Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №750/7032/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7032/26

Провадження № 3/750/2168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Сірої П.А.

захисника: Бредюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 17.06.2026 о 10 год. 08 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр-ту Миру, 138 керував автомобілем Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, за що передбачена відповідальність п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні вказаного правопорушення заперечував та пояснив, що відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки спочатку поліцейські виявили у нього начебто ознаки алкогольного сп`яніння, однак у зв`язку з негативним результатом огляду з застосуванням технічного приладу повідомили про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Наркотичних речовин чи лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, він ніколи не вживав, а тому перебувати у стані наркотичного сп`яніння не міг. Зазначив, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення та консультації з адвокатом він прийняв рішення самостійно пройти медичний огляд у лікаря-нарколога, попрямував до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, де був проведений медичний огляд, за результатами якого у нього не виявлено алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Бредюк О.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що жодних ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 не було, вимога пройти огляд на стан сп`яніння була безпідставною. Просив врахувати факт самозвернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, та результати такого медичного огляду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Такими доказами у справі, які у ході розгляду були досліджені та оцінені в сукупності, є: протокол про адміністративне правопорушення від 17.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу від 17.06.2026, рапорт поліцейського взводу 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, оптичний диск з відеозаписом подій, виписка № 393 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка до нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних і достатніх доказах, які узгоджуються між собою.

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з приводу події, яка сталася 17.06.2026, встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», як це і зазначено у рапорті поліцейського («якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення»). Як зафіксовано на відеозаписі, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський повідомив, що підставою до зупинки автомобіля послугував розбитий задній ліхтар, у якому не працював стоп-сигнал. ОСОБА_1 у свою чергу зазначив, що про пошкодження знає, воно виникло давно, а про те, що він перестав працювати йому невідомо. Надалі працівник поліції перевірив документи та спитав, коли водій останній раз вживав алкогольні напої та озвучив ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонувавши пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 заперечив вживання напередодні зупинки алкогольних напоїв та погодився на проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу, який у подальшому показав відсутність у водія алкогольного сп`яніння. Надавши ОСОБА_1 роздруківку результатів застосування газоаналізатора, поліцейський одразу ж повідомив водієві про необхідність перевірки реакції зіниць очей на світло. За результатами такого огляду, які однак не зафіксовані на відеозаписі, поліцейський вказав, що зіниці очей не реагують на світло, що свідчить про наявність ознак наркотичного сп`яніння та висловив пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відповів, що жодних наркотичних засобів він не вживає, однак залишити автомобіль на місці зупинки він не хоче, тому проводити огляд він відмовляється.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, зазначена вимога не може ґрунтуватися лише на довільному бажанні поліцейського провести такий огляд без очевидно виявлених ознак.

Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп`яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує. Аналіз відеозапису, на якому зафіксовані поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 , свідчить про те, що ознаки наркотичного сп`яніння були удаваними, відтак вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер. Водночас наполегливість дій поліцейських виявити будь-які ознаки сп`яніння створює сумніви в неупередженому ставленні з боку співробітників поліції до особи, яка притягається до адміністративній відповідальності.

Більш того, перевірка поліцейським реакції зіниць очей водія викликає обґрунтований сумнів щодо можливості побачити реакцію зіниць. Загальновідомо, що така функція зіниць, як звуження й розширення, спостерігається в залежності від освітлення. Коли темно або сутінки, зіниці розширюються. Коли ж ясна погода чи людина раптом бачить яскраве світло, зіниці звужуються. З відеозапису вбачається штучне створення поліцейським такої ознаки. При цьому на відео не зафіксовано обличчя водія під час визначення стану очей і суд не може оцінювати достовірність припущення поліцейського щодо реакції зіниць його очей на світло.

Суд констатує, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак з врахуванням вищенаведених обставин щодо відсутності у водія очевидних ознак сп`яніння, а також порушення вимог Інструкції щодо порядку виявлення ознак сп`яніння, суд вважає, що у поліцейського не було підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Судом приймається до уваги долучена виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 393 від 27.06.2026, згідно якої ОСОБА_1 був оглянутий у той же день, що був зупинений поліцейськими (17.06.2026 об 11 год. 15 хв.), лікарем-наркологом КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, здав зразки біологічного середовища, остаточний діагноз був поставлений 27.06.2026, за наслідками проведення лабораторних досліджень – «тверезий, ознак сп`яніння не виявлено». Стан наркотичного сп`яніння, на відміну від стану алкогольного сп`яніння, не проходить протягом двох годин від часу зупинки транспортного засобу. При вживанні наркотичних засобів, аналізи показують їх наявність в організмі людини протягом тривалого часу після вживання, чого у водія ОСОБА_1 не було, як і ознак алкогольного сп`яніння.

Результати медичного огляду, проведеного за самозверненням ОСОБА_1 , згідно з якими останній є тверезим, ознак сп`яніння не виявлено, що свідчить про те, що виявлені поліцейським ознаки сп`яніння були не реальними, а надуманими.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що при складанні матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не зібрано будь-яких переконливих доказів його вини, що виключає можливість визнання в діях ОСОБА_1 наявності складу зазначеного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра