Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №742/3278/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2409/26

Єдиний унікальний № 742/3278/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

11.06.2026 року позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1557-4039 від 28.05.2025 року в розмірі 7 718 гривень 46 копійок.

Свої вимоги позивач аргументує тим, що 28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний Кредитний договір № 1557-4039. Після укладення договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 2 500,00 гривень строком на 365 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту та процентів за користування кредитом.

У подальшому відповідач неналежним чином виконував умови Кредитного договору, у зв`язку з чим не повернув у повному обсязі кредитні кошти та не виконав інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем. Станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 7 718 гривень 46 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 1 974,88 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 4 433,19 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України – 1 205,39 гривень; заборгованість по комісії – 105,00 гривень.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач здійснював часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1557-4039 від 28.05.2025 року, що, на думку позивача, свідчить про прийняття відповідачем укладеного Кредитного договору.

Позивач просить суд повністю задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» зазначену суму заборгованості за Кредитним договором.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В., відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 09 год. 00 хв.15 вересня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з”явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних у справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний Кредитний договір №1557-4039.

Відповідно до умов Кредитного договору №1557-4039 від 28.05.2025 року кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 365 днів.

Кредитний договір було укладено в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора А3838 після входу відповідача до особистого кабінету та підтвердження укладення договору за допомогою SMS-повідомлення.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 2 500,00 грн, строк кредитування становить 365 календарних днів, базовий період – 13 календарних днів, комісія за видачу кредиту – 15 % від суми кредиту, знижена процентна ставка – 1 % на день, стандартна процентна ставка – 1 % на день протягом перших 180 днів(а.с.13-а.с.23).

Кредитодавцем було перераховано відповідачу кредитні кошти, відповідно до довідки №275152-1614000178-15042026 від 28.05.2025 року, № транзакції 1614000178, сума 2500 гривень, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором №1557-4039(а.с.43).

19.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1557-4039, відповідно до якої відповідачу було надано додаткові кредитні кошти у розмірі 700,00 грн., відповідно до довідки ТОВ «УКР Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту(а.с.43-а.с.45; а.с.47).

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №1557-4039 від 28.05.2025 року, станом на 10.04.2026 року загальна сума заборгованості відповідача становить 7 718,46 грн, з яких: 1 974,88 грн. – заборгованість за кредитом; 4 433,19 грн. – заборгованість за нарахованими процентами; 1 205,39 грн. – заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України; 105,00 грн. – заборгованість за комісією.

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 28.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний Кредитний договір №1557-4039. Після укладення договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 2 500,00 гривень строком на 365 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту та процентів за користування кредитом.

Дослідженими судом доказами підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання як за кредитним договором №1557-4039 від 28.05.2025 року, так і за Додатковою угодою від 19.08.2025 року, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 3200 грн.

Відповідач здійснював часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1557-4039 від 28.05.2025 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то вимога про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 1974 гривень 88 копійок та процентів за користування кредитом у розмірі 4433 гривень 19 копійок підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 1557-4039 від 28.05.2025 року комісія за видачу кредиту становить 15% від суми наданого кредиту.

Таким чином, загальний розмір нарахованої позивачем комісії за надання кредиту становить 105 гривень.

Оскільки умови щодо сплати зазначених комісія була погоджена сторонами під час укладення кредитного договору та Додаткової угоди, які відповідач підписав шляхом використання одноразових ідентифікаторів, а доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано, суд вважає нарахування комісії такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, у розмірі 105 гривень.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на день звернення до суду сума процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, становить 1205 гривень 39 копійок.

Таким чином, суд констатує, що вказана сума є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання та нарахована позивачем на підставі статті 625 ЦК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки нарахування позивачем процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України здійснено за період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача процентів річних у розмірі 1205 грн. 39 копійок задоволенню не підлягають.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останьої обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в повному обсязі, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 6513 гривень 07 копійок, які складаються з 1974 гривень 88 копійок – заборгованість за тілом позики, 4433 гривень 19 копійок - заборгованість за процентами та 105 гривень – заборгованість за комісією.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 84,38%, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2246 грн. 61 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог. .

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1557-4039 від 28.05.2025 року у сумі 6513 (шість тисяч п`ятсот тринадцять) гривень 07 копійок, які складаються з 1 974 гривень 88 копійок – заборгованість за тілом позики, 4433 гривень 19 копійок - заборгованість за процентами та 105 гривень – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривнень 61 копійок в рахунок відшкодування коштів сплачених за судовий збір при подачі позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .