоги, який відповідач перерахував на утримання дочки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення розміру аліментів та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що судом не повною мірою враховано матеріальне становище відповідача, який отримує заробітну плату, пенсію і має можливість сплачувати аліменти у зазначеному нею розмірі.

Визначений судом розмір аліментів у 1/8 частині доходу відповідача не відповідає фактичним потребам дочки та не забезпечить її належного утримання під час навчання.

Твердження ОСОБА_2 щодо неможливості сплати аліментів у розмірі 1/4 не підтверджено відповідними доказами. Відповідач має достатній рівень доходу, аби сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 підтримав оскаржуване рішення суду першої інстанції, пославшись на його обґрунтованість і законність.

Зауважив, що позивачем не заявлено суду клопотань про витребування доказів щодо його доходів, майнового стану, витрат чи інших обставин, які, на його думку, мають значення для визначення розміру аліментів, також не надано доказів, на підтвердження необхідності визначення розміру аліментів саме в 1/4 частини його доходу.

В той же час, він добровільно надає на утримання дочки допомогу, має на утриманні дружину, яка є особою з інвалідністю, періодично перебуває на лікуванні, тому розмір аліментів, визначений судом, є достатнім та співмірним з його матеріальним становищем.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені належним чином.

В суді представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечила, підтримала оскаржуване судове рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 04.02.2008.

ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання на курсі першого (бакалаврального) рівня вищої освіти, за рахунок коштів державного бюджету в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії за спеціальністю А2 дошкільна освіта. Строк навчання — з 01.09.2024 до 30.06.2027.

ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданим 30.07.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Дружина ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3 групи, за станом здоров`я не працює.

ОСОБА_2 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та перебуває на військовій службі з 22.07.2025, про що зазначено в довідці в/ч НОМЕР_2 , №08/670 від 17.11.2025.

Як вбачається зі змісту епікризу №1114, виданого КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», у період з 12.02.2025 по 18.02.2025 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні.

Згідно з випискою №479 від 04.03.2025, у період з 18.02.2025 по 04.03.2025 та згідно з випискою №2959 від 14.11.2025, у період з 03.11.2025 по 14.11.2025, які видані ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, №3, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі №6?1296цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки міститься в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі №478/2108/16-ц та від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц).

Згідно з ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

В силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на час вирішення спору дочка сторін ОСОБА_5 досягла повноліття, навчається на денній формі навчання в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, за рахунок державного бюджету, та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідач є особою працездатного віку, має стабільне фінансове становище та з урахуванням перебування на його утриманні непрацездатної дружини та витрат на власне лікування, спроможний сплачувати аліменти на навчання повнолітньої дочки у розмірі 1/8 частини свого доходу щомісячно.

З урахуванням встановлених обставин, рівного обов`язку обох батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, навчається за рахунок державного бюджету, отримує стипендію, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення аліментів у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача.

Доказів на підтвердження зазначених позивачем обставин щодо можливості відповідачем сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), матеріали справи не містять.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не надав доказів виняткових обставин, які виключають можливість сплати аліментів на утримання дочки у розмірі 1/4 частини доходу відповідача є безпідставними, оскільки дана обставина не підтверджує неспівмірності визначеного судом розміру аліментів і не обґрунтовує необхідності його збільшення до 1/4 частини доходу ОСОБА_2 , а тому зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно надано оцінку наявним у справі доказам, застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2026 року.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай