Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №686/13781/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13781/26

Провадження № 2/686/8370/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді Порозової І.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В травні 2026 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що відповідно до умов Договору про надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» № 1506320106178 від 04.03.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал» відповідачці було надано кредит у розмірі 29 990,00 грн.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надано строком 300 днів з 04.03.2025 року по 29.12.2025 року. Дата повернення кредиту 29.12.2025 року.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язалась кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі передбаченому Графіком, а також п.1.6. Кредитного договору.

Проте, ОСОБА_1 не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Договором та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим станом на 01.05.2026 року її заборгованість становить 18 411,80 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 7 113,30 грн., заборгованість за відсотками – 1 265,40 грн., заборгованість за штрафом – 10 033,10 грн.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлялась належним чином, правом подачі відзиву на позов не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору про надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» № 1506320106178 від 04.03.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал», відповідачці було надано кредит у розмірі 29 990,00 грн.

Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 04.03.2025 року о 07:35:06, 04.03.2025 року 13:02:37 ОСОБА_1 отримала OTP пароль «F1Y6Y6», яким нею було підписано кредитний договір шляхом введення його в особистому кабінеті. 04.03.2025 року 13:03:46 відповідач отримала кошти на свій картковий рахунок в АТ «Таскомбанк» (маска картки НОМЕР_1 ).

Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «ФК «Віва Капітал» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору № М1805/1 від 18.05.2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів.

Таким чином ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за даним Договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 04.03.2025 року, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», а також довідкою про ідентифікацію.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надано строком 300 днів з 04.03.2025 року по 29.12.2025 року. Дата повернення кредиту 29.12.2025 року.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов`язалась кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування Кредитом в розмірі передбаченому Графіком, а також п.1.6. Кредитного договору.

Проте, відповідач не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, згідно з яким станом на 01.05.2026 року сума до повного погашення кредиту за Договором № 1506320106178 від 04.03.2025 року становить 18 411,80 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом – 7 113,30 грн., заборгованості за відсотками – 1 265,40 грн., заборгованості за штрафом – 10 033,10 грн.

Дані факти підтверджуються копіями: кредитного договору та заяви-анкети, інформаційної довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», довідки про ідентифікацію, паспорту продукту НОМЕР_2 , договору про надання послуг з приймання та переказу платежів, довідки про переказ коштів, фото ОСОБА_1 із паспортом та розрахунком заборгованості.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 03 вересня 2015року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 04.03.2025 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого фінансова компанія перерахувала на зазначений відповідачем картковий рахунок кредитні кошти, а та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

По закінченню строку кредитування ОСОБА_1 кредит не повернула та не сплатила проценти за користування кредитними коштами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконала обов`язки за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» слід стягнути заборгованість за відповідним кредитним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання грошових коштів у кредит № 1506320106178 від 04.03.2025 року становить 18 411,80 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 7 113,30 грн., заборгованість за відсотками – 1 265,40 грн., заборгованість за штрафом – 10 033,10 грн.

Вказаний розрахунок в частині визначення заборгованості за тілом кредиту та нарахованим процентами відповідає умовам укладеного між сторонами Договору, доказів на його спростування матеріали справи не містять.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом в сумі 10 033,10 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідний розмір штрафу нарахований кредитодавцем в період дії воєнного стану в України, він не підлягає стягненню.

За таких обставин поданий ТОВ «ФК «Віва Капітал» позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит № 1506320106178 від 04.03.2025 року становить 8 378,70 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом – 7 113,30 грн., заборгованість за відсотками – 1 265,40 грн. В решті у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено із матеріалів справи, правничу допомогу у цій справі позивачу надавало АБ «Грушевий Ю.В.» відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги від 02.01.2025 року № 1. Згідно акту виконаних робіт від 31.03.2026 року, який складений відповідно до вказаного договору вартість наданих адвокатським бюро правничих послуг склала 10 600,00 грн., яка була оплачена позивачем 31.03.2026 року (платіжна інструкція № LK1282/47).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Разом з цим суд зазначає, що вказана справа є по суті нескладною, у даній категорії справ сформована усталена судова практика.

З огляду на зазначене, зважаючи на складність справи, застосування норм права при підготовці позовної заяви у даній справі, суд вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої ТОВ «ФК «Віва Капітал» до відшкодування в сумі 10 600 грн. є завищеним, не відповідає об`єму фактично наданої адвокатом клієнту правової допомоги, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, тому підлягає зменшенню до 4 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1 211,58 грн. (2662,40*8 378,70 /18 411,80).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 612, 625, 634, 1048,1049,1050 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» (код ЄДРПОУ 40860735, адреса: 20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит № 1506320106178 від 04.03.2025 року у сумі 8 378,70 грн. (яка складається з: заборгованість за кредитом – 7 113,30 грн., заборгованість за відсотками – 1 265,40 грн.), 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 1 211,58 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: