Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №750/2704/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2704/26

Провадження № 1-кп/750/395/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025270000000274 від 25.12.2025, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гомель Республіки Білорусь, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

Згiдно з Конституцiєю України, Україна є суверенною i незалежною державою. Суверенiтет України поширюється на всю її територiю, яка в межах iснуючого кордону є цiлiсною i недоторканною. Перебування на території України пiдроздiлiв збройних сил iнших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцiєю та законами України, Гаазькими конвенцiями 1907 року, IV Женевською конвенцiєю 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантiї безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, спiвробiтництво i партнерство мiж Україною i рф 1997 року та iншими мiжнародно-правовими актами є окупацiєю частини території суверенної держави Україна та мiжнародним протиправним діянням з усiма наслідками, передбаченими мiжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам мiжнародного гуманiтарного права президент рф володимир путiн та iншi невстановленi на цей час досудовим розслiдуванням представники влади рф, дiючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї вiд 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та спiвробiтництва в Європi вiд 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН i Декларацiй Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Нацiй вiд 09.12.1981 № 36/103, вiд 16.12.1970 № 2734 (XXV), вiд 21.12.1965 № 2131 (ХХ), вiд 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, пiдготували i розв`язали агресивну вiйну та воєнний конфлiкт проти України, та вiддали вiдповiднi накази на вторгнення пiдроздiлiв зс рф на територiю України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої вiйськової окупації.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказiв, вiйськовослужбовцi зс рф, шляхом збройної агресії iз застосуванням зброї, вiйськової технiки та артилерії, з нанесенням ракетних та авiацiйно-бомбових НОМЕР_1 по НОМЕР_2 та цивiльнiй iнфраструктурi, незаконно вторглись на територiю України через державнi кордони України в Донецькiй, Запорiзькiй, Київськiй, Луганськiй, Сумськiй, Харкiвськiй, Херсонськiй та Чернiгiвськiй областях, та здiйснили збройний напад на державнi органи влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, організації, вiйськовi частини, iншi об`єкти вiйськової та цивiльної iнфраструктури, якi мають важливе народногосподарське та оборонне значення, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт проти України.

Поряд з цим, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

Тобто, починаючи з 24.02.2022 російською федерацію здійснюється ведення агресивної війни проти України, кінцевою метою якої є захоплення усієї території України.

За викладених вище обставин, ОСОБА_2 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, добровільно погодився на вступ та подальше проходження служби у складі збройних формувань російської федерації з метою надання допомоги таким формуванням у веденні активних бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Будучи обізнаним про те, що зс рф здійснюють широкомасштабні бойові дії на території України, ОСОБА_2 розумів, що його призов та подальша служба в зс рф передбачатиме безпосередню участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає з того, що російською федерацією в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах широко висвітлювались відомості про перебіг бойових дій на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пiзнiше 26.10.2023, громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території російської федерації, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах воєнного стану та розпочатого раніше збройного конфлікту, переслідуючи мету щодо надання допомоги збройним формуванням російської федерації у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, усвiдомлюючи протиправнiсть своїх дiй, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслiдкiв та бажаючи їх настання, всупереч вимог дiючого законодавства України та порушуючи свiй громадянський обов`язок, передбачений ст. 65 Конституцiї України щодо захисту Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiсностi України, який у вiдповiдностi до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про вiйськовий обов`язок i вiйськову службу» вiд 25 березня 1992 року № 2232-XІІ, може бути реалiзований шляхом проходження вiйськової служби виключно у Збройних силах України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються вiйськовослужбовцями, добровільно вступив до сухопутних військ збройних сил російської федерації - НОМЕР_3 окремої мотострілецької бригади в/ч № НОМЕР_4 , що входить до складу 5-ої загальновійськової армії східного військового округу.

Після цього, ОСОБА_2 , більш точна дата в ході досудового розслiдування не встановлена, але не пiзнiше 14 травня 2024 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслiдуванням місці, будучи вдягненим у форму та спорядження військового зразка, тримаючи в руках зброю та використовуючи інші знаки приналежностi до збройних сил рф, особисто пiдтвердив свою приналежність до збройних сил держави-агресора, шляхом розміщення власних фотознімків на персональних сторінках в месенджерах «WhatsApp» (НОМЕР_6), «ВКонтакте» під нік-неймами « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3

У подальшому, 03.07.2025, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на добровільну участь та надання допомоги збройним силам рф у проведенні бойових дій проти України, перебуваючи на територій російської федерації, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, добровільно підписав контракт про вступ та подальше проходження військової служби строком на 1 рік з військовою частиною № НОМЕР_5 («Выписка из приказа № 363 начальника пункта отбора на военную службу по контракту (2 разряда) г. Петропаловск-Камчатский от 03.07.2025»), таким чином, вступив на службу до збройних сил російської федерації у складі в/ч № НОМЕР_5 та увійшов до складу гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, ВУС- 132533а, з військовим званням - рядовий.

Крім цього, ОСОБА_2 , 27 липня 2025 року, знаходячись на території російської федерації, бiльш точне мiсцезнаходження досудовим розслiдуванням не встановлено, на підтвердження своєї добровільної участі у складі збройних формувань держави-агресора, використовуючи номер мобільного телефону російського оператора НОМЕР_6 та месенджер «Telegram», де зареєстрований під профілем (нік-неймом) « ОСОБА_7 », у ході бесіди з місцевим жителем Чернігівської області надіслав особисті фотознімки із власним зображенням на фоні російського прапору та фотознімок жетону збройних сил російської федерації, як власного ідентифікаційного знаку військовослужбовця.

За вищевказаних обставин ОСОБА_2 , у порушення вимог ст. 1, 2, 17, 65 Конституції України, вчинив злочин проти основ нацiональної безпеки України, а саме дiючи умисно, з єдиним злочинним намiром, спрямованим на надання допомоги збройним формуванням країни-агресора у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, усвiдомлюючи суспiльно-небезпечний характер своїх дiй, передбачаючи суспiльно-небезпечнi наслiдки i бажаючи їх настання, добровільно вступив до збройних формувань держави-агресора.

Обвинувачений ОСОБА_2 був завчасно повідомлений стороною обвинувачення в установленому законом порядку (стаття 297-5 КПК України) про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, складання повідомлення про підозру, направлення обвинувального акту до суду, про зміст основних процесуальних рішень, прийнятих стороною обвинувачення, шляхом розміщення повісток про виклик та основних процесуальних рішень на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» та в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - Урядовому кур`єрі.

Цей же обвинувачений був завчасно в установленому законом порядку (стаття 323 КПК України) повідомлений про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання та судових засідань, про прийняті процесуальні рішення шляхом розміщення повісток про виклик обвинуваченого та інформації про прийняті процесуальні рішення на офіційному веб - сайті Деснянського районного суду м. Чернігова та в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - Урядовому кур`єрі та за останнім відомим його місцем проживання: АДРЕСА_1 .

До участі у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування і судового провадження був залучений захисник - адвокат ОСОБА_8 для представництва інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 .

Таким чином, стороною обвинувачення в повній мірі здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_2 на захист та доступ до правосуддя.

Але, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи

на території російської федерації, та будучи достовірно обізнаним про необхідність з`явлення до суду для розгляду кримінального провадження відносно нього, свідомо ухиляється від такої явки, тому судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснюється за відсутності обвинуваченого ( іn absentia ).

В судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення були допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він є вимушеним переселенцем і до повномаштабного вторгнення РФ на територію України мешкав в с. Гірськ. З ОСОБА_2 він був знайомий, оскільки це його односелець. Охарактеризувати його може лише з негативного боку, оскільки з обвинуваченим постійно траплялися негаразди, він пиячив та був ініціатором бійок. Деякий час ОСОБА_2 разом з батьком працювали в лісгоспі. Йому відомо, що ОСОБА_2 має родичів в РФ і до окупації він працював в РФ. Зі слів родичів обвинуваченого та односельців йому відомо, що в РФ ОСОБА_2 одружився, що воює на боці РФ проти України. ОСОБА_2 переїхав до РФ ще до окупації. Підтверджує, що з ним проводилося впізнання по фотознімках і він впізнав ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він є мешканцем с. Гірськ, але вимушено в 2022 році через війну покинув село. ОСОБА_2 був його односельцем. Тривалий час вони підтримували добрі стосунки, проводили разом вільний час. Обвинувачений з батьком підпрацьовували в лісгоспі. З розповіді ОСОБА_2 йому було відомо, що у нього родичі в РФ, двічі він одружувався в РФ, оформив посвідку на проживання в РФ до початку окупації. Обвинувачений також йому розповідав, що його депортували з Білорусії, де той підробляв. В 2021 році обвинувачений незаконно через річку перейшов до РФ. В липні 2025 року ОСОБА_2 написав йому в мережі «Telegram», а потім вийшов по відеозв`язку. В розмові з ним, ОСОБА_2 був у військовій формі РФ, демонстрував армійський жетон та прапор РФ, показував фото, де він з іншими військовими РФ з автоматами сиділи за столом. Казав, що був на Запорізькому напрямку. Також під час спілкування ОСОБА_2 казав, що всіх повбиває та захопить територію України. Після цього він перестав з ним спілкуватися. Підтверджує, що він впізнавав ОСОБА_2 по фотознімках. Чи має він громадянство РФ йому не відомо.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надані наступні докази:

рапорт начальника 4 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Чернігівській області від 24.12.2025 та повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 24.12.2025, згідно яких встановлено, що ОСОБА_2 перейшов на бік ворога та проходить службу у НОМЕР_7 окремій мотострілецькій бригаді ( НОМЕР_8 ОМСБр) в\ч № НОМЕР_4 (формування сухопутних військ збройних сил рф, яка входить до складу НОМЕР_9 загальновійськової армії східного військового округу , а її пункти постійної дислокації розташовані у селах камінь-риболов та монастирище приморського краю рф) та, діючи на шкоду суверенітетові та обороноздатності України, надавав та надає допомогу ворогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме зі зброєю в руках бере активну участь у бойових діях проти Сил оборони України на території Донецької області;

протокол огляду речей та документів від 01.12.2025 з фототаблицею, відповідно до яких слідчим проведено огляд сторінки під назвою «Гірськ`в соціальні мережі «Facebook», де 15.11.2024 адміністратором групи « ОСОБА_12 » висвітлена інформація про двох жителів с. Гірськ Сновського району Чернігівської області, які перейшли воювати на бік рф під час повномасштабного вторгнення, серед яких міститься фото ОСОБА_2 у військовій формі;

протокол огляду речей да документів від 05.11.2025 з фототаблицею та оптичний диск, згідно яких проведено огляд сторінки « ОСОБА_6 » в інтернет - мережі «ВКонтакте», в ході якого виявлене фото ОСОБА_2 , одягнутого в маскувальний костюм «кікімора», який тримається руками за крупнокаліберний кулемет;

протокол огляду речей та документів від 06.11.2025 з фототаблицею та оптичний диск, згідно яких проводився огляд сайту «Новозыбковский городской суд Брянской области» (http://novozibkovsky.brj.sudrf.ru), де у переліку судових рішень було виокремлено справу «ДЕЛО № 2-667\2025-М-480\2025» за 09.06.2025, де однією зі сторін у справі є ОСОБА_2 , який позивався до «Федеральное Казенное Учреждение «Военный Комиссариат Брянской области» щодо « предоставлении гарантий и компенсаций установленных отдельным категориям граждан, о признании недействительными решений об отказе в их предоставлении военнослужащим»;

відповідь заступника начальника головного оперативно - розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.12. 2025 № 05.4\525, згідно якої встановлено, що на даний час громадянин України ОСОБА_2 проходить військову службу в зс РФ за контрактом, а саме: військова частина № НОМЕР_5 (60 окрема мотострілецька бригада, 1 батальйон, 2 рота, 1 взвод, 1 відділення) на посаді -номер розрахунку (знаряддя) гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно -артилерійської батареї гаубично самохідно-артилерійського дивізіону, військове звання -рядовий; оперативним шляхом отримано копію витягу з наказу начальника пункту відбору на військову службу за контрактом (2 розряду) м. Петропавловськ-Камчатський від 03.07.2025 № 363;

протокол огляду речей і документів від 06.01.2026, згідно якого був проведений огляд фотокопії «выписка из приказа начальника пункта отбора на военную службу по контракту (2 разряда) г. Петропавловск-Камчатский майора ОСОБА_13 от 03 июля 2025 года № 363, военная часть 46102 г. Бикии, Хабаровский край», згідно якого рядового запаса ОСОБА_2 , який виявив бажання поступити на військову службу за контрактом, вважати таким, що уклав новий контракт строком на 1рік та призначити номер розрахунку (знаряддя) гаубичного самохідно-артилерійського взводу гаубичної самохідно -артилерійської батареї гаубично самохідно-артилерійського дивізіону, військове звання -рядовий. В цій же виписці з наказу зазначено «В Воруженных Силах с 26.10.2023 г. по 16.12.2024 г., с 03.07.2025 г. ….Состоял на воинском учете в военном комиссариате (Усть-Камчатского и Алеутского районов Камчатского края,муниципальном, 3 разряда, пос. Усть-Камчатск). Контракт заключен с 03.07.2025 г. по 02.06.2026 г.»;

рапорт ст. оперуповноваженого в ОВС 4 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Чернігівській області від 30.12.2025, зігдно якого встановлено, що на початку липня 2025 року ОСОБА_2 вийшов на зв`язок через месенджер «Telegram» м.т. НОМЕР_6 на місцевого жителя Чернігівської області, громадянина України ОСОБА_11 та почав цікавитися настроями серед місцевого населення стосовно влади в Україні, відношенням місцевих жителів до рф, а також розміщенням військовослужбовців ЗСУ в Корюківському районі Чернігівської області, за що обіцяв грошову винагороду та скинув свої фотознімки у військовій формі на фоні російського прапору та жетон зс рф;

протокол огляду речей та документів від 30.12.2025 з фототаблицею та оптичним диском, згідно яких проведено огляд мобільного телефону марки «Redmi 14c», добровільно виданого ОСОБА_11 , в ході якого встановлено, що в ньому мається сім-карта з номером НОМЕР_10 та встановлений месенджер «Telegram», в якому власник телефону має профіль НОМЕР_10 , який підписаний, як « ОСОБА_14 ». Оглядом профіля НОМЕР_10 , який підписаний, як « ОСОБА_14 » виявлений чат з особою, яка підписана в профілі як « ОСОБА_7 » з наступним номером мобільного телефону НОМЕР_6 . В особистих повідомленнях міститься переписка за 27.07.2025, де « ОСОБА_7 » відправляє ОСОБА_11 фотознімки у військовій формі на фоні російського прапору та жетону зс рф;

протокол огляду речей та документів від 22.01.2026, згідно якого через пошукову систему «Google» знайдено загальнодоступний веб-сайт « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де знайдено інформація про ІНФОРМАЦІЯ_6 ( НОМЕР_7 ОМСБр, в\ч НОМЕР_4 )-формування сухопутних військ збройних сил рф. Пункт постійної дислокації -село камінь-Риболов й село монастирище приморського краю рф. Входить до складу 5-ї загальновійськової армії східного військового округу. Також знайдено інформацію про ІНФОРМАЦІЯ_7 ( НОМЕР_11 ОМСБр, в\ч НОМЕР_5 )-формування сухопутних військ збройних сил рф чисельністю у бригаду. Пункт постійної дислокації -місто бікіі хабаровського краю. Входить до складу НОМЕР_9 загальновійськової армії східного військового округу зс рф;

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.01.2026 з додатками, згідно яких свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_2 , який на фото одягнутий у військову форму, як особу, яка була завжди прихильником російської влади, постійно їздив на заробітки до рф;

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.01.2026 з додатками, згідно яких свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_2 , який на фото одягнутий у військову форму, як особу, яка була завжди прихильником російської влади, постійно їздив на заробітки до рф;

лист-відповідь ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.11.2025 № 7\3595, згідно якого ОСОБА_2 з 01.04.2025 відповідно до постанови КМУ № 932 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно облікових даних, на військову службу ОСОБА_2 не призивався, з 09.06.2025 поданий у розшук до органів Національної поліції України, як особа, яка порушує законодавство України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та діючи правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

лист-відповідь Т.в.о. начальника Управління державної міграційної України в Чернігівській області № 7401.21-6882\74.2-25 від 05.12.2025, згідно якого інформація щодо припинення громадянства України громадянина ОСОБА_2 в Управлінні відсутня;

протокол огляду речей та документів від 26.02.2026 з копіями фотознімків та оптичним диском, згідно яких проведено огляд копій фотознімків, отриманих оперативним шляхом та розміщених на чотирьох аркушах формату «А-4»: 1) фото № 1 зображений чоловік, який знаходиться у лісистій місцевості, у камуфляжних штанах, розвантажувальному жилеті, на голові захисним шолом та окуляри, із автоматичною зброєю типу АК «Автомат Калашникова». На зап`ясті лівої руки наявний годинник; 2) фото № 2 зображений чоловік, який знаходиться у споруді із дерев`яним дахом та маскувальною сіткою, у камуфляжних штанах, із автоматичною зброєю типу КК «Кулемет Калашникова». На зап`ясті лівої руки наявний годинник. На лівій частині грудної клітки, розміщений малюнок; 3) фото № 3 зображений чоловік, який знаходиться у лісистій місцевості, одягнутий в камуфляж та черевики; 4) фото № 4 зображені два чоловіка, які знаходяться на ділянці місцевості поблизу дороги та лінії електропередач, одягнуті у камуфляж, екіпіровані захисними шоломами та зброєю типу АК «Автомат Калашникова». Один з них сидить на механічному транспортному засобі (мотоцикл). У чоловіка , який знаходиться на мотоциклі, на правому плечі камуфляжу, наявний шеврон із латинською літерою «V» (використовується як маркування окупаційних військ РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну з 2022. За версією мінооборони рф, вона означає «Сила V правді» та «Завдання буде виконано»);

висновок експерта № СЕ-19/125-26/972-ФП від 06.02.2026, згідно якого особа зображена у графічному файлі під назвою «Фотознімок № 7», формату «jfif», а саме особа чоловічої статі позаду якої наявний прапор рф та особа зображена у графічному файлі під назвою «ДМС ОСОБА_15», формату «pdf», є одна і та ж особа. Особа зображена у графічному файлі під назвою «Фотознімок № 10», формату «jfif», а саме особа чоловічої статі, одягнена у спорядження зразка рф та особа зображена у графічному файлі під назвою «ДМС ОСОБА_15», формату «pdf», є одна і та ж особа;

лист-відповідь заступника директора департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 21.03.2026

№ 222/10ф/2443, згідно якого надана інформація про проходження військової служби в лавах зс рф громадянином України ОСОБА_2 : 10.2023-призваний через пункт відбору на військову службу по брянській області (2 розряду). Військове звання: рядовий. Особистий номер: НОМЕР_18; 02.2024-оператор відділення (fpv-дронів) взводу БпЛА НОМЕР_12 мотострілецького полку (в\ч НОМЕР_13 ) 144 мотострілецької дивізії 20 А московського во зс рф; 07.2024 -старший стрілець мотострілецького відділення мотострілецького взводу мотострілецької роти мотострілецького батальйону НОМЕР_14 мотострілецького полку (в\ч НОМЕР_15 ) 3 мотострілецької дивізії 20 А московського во зс рф; 09.2024 -номер розрахунку стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) стрілецького батальйону (резервного) НОМЕР_16 мотострілецького полку (в\ч НОМЕР_17 ) 20 А московського во зс рф; 12.2024-звільнено з військової служби в зс рф. За наявними даними, рядовий ОСОБА_2 з 01.01.2024 по 31.07.2024 брав участь у збройній агресії проти України. Інформація про проходження військової служби рядовим ОСОБА_2 у 60 окремій мотострілецькій бригаді 5А східного ВО зс рф відсутня;

лист -відповідь заступника Керівника Офісу Президента України від 30.03.2026 № 45-01\336, згідно якого матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_2 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому порядку не надходили.

Оцінивши кожний досліджений у судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись вимогами статей 85, 86, 94 КПК України, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України є доведеною поза розумним сумнівом, виходячи з такого.

Добровільна участь громадянина України у збройних формуваннях держави-агресора та наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у відповідності до частини сьомої статті 111-1 КК України є кримінально караними формами колабораційної діяльності.

З об`єктивної сторони кожна з цих кримінально караних форм колабораційної діяльності здійснюється шляхом активного цілеспрямованого вольового акту поведінки винної особи, тобто шляхом дії.

З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення у вказаних суспільно - небезпечних формах виражається в умислі (прямому або непрямому). Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є добровільність дій винної особи. Дії винної особи є добровільними в тому разі, якщо при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, за відсутності, передбачених законом про кримінальну відповідальність обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, ця особа з власної волі обирає участь у збройних формуваннях держави -агресора та надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України .

Суб`єктом кримінального правопорушення у названих кримінально караних формах є громадянин України.

Виходячи з викладеного, на переконання суду, для встановлення у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України у вказаних формах необхідним є доведення сукупності таких юридично значимих фактів: особа є громадянином України; її участь здійснюється у збройному формуванні держави-агресора; така участь має добровільний характер; особа усвідомлює характер відповідного формування та фактичний зміст своєї участі в ньому і бажає вчиняти відповідні дії.

Суд зауважує, що належність ОСОБА_2 до громадянства України підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів.

Так, листами - відповідями Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області від 05.12.2025 № 7401.21-6882/74.2-25 та заступника Керівника Офісу Президента України від 30.03.2026 № 45-01/336 підтверджується, що матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_2 за його заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому порядку не надходили.

З дослідженого в судовому засіданні листа - відповіді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.11.2025 № 7\3595 вбачається, що ОСОБА_2 з 01.04.2025 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_10 , а з 09.06.2025 поданий у розшук як особа, яка порушує законодавство України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і правила військового обліку.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, суд доходить висновку про доведеність факту того, що у період інкримінованих дій обвинувачений ОСОБА_2 залишався громадянином України.

Водночас суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що можливе набуття ОСОБА_2 громадянства російської федерації виключає його відповідальність за ч. 7 ст. 111-1 КК України як спеціального суб`єкта цього кримінального правопорушення.

Так, правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III.

Відповідно до ст. 1 Закону від 18 січня 2001 року № 2235-III громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Пунктом першим статті 2 Закону від 18 січня 2001 року № 2235-III передбачено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд приходить до висновку, що сам по собі факт набуття громадянином України громадянства іншої держави не є юридично тотожним припиненню громадянства України. Навіть за умови підтвердження того, що ОСОБА_2 до початку або під час повномасштабної збройної агресії набув громадянство російської федерації, то ця обставина сама собою автоматично не припинила його правового зв`язку з Україною і не позбавила його статусу громадянина України.

Суд звертає увагу на те, що кримінальна відповідальність у формі добровільної участі громадянина України у збройних формуваннях держави-агресора та наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, передбачена ч.7 ст. 111-1 КК України, не залежить від місця постійного проживання громадянина України до початку збройної агресії рф, тривалості його проживання за межами України, наявності в нього родичів у державі-агресорі, часу виїзду з України чи факту набуття ним права на проживання або громадянства іншої держави.

Вирішальними для кримінально-правової оцінки є збереження ОСОБА_2 громадянства України на час вчинення інкримінованого діяння.

Тому можливе одночасне перебування ОСОБА_2 у громадянстві російської федерації не усуває ознаки спеціального суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Факт проходження ОСОБА_2 військової служби у збройних силах російської федерації підтверджується насамперед фотокопією «Выписки из приказа № 363 начальника пункта отбора на военную службу по контракту (2 разряда) г. Петропавловск -Камчатский от 03.07.2025», згідно якого ОСОБА_2 підписав контракт строком на 1 рік з військовою частиною № НОМЕР_5 та увійшов до складу гаубичного самохідно -артилерійського взводу гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, ВУС -132533а, з військовим званням -рядовий.

Ще раніше за часом за інформацію Головного управління розвідки Міністерства оборони України, викладеної у листі -відповіді від 21.03.2026

№ 222/10ф/2443, ОСОБА_2 у жовтні 2023 року був призваний через пункт відбору на військову службу по Брянській області, мав військове звання рядового та особистий номер НОМЕР_18 . У лютому 2024 року він проходив службу оператором відділення FPV-дронів взводу БпЛА НОМЕР_12 мотострілецького полку (військова частина НОМЕР_13 ) НОМЕР_19 мотострілецької дивізії 20-ї армії московського військового округу за рф; у липні 2024 року - старшим стрільцем мотострілецького відділення мотострілецького взводу мотострілецької роти мотострілецького батальйону НОМЕР_14 мотострілецького полку (військова частина НОМЕР_15 ) 3 мотострілецької дивізії 20-ї армії московського військового округу зс рф; у вересні 2024 року - номером розрахунку стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти резервного стрілецького батальйону НОМЕР_16 мотострілецького полку (військова частина НОМЕР_17 ) НОМЕР_20 армії московського військового округу зс рф. У грудні 2024 року ОСОБА_2 звільнено з військової служби у зс рф.

За цією ж інформацією ГУР МО України ОСОБА_2 у період з 01 січня по 31 липня 2024 року брав участь у збройній агресії проти України.

З наведеними доказами повністю узгоджуються показання свідка ОСОБА_11 , дані ним в суді, згідно яких свідок показав, що в липні 2025 року ОСОБА_2 зв`язався з ним через месенджер «Telegram» та під час відеорозмови перебував у військовій формі рф, демонстрував військовий жетон і прапор рф, надсилав фотографії, на яких знаходився разом з іншими військовослужбовцями зі зброєю, повідомляв про перебування на Запорізькому напрямку та висловлював підтримку захопленню території України.

Ці показання узгоджуються з протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 30.12.2025, під час якого в месенджері «Telegram» виявлено листування з абонентом, позначеним як « ОСОБА_7 », з номером телефону рф НОМЕР_6 , а також надіслані 27.07.2025 фотозображення чоловіка у військовій формі на тлі державного прапора РФ та з військовим жетоном ЗС РФ.

Належність зображеної на відповідних фотоматеріалах особи саме ОСОБА_2 об`єктивно підтверджена висновком судової портретної експертизи № СЕ-19/125-26/972-ФП від 06.02.2026, відповідно до якого особа чоловічої статі на фотозображенні на тлі прапора рф та особа на офіційному фотозображенні ОСОБА_2 є однією і тією ж особою. Аналогічного висновку експерт дійшов щодо фотографії чоловіка у військовому спорядженні зразка рф.

Окрім того, згідно з протоколом огляду речей да документів від 05.11.2025 з фототаблицею та оптичним диском, проведено огляд сторінки « ОСОБА_6 » в інтернет - мережі «ВКонтакте», в ході якого виявлене фото ОСОБА_2 , одягнутого в маскувальний костюм «кікімора», який тримається руками за крупнокаліберний кулемет.

Таким чином, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає належними та допустимими, безумовно вказує на те, що ОСОБА_2 в періоди описані в обвинуваченні дійсно проходив військову службу у збройних силах рф.

Суд вважає доведеною поза розумним сумнівом не лише фактичну належність ОСОБА_2 до військових формувань держави-агресора, а й добровільний характер такої участі.

Такий висновок суду грунтується на сукупності конкретних обставин, які характеризують спосіб його вступу на військову службу, тривалість такої служби, характер виконуваних ним функцій, фактичну участь у збройній агресії проти України та його подальше ставлення до власної військової діяльності.

Насамперед істотне доказове значення має встановлені судом обставини, що спочатку ОСОБА_2 вступив на військову службу до збройних сил російської федерації за призовом, в подальшому після звільнення 12.02.2024 з військової служби в зс РФ, уклав контракт про проходження військової служби.

Контрактний характер військової служби за своєю природою передбачає вчинення особою активних дій, спрямованих на оформлення її вступу на військову службу, та прийняття нею відповідного правового статусу військовослужбовця.

Тому укладення ОСОБА_2 контракту про проходження військової служби у ЗС РФ є вагомою обставиною, яка в сукупності з іншими доказами свідчить про свідоме волевиявлення останнього щодо вступу до збройного формування держави-агресора.

Суд враховує, що ОСОБА_2 опинився на території російської федерації за власною волею, не внаслідок окупації місця його постійного проживання та не був захоплений військовими рф на території України.

Навпаки, з показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_2 ще задовго до початку повномасштабної збройної агресії рф проти України тривалий час перебував у російській федерації, працював там, мав родичів, а за повідомленими ним самим свідку ОСОБА_11 відомостями - одружувався в рф та оформлював документи для проживання на її території.

За таких умов укладення ним контракту з військовими структурами рф було наступною самостійною дією, вчиненою вже під час повномасштабної збройної агресії проти України.

При цьому ОСОБА_2 , будучи громадянином України, проходив військову службу у зс рф, як за призовом, так і за контрактом в період, коли факт ведення російською федерацією широкомасштабних воєнних дій проти України був загальновідомим та очевидним.

Вступаючи до лав збройних сил рф спочатку за призовом та в подальшому за контрактом у цей період, ОСОБА_2 не міг не усвідомлювати, до військової організації якої саме держави він вступає, проти якої держави ця військова організація веде бойові дії та які функції буде зобов`язаний виконувати як військовослужбовець.

Висновок про добровільність підтверджується і тривалістю та характером подальшої служби.

За інформацією ГУР МО України ОСОБА_2 у лютому 2024 року був оператором відділення FPV-дронів взводу БпЛА 254 мотострілецького полку, у липні 2024 року - старшим стрільцем мотострілецького відділення 245 мотострілецького полку, а у вересні 2024 року - номером розрахунку стрілецького відділення НОМЕР_16 мотострілецького полку зс рф.

Отже, його перебування у зс рф не було короткочасним, випадковим чи суто формальним. ОСОБА_2 протягом тривалого часу послідовно проходив військову службу в різних військових підрозділах, обіймав посади, безпосередньо пов`язані з виконанням військових завдань, застосуванням озброєння та військової техніки.

Як встановлено з показань свідка ОСОБА_11 , підтверджених результатами огляду його мобільного телефону, ОСОБА_2 у липні 2025 року самостійно підтримував із ним спілкування через «Telegram», виходив на відеозв`язок у військовій формі рф, демонстрував армійський жетон та прапор рф, надсилав власні фотографії військового характеру.

Суд вважає, що демонстративне пред`явлення військового жетона, прапора рф, направлення знайомому власних фотографій у військовому спорядженні, повідомлення про перебування на напрямку ведення бойових дій та висловлення підтримки подальшого захоплення території України об`єктивно підтверджує той факт, що перебування ОСОБА_2 у зс рф носило добровільний характер.

Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України є повністю доведеною.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільна участь громадянина України в збройних формуваннях держави - агресора та надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Силу України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, конкретні обставини даного кримінального правопорушення: тривалість військової служби ОСОБА_2 у зс рф, характер виконуваних ним функцій, фактичну безпосередню участь у збройній агресії проти України), особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його сімейний стан, майновий стан обвинуваченого, його вік, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати визначені посади та конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно обчислювати з дня фактичного затримання на виконання вироку суду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 80 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи пов`язаних з наданням публічних послуг на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Початок строку відбуття основного покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - обчислювати з дня фактичного затримання на виконання вироку суду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи пов`язаних з наданням публічних послуг, - обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 80 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченого та прокурору, а також надіслати обвинуваченому за останнім відомим місцем його проживання.

Копію вироку для вручення обвинуваченому надати захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини третьої статті 400 КПК України якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_1