Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №494/418/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №494/418/26

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/7153/26

Справа № 494/418/26

Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мацкул Лілія Михайлівна, на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Панчишина А.Ю., про повернення заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання особи недієздатною та встановлення опікуна і призначення опікуна,

встановив:

27.02.2026 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, за участю заінтересованої особи: Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опікуна і призначення опікуна.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 06.05.2026 року заяву було повернуто заявнику (а.с.75).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Мацкул Л.М. ставить питання про скасування ухвали Березівського районного суду Одеської області від 06.05.2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.78-80).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), що передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд зазначає, що враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді та надмірне навантаження суддів, через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, а також через перебування суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д. у чергових відпустках, датою ухвалення цього судового рішення є 15.09.2026 року.

Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 28.05.2026 року (а.с.90), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.91зворот).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву, виходив із того, що заявником не було усунено недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21.04.2026 року про залишення заяви без руху (а.с.75-76).

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами ч. 3 цієї статті, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами п. 1 ч. 2 цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Звертаючись із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення над останнім опіки, ОСОБА_1 також просив зобов`язати Орган опіки та піклування Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області надати висновок щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (а.с.1-4).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 21.04.2026 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з посиланням на те, що заявником не було надано подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою, а також доказів того, що ОСОБА_1 не звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування (а.с.65-67).

На виконання вказаної ухвали представником ОСОБА_1 – адвокатом Мацкул Л.М. було надано клопотання, в якому зазначалось щодо неможливості самостійно надати таке подання та адвокат просила суд витребувати від Органу опіки та піклування Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області письмовий висновок (подання) щодо доцільності призначення ОСОБА_1 як опікуна над ОСОБА_2 (а.с.72-73).

За правилами ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України питання про призначення опікуна вирішується судом за поданням органу опіки та піклування. Саме орган опіки та піклування є учасником відповідної процедури та суб`єктом, уповноваженим готувати відповідний висновок. У випадку ухилення органу опіки та піклування від виконання покладених на нього обов`язків суд має витребувати відповідний висновок або зобов`язати орган опіки та піклування його надати, а не перекласти негативні наслідки бездіяльності органу влади на заявника.

Отже, зважаючи на те, що заявником на виконання ухвали про залишення заяви без руху було надано клопотання, в якій останній зазначив про неможливість самостійно надати подання органу опіки та піклування, суд першої інстанції, проявивши надмірний формалізм, прийшов до передчасного висновку про повернення заяви заявникові та тим самим порушив право останнього на доступ до суду.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що суд не вправі застосовувати надмірний формалізм, який призводить до порушення права особи на доступ до правосуддя. Також Верховний Суд звертає увагу, що у справах окремого провадження суд зобов`язаний активно сприяти з`ясуванню обставин справи та витребуванню необхідних доказів, оскільки такі справи пов`язані із захистом прав та інтересів осіб, які можуть не мати можливості самостійно реалізувати свої права.

Крім викладеного, колегія суддів зазначає, що за змістом ст.ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спосіб захисту має бути ефективним.

Заявник апеляційної скарги також ставить питання щодо зобов`язання суду першої інстанції вирішити питання про витребування від Органу опіки та піклування Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , а також призначити у справі судово-психіатричну експертизу.

Апеляційний суд зазначає, що зазначені клопотання є процесуальними питаннями та мають бути розглянуті судом першої інстанції під час розгляду по суті заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опікуна і призначення опікуна.

На стадії апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями вирішення вищевказаних процесуальних питань.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала постановлена не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду – скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст. ст. 381 – 384, 389, 390-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мацкул Лілія Михайлівна, задовольнити.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 06 травня 2026 року про повернення заяви – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання цього судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua