Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №620/1246/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1246/26 Суддя першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

судді-доповідача Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі також -позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі також - ГУ ПФУ у Київській області, відповідач), у якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області від 26.12.2025 № 253550005586 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22.12.2025, зарахувавши до пільгового стажу тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, періоди роботи з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 в СФГ «Крокус» (до реорганізацій - КСП їм. Куйбишева, колгоспі ім. Куйбишева).

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до якої додав всі необхідні документи на підтвердження страхового стажу, водночас рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 26.12.2025 № 253550005586 йому відмовлено за відсутністю пільгового стажу. Вважає, що спірним рішенням порушуються його права на соціальний захист.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.12.2025 № 253550005586.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 на посаді тракториста-машиніста.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 статті Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення за пенсією 22.12.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп), сплачений відповідно до квитанції від 30.01.2026.

Не погоджуючись із зазначеним рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 620/1246/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи за довідкою від 17.09.2025 №114 з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002, з 24.06.2002 по 29.07.2019, оскільки відповідно записам трудової книжки та акта від 17.09.2025 №2500-0902-1/5379 позивач був прийнятий на посаду тракториста. Посада тракториста не відповідає посаді, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просив залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що апелянтом проігноровано той факт, що в роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» (далі - Роз`яснення), яке повністю присвячене призначенню пенсій на пільгових умовах трактористам машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства, що видно безпосередньо з назви, назва посади, яка дає право на пільгову пенсію тракториста-машиніста, зазначається і як «тракторист-машиніст», і як «машиніст тракторист», і як «тракторист», що свідчить про те, що поняття «тракторист машиніст» в даному Роз`ясненні вживається не як конкретна назва посади, яка не може довільно змінюватися і повинна передаватися дослівно, а як певне збірне поняття. Тобто навіть орган, відповідальний за призначення пенсій, не вбачав різниці між професіями «тракторист» і «тракторист-машиніст» за умови дотримання всіх вимог щодо зайнятості.

Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Також судом продовжено строк судового розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.

У період з 01.07.1987 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 позивач працював на посаді тракториста в СФГ «Крокус» (до реорганізацій - КСП їм. Куйбишева, колгоспі ім. Куйбишева) та звільнений за власним бажанням, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 .

Зі змісту довідок СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99 видно, що позивач у період з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 працював в КСП їм. Куйбишева, колгоспі ім. Куйбишева (в подальшому СФГ «Крокус») на посаді тракториста - машиніста с/г виробництва. Підставою для видачі вказаних довідок зазначено дані особових рахунків за 1987, 1988,1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки та відомості про кількість відпрацьованих трудоднів.

22.12.2025 позивач, у віці 55 років, звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсію за віком на пільгових умовах, до якої додав відповідні документи на підтвердження страхового стажу.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 26.12.2025 № 253550005586 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, посилаючись на положення пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1 та вказано, що вік заявника становить 55 років, страховий стаж -34 роки 5 місяців 24 дні. Не зараховано до пільгового стажу періоди роботи за довідкою від 17.09.2025 № 114 з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002, з 24.06.2002 по 29.07.2019, оскільки відповідно записам трудової книжки та акту від 17.09.2025 № 2500-0902-1/5376 заявник був прийнятий на посаду тракториста, яка не відповідає посаді, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також роз`яснено порядок оскарження даного рішення. Про результати вказаного рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області листом на адресу позивача направлено повідомлення від 31.12.2025.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, окремі з зазначених вище професій відсутні, а міститься професійна назва роботи - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Як вже встановив суд першої інстанції, позивач працював на посаді тракториста (відомості трудової книжки), що охоплюється визначенням посади «тракторист-машиніст», а також був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції та виконував роботу в якості тракториста-машиніста (довідки СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99. Отже, спірні періоди його роботи за професією тракториста слід зарахувати до пільгового стажу.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) .

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон № 2148-VIII), Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян». Цей розділ включає статті 114-115.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом «в» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 30 років, а також виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Водночас порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.

У свою чергу, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності у ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (для тракториста-машиніста - про безпосередню участь у виробництві сільськогосподарської продукції), особа, яка звертається за призначенням пенсії, повинна надати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового трудового стажу відповідно до пункту 20 Порядку № 637.

Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, зокрема записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач у період з 01.07.1987 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 працював на посаді тракториста в СФГ «Крокус» (до реорганізацій - КСП їм. Куйбишева, колгоспі ім. Куйбишева) та звільнений за власним бажанням.

На підтвердження записів трудової книжки, позивачем було подано архівні довідки, у яких зазначено, що позивач працював трактористом-машиністом с/г виробництва, що передбачена п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту довідок СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99 вбачається, що позивач у період з 01.07.1987 по 13.12.1988, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 працював в КСП їм. Куйбишева, колгоспі ім. Куйбишева (в подальшому СФГ «Крокус») на посаді тракториста - машиніста с/г виробництва. Підставою для видачі вказаних довідок зазначено дані особових рахунків за 1987, 1988,1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки та відомості про кількість відпрацьованих вихододнів.

Отже, записами трудової книжки та довідками підтверджено, що позивач з 01.07.1987 по 13.12.1998, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 працював трактористом та виконував роботу тракториста-машиніста та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві.

Однак, законність прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування періоду трудової діяльності на посаді «тракториста» до пільгового стажу позивача, відповідач обґрунтовує тим, що посада тракториста не відповідає посаді, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відтак, предметом доказування у справі є наявність обставин, які підтверджують факт роботи позивача у спірний період саме трактористом (трактористом-машиністом), тобто за професією і виконуваною роботою, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Суд зазначає, що єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Згідно із «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, окремі з зазначених вище професій відсутні, а міститься професійна назва роботи - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Як зазначалося раніше, позивач працював на посаді тракториста (відомості трудової книжки), що охоплюється визначенням посади «тракторист-машиніст», про що зазначено у довідці наданій до Пенсійного органу, а також був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції та виконував роботу в якості тракториста-машиніста (довідки СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99).

Отже, належними та допустимим доказами, якими підтверджується, що позивач має право на зарахування періодів роботи трактористом з 01.07.1987 по 13.12.1998, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 до пільгового стажу є записи трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99.

З огляду на викладене, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача роботу трактористом з 01.07.1987 по 13.12.1998, з 01.04.1991 по 19.06.2002 та з 24.06.2002 по 29.07.2019 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та довідки СФГ «Крокус» від 17.09.2025 №114 та від 13.08.2025 №103, №98, №99.

Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, які не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, з відповідними відмітками щодо посадових осіб, які вносили відповідні записи до трудової книжки позивача, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Відтак оскаржуване рішення відповідача прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, а тому є протиправним і таким, що вірно скасовано судом першої інстанції.

Як наслідок скасування спірного рішення, судом першої інстанції правильно зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком, відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 статті Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати звернення за пенсією 22.12.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині позову.

Колегія суддів зауважує, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судова колегія відзначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року в частині позовних вимог, у задоволені яких було відмовлено, учасниками справи не оскаржується.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін