Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №580/14305/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/14305/25 Суддя першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

судді-доповідача Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виставлення переплати по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 у розмірі 115688,76 грн;

- скасувати переплату Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області яка була виставлена ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 у розмірі 115688,76 грн.

В обґрунтування позивач вказав, що 22.09.2025 його повідомлено про наявність переплати пенсії за період 01.01.2024 до 31.08.2025 року у розмірі 115688,76грн, яка виникла в наслідок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №580/7830/24, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.01.2024, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Разом з тим, не надано належних та допустимих доказів недобросовісності, зловживань з боку позивача, подання ним недостовірних відомостей. Тому спірна переплата визначена незаконно.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області скасувати ОСОБА_1 нараховану переплату пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн (сто п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім тисяч 76 коп.).

Не погоджуючись із зазначеним рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі № 580/14305/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що на виконання окремої ухвали суду від 07.08.2025 у справі № 580/7830/24 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справ № 580/7830/24. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії зменшився становить:- із 01.01.2024 - 10700,97 грн;- із 01.03.2024 - 11446,77 грн;- із 01.03.2025 - 13989,28 грн. Розмір пенсії до виконання рішення суду становив: - з 01.01.2024 - 16 238,10 грн;- з 01.03.2024 - 17 606,19 грн;- з 01.03.2025 - 19 106,19 грн. Внаслідок проведеного перерахунку виникла переплата по пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн. Листом Головного управління від 22.09.2025 № 2300-0401-8/74272 ОСОБА_1 повідомлено про наявну переплату та можливість її повернення. Утримання з пенсії позивача не проводяться. В даній справі переплата виникла в результаті виконання Головним управлінням судових рішень. З огляду на зазначене, дії Головного управління є правомірними та такими, що відповідають діючому законодавству. Однак, вищевказані обставини не були враховані судом першої інстанції, в результаті чого ухвалено судове рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду.

Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Також судом продовжено строк судового розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) що підтверджується, посвідченням серії НОМЕР_1 .

Йому призначено пенсію з інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону №796-ХІІ, втрата працездатності 80%.

Розмір пенсії позивача із 01.03.2024 становив 17606,19 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №580/7830/24, яке набрало законної сили 19.03.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796 зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків, але не вище 75% заробітку, починаючи з 01.01.2024.

Окремою ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №580/7830/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог ст.1291 Конституції України та ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме невиконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду 10.09.2024, та повідомити письмово суд про виконання окремої ухвали протягом 10 робочих днів з дати її отримання.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справ №580/7830/24 та вимог окремої ухвали від 07.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено перерахунок пенсії.

В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії зменшився та становить: із 01.01.2024 - 10700,97 грн; із 01.03.2024 - 11446,77 грн; із 01.03.2025 - 13989,28 грн. Розмір пенсії до виконання рішення суду становив: з 01.01.2024 - 16 238,10 грн; з 01.03.2024 - 17 606,19 грн; з 01.03.2025 - 19 106,19 грн.

Листом Головного управління від 22.09.2025 № 2300-0401-8/74272 ОСОБА_1 повідомлено, що внаслідок проведеного перерахунку виникла переплата по пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн. Вказано, що надміру виплачені кошти позивач може повернути на рахунок Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо визначення переплати по пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суду першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №580/7830/24 позивачу проведено перерахунок пенсії, що призвів до зменшення її розміру. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що статтею 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій (переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних), і таких під час розгляду справи встановлено не було, відтак Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачу протиправно здійснено нарахування переплати пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн. Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд першої інстанції зобов`язав відповідача скасувати позивачу нараховану переплату пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ (далі по тексту - Закон № 1058-VІ) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Отже, стаття 50 Закону № 1058-IV передбачає добровільне повернення коштів та водночас не виключає примусового їх стягнення.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (в подальшому - Порядок).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту зазначених норм Закону №1058-IV та Порядку № 6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №344/16504/16-а.

Також, Верховний Суд у постанові від 04.12.2024 у справі № 340/1173/23 зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявності свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв`язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

У той час, як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 у справі №580/7830/24 позивачу проведено перерахунок пенсії, що призвів до зменшення її розміру.

Оскільки статтею 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій (переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних), і таких під час розгляду справи встановлено не було, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу протиправно здійснено нарахування переплати пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з метою належного захисту прав позивача зобов`язати відповідача скасувати позивачу нараховану переплату пенсії за період із 01.01.2024 до 31.08.2025 у сумі 115688,76 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Таким чином, суд переглянувши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін