Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №728/1834/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Суд: Бахмацький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №728/1834/26

Суддя: Лобода Н. В.

Єдиний унікальний номер 728/1834/26

номер провадження № 1-кп/728/146/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6

потерпілої - ОСОБА_7

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у кримінальному провадженні №12026275500000070 від 16.07.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, без утриманців, без інвалідності, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 близько 09:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на земельній ділянці господарства, розташованого за адресою: с.Курінь, вул.Героїв України,1, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, своєю лівою рукою ухопив та стиснув ліву руку ОСОБА_7 та своєю лівою ногою наніс один удар по лівій нозі останньої, у результаті чого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у виді синців в ділянці лівої гомілки та лівого передпліччя, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 14.07.2026 близько 09:00 год. вона побачила на своїй приватизованій земельній ділянці кіз ОСОБА_5 та пішла до них, щоб перепнути їх на земельну ділянку обвинуваченого. Коли вона взяла припон та вела козу, щоб перепнути, то до неї підійшов обвинувачений; спочатку між ними була розмова, потім ОСОБА_5 міцно схопив її за ліву руку, почав висмикувати у неї припон та вдарив ногою по її нозі; після того, як ОСОБА_5 вирвав у неї припон вони з ним розійшлись; ОСОБА_5 забрав кіз та пішов; під час вказаного інциденту вона вела відеозйомку на телефон; вже після обіду у неї на руці з`явився синець, а наступного дня синець з`явився також на нозі, тому вона вирішила звернутися до лікаря; при призначенні ОСОБА_5 покарання поклалася на розсуд суду; цивільний позов у справі не заявляла.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому діянні фактично не визнав та пояснив, що визнає себе винним лише у тому, що припнув свою козу на земельній ділянці потерпілої, однак не у спричиненні їй тілесних ушкоджень.

Так, обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що він не знав куди і чому потерпіла тягла його козу, можливо вона хотіла завести її до себе на подвір`я та вбити, тому, коли він побачив це, то рознервувався і почав забирати у потерпілої припон, який вона дуже міцно тримала; можливо він взяв її за руку та можливо випадково ударив по нозі, однак, якби потерпіла не чіпала його козу, то того, що трапилося, не було б; вважає, що те, що сталося є звичайним сусідським життям; він діяв так, як вважав за потрібне, захищав свою приватну власність; запевнив, що хотів примиритися з потерпілою, якщо він перед нею у чомусь винний.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, його захисника, який вважає, що ОСОБА_5 слід виправдати, потерпілу, з`ясувавши думку прокурора та дослідивши зібрані у справі докази, у визначеному за згодою усіх учасників процесу обсязі, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що вина ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому діяння підтверджується сукупністю наступних перевірених і досліджених судом доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення:

- даними у судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_5 , який, хоча і не визнав свою вину у вчиненому, однак пояснив, що можливо він взяв потерпілу за руку та можливо випадково ударив по нозі;

- даними у судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_7 в частині завдання їй тілесних ушкоджень 14.07.2026 з боку обвинуваченого;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.07.2026, згідно з яким ОСОБА_7 повідомила правоохоронний орган про те, що 14.07.2026 близько 09:03 год. на земельній ділянці в АДРЕСА_2 ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження (к.п. а.с.7);

- висновком експерта №74 від 20.07.2026, згідно з яким, відповідно до наданих медичних документів на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівої гомілки та одного з передпліч (не вказано якого), орієнтовна давність виникнення яких становить не пізніше 15.07.2026; в утворенні відмічених тілесних ушкоджень могла мати місце не однократна (в загальній кількості не менше двох) дія тупого чи тупих предметів по механізму удару, при цьому місцем прикладання травмуючої сили були ліва гомілка та одне з передпліч потерпілої, а особливості їх характеру та локалізації (мається на увазі тілесного ушкодження, встановленого в ділянці лівої гомілки) не виключають можливості виникнення за умов викладених у постанові про доручення проведення судово-медичної експертизи, а саме: «… лівою ногою наніс удар по лівій нозі ОСОБА_7 , чим заподіяв тілесні ушкодження» і також не виключають можливості утворення в умовах падіння на тверду поверхню, в тому числі якому могло передувати можливе прискорення тіла (удар або поштовх). За ступенем тяжкості вони, як в комплексі, так і окремо, згідно п.2.3.2 (б), п.2.3.5(а) та п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткотривалий розлад здоров`я чи не значну стійку втрату працездатності (а.с. к.п. 13-14);

- протоколом огляду предмету від 21.07.2026, згідно з яким дізнавачем у присутності понятих був оглянутий диск з відеозаписом загальною тривалістю 1 хв. 58 сек., на якому видно, що ОСОБА_5 наносить удар своєю лівою ногою в область ніг ОСОБА_7 та хапає за ліву руку;

- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з телефону потерпілої ОСОБА_7 , на якому зафіксовано, як ОСОБА_5 у ході сварки на земельній ділянці, де знаходиться декілька кіз, підходить до потерпілої, висмикує у неї з рук припон, при цьому міцно стискає її ліву руку, фіксуючи її у рукаві одягу та робить рух своєю ногою в сторону ніг потерпілої, який характерний для удару ногою по нозі, у тому числі і по звуку, який зафіксовано на відеозаписі.

Вищевказані докази є логічними, послідовними та у повній мірі узгоджуються між собою.

Також, за клопотанням сторони обвинувачення у судовому засіданні були досліджені:

1) постанова дізнавача СД ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 17.07.2026 про призначення судово-медичної експертизи (к.п. а.с.11);

2) заява ОСОБА_7 від 16.07.2026 про долучення до матеріалів кримінального провадження відеозапису від 14.07.2026 (к.п. а.с.15);

3) постанова дізнавача СД ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 20.07.2026 про приєднання до кримінального провадження речового доказу: диску з відеозаписом (к.п. а.с.18);

4) повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України від 28.07.2026 у відношенні ОСОБА_5 (к.п. а.с.19-20).

Інші докази сторонами кримінального провадження суду не надавались і судом не досліджувались.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися в заподіянні легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України і його дії кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.

Як особа, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується формально, розлучений, пенсіонер, раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

При цьому, суд не вбачає у даному випадку щирого каяття, як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , яка вказана у обвинувальному акті, оскільки останній свою вину у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 під час розгляду справи у суді не визнав, виправдовував свої дії поведінкою потерпілої та захистом свого права власності, що свідчить про неусвідомлення ним небезпечності та наслідків вчиненого ним діяння.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особу винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 такий вид покарання як штраф, що на думку суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілої.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-376, 381 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Зобов`язати ОСОБА_5 сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Речовий доказ у справі – диск з відеозаписом від 14.07.2026 залишити в матеріалах кримінального провадження №12026275500000070.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілій.

Суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua