Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №640/16150/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/16150/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лазаренко Максим Сергійович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Кобаль М.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Відділу з питань реклами виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Криворізької міської ради та Управління з питань контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до Департаменту патрульної поліціїї, Інспекції з благоустрою Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулось до суду з позовом, у якому, серед іншого, просило визнати протиправними дії Інспекції з благоустрою Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо зобов`язання погодити дозволи на розміщення зовнішньої реклами та зобов`язати відповідні органи вчинити дії з оформлення таких дозволів за заявами Товариства від 30 січня 2020 року № 113– 121.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено частково:

визнано протиправними дій інспекції з благоустрою Виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" погодити дозволи на розміщення зовнішньої реклами з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) та з уповноваженим підрозділом Національної поліції в м. Кривому Розі;

зобов`язано відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради погодити дозволи з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) та уповноваженим підрозділом Національної поліції в м. Кривому Розі на розміщення зовнішньої реклами згідно заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 30.01.2020 №113, №114, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121 за адресами в м. Кривий Ріг: вул. Лєрмонтова, буд. 42; вул. Зінчевського, буд. 12 (біля зупинки «Горняк»); вул. Зінчевського, буд. 14; вул. Зінчевського, буд. 14; вул. Соборності, буд. 27; вул. В. Великого, буд. 36; просп. Південний, буд. 27; просп. 200 річчя Кривого Рогу, буд. 8; вул. Серафімовича, буд. 74;

зобов`язано відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради після погодження з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) та уповноваженим підрозділом Національної поліції в м. Кривому Розі протягом не більш як двох робочих днів подати до виконавчого комітету Криворізької міської ради пропозиції та проєкт рішень з розміщення зовнішньої реклами згідно заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 30.01.2020 №113, №114, №115, №116, №117, №118, №119, №120, №121 за адресами в м. Кривий Ріг: вул. Лєрмонтова, буд. 42; вул. Зінчевського, буд. 12 (біля зупинки «Горняк»); вул. Зінчевського, буд. 14; вул. Зінчевського, буд. 14; вул. Соборності, буд. 27; вул. В. Великого, буд. 36; просп. Південний, буд. 27; просп. 200 річчя Кривого Рогу, буд. 8; вул. Серафімовича, буд. 74;

у задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що обов`язок з одержання погоджень, необхідних для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами, покладено на робочий орган, а не на заявника, оскільки чинні Типові правила розміщення зовнішньої реклами не покладають погодження дозволу на заявника, а Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті, затверджений рішенням Криворізької міської ради, не може суперечити акту вищої юридичної сили.

Не погодившись із цим рішенням, Виконавчий комітет Криворізької міської ради, Управління з питань контролю за станом благоустрою виконкому Криворізької міської ради та Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради подали апеляційні скарги, у яких просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування скарг апелянти посилаються на те, що: рішення ґрунтується на пункті 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами в редакції, внесеній пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173, тоді як цей пункт визнано незаконним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року й ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі № 826/2002/16, а отже, суд застосував норми, що втратили чинність; на час виникнення спірних правовідносин діяли Типові правила без урахування змін, унесених постановою № 1173, пункти 9– 17 яких покладають оформлення дозволу та одержання погоджень на заявника, а не на робочий орган; пунктами 3.2.10, 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28 листопада 2007 року № 1995, оформлення та погодження дозволу також покладено на заявника; суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а норми матеріального права застосовано неправильно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" подало відзив на апеляційні скарги, у якому просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, зазначаючи, що обов`язок з одержання погоджень для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами закон покладає на дозвільний (робочий) орган без залучення заявника.

Колегія суддів встановила, що 31 січня 2020 року Товариство звернулося до Інспекції з благоустрою Виконавчого комітету Криворізької міської ради із заявами про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами у м. Кривому Розі. Листами від 4 лютого 2020 року № 1260– 1268 робочий орган надав Товариству пріоритет на місця розташування рекламних засобів, а 10 лютого 2020 року сторони уклали договір № 15зр20 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу. Водночас робочий орган зобов`язав Товариство самостійно погодити дозволи з власником місця та з уповноваженим підрозділом Національної поліції, поклавши на заявника одержання погоджень, необхідних для видачі дозволу.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Такі правила затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067.

Згідно з пунктом 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також, у відповідних випадках, з Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією; перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним, а дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

Поряд із цим обов`язок дозвільного органу самостійно одержувати погодження закріплено нормою закону, що має вищу юридичну силу за Типові правила. Відповідно до абзацу другого частини одинадцятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб`єкта господарювання. Цей припис діяв як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи.

Узгоджується з наведеним і стаття 9 Закону України "Про адміністративні послуги", яка забороняє вимагати від суб`єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб`єкта надання адміністративних послуг чи органів місцевого самоврядування, та зобов`язує суб`єкта надання адміністративної послуги одержувати відповідні документи без участі суб`єкта звернення.

Доводи апеляційних скарг наведених висновків не спростовують.

Посилання апелянтів на скасування пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1173 є безпідставним, оскільки обов`язок дозвільного органу самостійно одержувати погодження випливає не з Типових правил, а із закону – абзацу другого частини одинадцятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Скасування окремого пункту підзаконного акта не змінює змісту норми закону і не перекладає встановлений нею обов`язок органу на заявника, а пункт 16 Типових правил лише відтворює цю норму закону, не встановлюючи самостійного правила.

Посилання апелянтів на пункти 3.2.10, 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28 листопада 2007 року № 1995, є неспроможним. За частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує норму акта вищої юридичної сили в разі суперечності з ним норми підзаконного акта. Рішення органу місцевого самоврядування не може суперечити Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та постанові Кабінету Міністрів України № 2067, а тому в частині, що покладає одержання погоджень на заявника, застосуванню не підлягає.

Викладене відповідає сталій практиці Верховного Суду. У постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 420/19778/21 Верховний Суд зазначив, що наведені норми містять чітку вимогу щодо заборони дозвільного органу залучати до отримання погоджень суб`єкта звернення за отриманням дозволу на розміщення реклами. Аналогічну позицію Верховний Суд підтвердив у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 160/15159/24.

А отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Інспекція з благоустрою Виконавчого комітету Криворізької міської ради безпідставно зобов`язала Товариство самостійно погоджувати дозволи на розміщення зовнішньої реклами, переклавши на заявника обов`язок, покладений законом на дозвільний орган. Обраний судом спосіб захисту – зобов`язання Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради як правонаступника Інспекції з благоустрою провести погодження та подати виконавчому комітету пропозиції і проєкт відповідних рішень – відповідає пунктам 16 і 19 Типових правил і забезпечує ефективне відновлення порушеного права.

Таким чином, обставини справи судом першої інстанції з`ясовано повно, його висновки цим обставинам відповідають, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування чи зміни за за наслідками розгляду апеляційних скарг відсутні.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Криворізької міської ради – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління з питань контролю за станом благоустрою виконкому Криворізької міської ради – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

М.І. Кобаль

(Повний текст постанови суду виготовлено 15 вересня 2026 року)