Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №640/9659/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9659/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Аліменко В.О., Безименна Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач; ГУ НП в Київській області), у якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 66 о/с від 11.04.2022 в частині звільнення зі служби в поліції молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київської області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київської області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з дня наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 66 о/с від 11.04.2022 до дня фактичного виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача законних підстав для звільнення позивача з посади.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що:

- до керівництва Головного управління надійшла доповідна записка начальника відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо відсутності на робочому місці без поважних причин з 28.02.2022 по 07.04.2022 молодшого інспектора відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на роботі без поважних причин було складено відповідні акти;

- інформація викладена у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУНП в Київській області, які виразилися у порушені вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» підтвердилася, а у діях позивача правомірно встановлено порушення службової дисципліни та законодавства України, які виразилися у безпідставному не виході на службу для виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- після зміни 28.02.2022 року Позивачу зателефонував начальник відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та в усній формі повідомив, що пост закривається та наказав чекати наступних вказівок щодо несення служби. Оскільки надійшло розпорядження керівництва про закриття посту охорони, Позивач з 02.03.2022 року вирішив добровольцем відправився до сил руху опору, та того ж дня був зарахований до військової частини № НОМЕР_1 Окремого полку спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України. З 5 по 20 березня 2022 року в АДРЕСА_1 , рух опору ССО АЗОВ, в якому вже добровольцем проходив службу позивач, проводили активні бойові дії та евакуацію населення, доказом чого є фотофіксації та свідчення свідків, з якими позивач був разом. Позивач в усній формі повідомив про це своє керівництво 10.03.2022 року, а оскільки Окремий полк спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тільки почав формуватися, то документально підтвердити факт проходження служби Позивач зміг тільки виїхавши з зони бойових дій 25.03.2022 року, отримавши Довідку за № 0545 та надавши її своєму керівництву;

- в подальшому Позивач був переведений на військову службу у Збройні Сили України, та з 10.04.2022 року продовжив проходити службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді навідник взводу спеціального призначення № 1 роти спеціального призначення № 4 загону спеціального призначення № 2, що підтверджується Довідкою за № 3478 від 10.04.2022 року;

- сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни;

- самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення;

- відсутність на службі була зумовлена тим, що 28.02.2022 року йому зателефонував начальник відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та повідомив, що пост закривається та наказав чекати наступних вказівок щодо несення служби. Оскільки надійшло розпорядження керівництва про закриття посту охорони, Позивач з 02.03.2022 року вирішив добровольцем відправився до сил руху опору, та того ж дня був зарахований до військової частини № НОМЕР_1 Окремого полку спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України. З 5 по 20 березня 2022 року в с. Мощун Бучанського району Київської області, рух опору ССО АЗОВ, в якому вже добровольцем проходив службу позивач, проводили активні бойові дії та евакуацію населення, доказом чого є фотофіксації та свідчення свідків, з якими позивач був разом;

- позивачем було поінформовано безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського. До того ж, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що на теперішній час підзаконного нормативного акту якій затверджує внутрішню процедуру МВС у разі окупації, які б вимагали від працівників поліції дотримання певного алгоритму дій у разі окупації зони відповідальності поліцейського ворожими військами, у тому числі прибуття поліцейського у певну точку, з певними засобами захисту та самозабезпечення тощо відсутній.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

22 травня 2026 року представник ГУ НП в Київській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року колегією суддів у складі судді-доповідача Златіна С.В., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., прийнято до провадження справу №640/9659/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області по особовому складу за № 735 о/с від 08.08.2014, ОСОБА_1 з 11.08.2014 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області по особовому складу за № 618 о/с від 07.11.2015 року, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 07.11.2015.

Відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України, який прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування - Наказ № 1 о/с від 07.11.2015.

В подальшому позивач проходив службу на посаді молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 66 о/с від 11.04.2022 вирішено звільнити зі служби в поліції молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Київської області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття згаданого у попередньому абзаці Наказу №66 о/с був Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 07 квітня 2022 року №64 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» (далі - Наказ №64).

Відповідно до пунктів 8, 9, 10 Наказу №64 вирішено:

« 8. За порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за Nє 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських. затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 Nє 1179, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 Nє 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», підпункту 5 пункту б розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 Nє 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, шо регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 28.02. по 07.04.2022 для виконання завдань пов?язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам та не здачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї. молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУ НП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

9. Час невиходу на службу без поважних причин вищевказаних працівників ГУНП в Київській області визнати прогулами.

10. Т.в.о. начальника УФЗБО ГУ ( ОСОБА_3 ) вирішити питання щодо утримання з вищевказаних працівників ГУНП в Київській області грошового забезпечення за час прогулу».

Під час проведення службового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:00 год 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центу Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.

До керівництва Головного управління надійшла доповідна записка начальника відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо відсутності на робочому місці без поважних причин з 28.02.2022 по 07.04.2022 молодшого інспектора відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

У зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 на роботі без поважних причин було складено відповідні акти.

Так, опитаний ОСОБА_2 пояснив, що в період з 23.02.2022 по 25.02.2022 весь особовий склад відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області отримував табельну вогнепальну зброю на постійне носіння до особливого розпорядження, у тому числі і молодший інспектор відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_1 .

Після отримання зброї старший сержант поліції ОСОБА_1 поїхав додому відпочивати, оскільки був після добового чергування.

28.02.2022 близько 10:00 ОСОБА_1 зателефонував старшому інспекторові відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та повідомив, що у зв`язку з тимчасовим призупиненням деяких видів транспортного сполучення лише прибув у м. Київ.

У свою чергу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про необхідність в найкоротші строки прибути до місця дислокації підрозділу, на що останній погодився.

Через деякий час ОСОБА_4 повторно зателефонував ОСОБА_1 та запитав, де він знаходиться та чому досі не з`явився до місця дислокації підрозділу, на що ОСОБА_1 відповів, що знаходиться в резерві полку «АЗОВ», точне місце дислокації якого не відомо і прибувати на місце дислокації підрозділу відмовився.

У телефонному режимі в період з 28.02.2022 по 07.04.2022 від ОСОБА_1 систематично вимагалося прибути на постійне місце дислокації підрозділу та здати табельну вогнепальну зброю, на що останній постійно відповідав обіцянками, однак станом на 07.04.2022 так і не прибув.

Аналогічні за змістом пояснення у ході службового розслідування надали старший інспектор відділення охорони адмінбудівель ЦЗ ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , молодший інспектор ВОА ЦЗ ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_5 та молодший інспектор ВОА ЦЗ ГУНП в Київській області капрал поліції ОСОБА_6

Опитати у ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 не представилось за можливе, оскільки останній за місцем дислокації підрозділу був відсутній, а у телефонній розмові повідомив, що прибувати для надання пояснень не буде.

У зв`язку з вказаним було складено відповідний акт.

Відповідно до пункту 11 Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 № 828, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.11.2018 за №1249/32701, у разі зміни місця або умов проживання поліцейський, за яким закріплено для постійного зберігання і носіння табельну вогнепальну зброю, боєприпаси і спеціальні засоби, зобов`язаний негайно доповісти про це письмовим рапортом керівнику органу (підрозділу) поліції, який надав такий дозвіл, здати зброю і боєприпаси до КЗЗ чергової частини до отримання нового дозволу на право постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї та боєприпасів.

Пункт 12 зазначених інструкції, передбачає, що у разі переміщення по службі або переведення до іншого органу (підрозділу) поліції, звільнення зі служби, якщо немає подальшої потреби постійно носити табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та Спеціальні засоби, поліцейський зобов`язаний здати табельну вогнепальну зброю і боєприпаси до КЗЗ чергової частини, а спеціальні засоби - відповідальному за озброєння.

Однак, в порушення п. 11 та п. 12 Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, ОСОБА_1 не повідомивши письмовим рапортом керівника, здав табельну вогнепальну зброю до чергової частини ВП № 5 (с. Покровське) Синельниковського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 26.04.2022, пояснивши це переходом на службу в ЗСУ, що підтверджується листом УОАЗОР ГУНП в Київській області від 25.05.2023 № 807/109/25.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, відповідно до пункту 1 розділу І яких, вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до абзаців другого, третього та тринадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною третьої статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 25.04.2024 у справі № 520/5388/22, від 13.06.2024 у справі № 420/1936/23від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23, від 30.01.2025 у справі № 400/3493/23 та ін.), сформованою на підставі аналізу наведених правових норм, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Правил покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб (у подальшому воєнний стан було продовжено).

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 24 Закону України «Про Національну поліцію» визначені додаткові повноваження поліції, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

За змістом наведених правових норм ними прямо передбачено обов`язок працівників поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов`язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.

Сутність спірних відносин у розглядуваній справі полягає в тому, що позивача, який проходив службу в поліції, оспорюваним наказом було звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивач на робоче місце за адресою місця дислокації підрозділу або інших визначених місцях для виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки у мовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам не прибув, до чергової частини вогнепальну зброю не здав, що розцінено відповідачем як порушення службової дисципліни, що є несумісним зі службою в поліції та достатньо вагомим для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Факт відсутності позивача на службі в місці дислокації підрозділу в період з 28.02.2022 по 07.04.2022 у цій справі не є спірним.

Позивач зі свого боку не визнає наявності в його діях дисциплінарного проступку та вказує на те, що він не покидав службу, а навпаки добровольцем відправився до сил руху опору, та того ж дня був зарахований до військової частини № НОМЕР_1 Окремого полку спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Міністерства оборони України. Наполягає на тому, що він не порушував Присягу та Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, обґрунтовуючи це тим, що приймав участь у відсічі збройної агресії рф проти України.

Водночас, позивач не враховує, що поставлені позивачу в провину порушення зумовлені саме фактом безпідставного невиходу на службу задля виконання завдань пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки у мовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам. Тобто у спірних правовідносинах саме факт невиходу на службу задля виконання завдань, пов`язаних з виконанням обов`язків поліцейського кваліфіковано відповідачем як дисциплінарний проступок.

Суд не заперечує факт здійснення позивачем дій, спрямованих на захист держави, проте такі дії були вчинені позивачем поза межами його службових обов`язків та не у зв`язку з проходженням служби в органах поліції.

З огляду на аргументи позивача суд зауважує, що відповідно до положень Закону України «Про оборону України», Закону України «Про національну безпеку України» у разі запровадження воєнного стану на території України Національна поліція України, як правоохоронний орган, бере участь в обороні держави разом із Збройними Силами України. Проте така участь має бути здійснена лише у межах, визначених відповідним нормативно-правовим актом у більш широкому значенні, та на підставі відповідного наказу керівника органу Національної поліції - у більш вузькому значенні, а не здійснена окремим поліцейським на підставі самостійно прийнятого ним рішення.

У будь-якому разі закон не наділяє поліцейського повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

За обставинами цієї справи позивач самостійно прийняв рішення виїхати до м. Мотижин. Позивачем не повідомлялось керівництву про своє місцезнаходження та неможливість виконання обов`язків.

Тобто фактично є підстави вважати, що позивач самоусунувся від виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану, що, очевидно суперечить змісту Присяги поліцейського, наведеної вище, попри це подібна поведінка поліцейського в складних, небезпечних для життя умовах здатна підривати довіру громадян до працівників поліції та є несумісною з проходженням служби в поліції.

Так, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Тож позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, керуючись положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту, мав у своїх діях і поведінці слідувати змісту Присяги та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Як уже зазначалося, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів виснує, що позивач, будучи поліцейським, повинен був безумовно з`явитися на службі, виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу, дотримуватись Конституції України і законів України, Присяги поліцейського.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 13 травня 2025 року у справі №320/4867/22.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому відсутні правові підстави для скасування спірного наказу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відзначає, що позивач не визначив предметом позову Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 07 квітня 2022 року №64 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області», який був підставою для прийняття оскаржуваного Наказу від 11 квітня 2022 року №66 о/с.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і апелянт всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя В.О. Аліменко

Суддя Н.В. Безименна

Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2026 року.