Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №729/1441/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1441/26

1-кс/729/91/26

У Х В А Л А

15 вересня 2026 р. слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗМАЙ АГРО» – адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026270400000122 від 18.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗМАЙ АГРО» – адвокат ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026270400000122 від 18.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У клопотанні просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21.07.2026 року у справі № 729/1107/26 (провадження № 1-кс/729/61/26), на автомобіль марки «RENAULT DOKKER», 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , спеціалізований вантажний фургон, який належить ТОВ «РОЗМАЙ АГРО».

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до засад диспозитивності, закріпленої у ст. 26 КПК України, учасники кримінального провадження самостійно реалізують надані їм процесуальні права у межах та у спосіб, визначених цим Кодексом, а слідчий суддя вирішує лише ті питання, які віднесені законом до його повноважень та винесені на його розгляд.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України, передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час вирішення питання про арешт майна, звернутися з клопотанням про його скасування повністю або частково. На стадії досудового розслідування вирішення такого клопотання належить до повноважень слідчого судді.

Арешт майна може бути скасований повністю або частково у разі доведення заявником того, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу відпала або що арешт майна було накладено необґрунтовано.

З огляду на характер питання, яке порушується перед слідчим суддею, особа, яка звертається із клопотанням, повинна надати матеріали, достатні для перевірки обставин накладення арешту, обсягу встановлених обмежень та підстав, з яких заявник просить їх скасувати.

Отже, зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів має бути можливо встановити особу власника або володільця арештованого майна, конкретне майно, щодо якого порушується питання про скасування арешту, судове рішення, яким такий арешт накладено, його зміст та обсяг установлених обмежень, а також обставини, якими обґрунтовується необхідність скасування арешту. Відповідні доводи мають підтверджуватися долученими до клопотання документами та матеріалами.

Разом із тим, до клопотання представником ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» долучено роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень текст ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21.07.2026 року у справі № 729/1107/26 (провадження № 1-кс/729/61/26), у якій всі відомості про учасників кримінального провадження знеособлено та замінено умовними позначеннями, що не відповідає вимогам ст. 99 КПК України та не є належно засвідченою копією.

Такий документ не може бути прийнятий слідчою суддею як належне підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість розгляду клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.

Знеособлений текст, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», за своєю правовою природою є інформаційним ресурсом, призначеним для загального ознайомлення з судовою практикою, а не процесуальним документом у розумінні ст. 99 КПК України. Такий текст не посвідчено підписом судді, не скріплено печаткою суду, не має реквізитів, які надають йому статусу оригіналу або належно засвідченої копії процесуального рішення.

Крім цього, знеособлення відомостей про учасників провадження, здійснене відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», об`єктивно унеможливлює для слідчої судді перевірку та встановлення того, чи відповідають відомості, наведені у клопотанні, даним, що містилися у відповідній ухвалі про накладення арешту на майно.

Отже, надана роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень не є належним чином засвідченою копією судового рішення. Унаслідок знеособлення її змісту слідчий суддя позбавлений можливості безпосередньо з наданого документа перевірити істотні для вирішення клопотання обставини, зокрема чи накладено цією ухвалою арешт саме на автомобіль марки «RENAULT DOKKER», 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , та чи зазначено у відповідному судовому рішенні ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» як власника цього транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа, а у передбачених законом випадках – належним чином виготовлену його копію.

При цьому, оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо нерозголошення відомостей, які не можуть бути відкритими для загального доступу. Внаслідок такого знеособлення оприлюднений текст судового рішення у даному випадку не дає можливості перевірити відповідність зазначених у клопотанні відомостей змісту ухвали, якою фактично накладено арешт на майно.

Надання матеріалів, якими заявник обґрунтовує своє клопотання, є його процесуальним обов`язком. Виходячи із засад змагальності та диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя не вправі самостійно збирати замість заявника документи, необхідні для обґрунтування поданого ним клопотання.

Разом з цим, представником ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» не зазначено обставин, які б перешкоджали отриманню належним чином засвідченої копії ухвали слідчого судді від 21.07.2026 року. Відтак, заявник не позбавлений можливості отримати відповідну копію судового рішення та долучити її до клопотання.

Виявлений недолік має істотне значення, оскільки стосується процесуального рішення, яким було встановлено обмеження права власності, про скасування якого просить заявник, та не дозволяє слідчому судді на підставі поданих матеріалів належним чином перевірити обставини накладення арешту, його предмет та обсяг.

КПК України безпосередньо не визначає порядку дій слідчого судді у разі подання клопотання про скасування арешту майна, яке не містить необхідних для його розгляду матеріалів.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосуванню підлягають загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Крім того, у п. 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» звернуто увагу на можливість повернення заяв та клопотань у випадках, коли відповідне питання прямо не врегульоване положеннями КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що відсутність у матеріалах належним чином засвідченої копії ухвали, якою накладено арешт на майно, перешкоджає розгляду заявленого клопотання по суті.

Таким чином, клопотання підлягає поверненню представнику ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» – адвокату ОСОБА_2 для усунення зазначеного недоліку.

Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України після усунення виявленого недоліку та надання належним чином засвідченої копії ухвали слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21.07.2026 року у справі № 729/1107/26 (провадження № 1-кс/729/61/26).

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 9, 22, 26, 174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗМАЙ АГРО» – адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026270400000122 від 18.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, – повернути особі, яка його подала.

Роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗМАЙ АГРО» та його представника права повторно звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому КПК України, після усунення недоліків, які стали підставою для його повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бобровицького

районного суду ОСОБА_1