Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №400/9709/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9709/25

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 04.02.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 400/9709/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області та просив (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- скасувати рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.05.2025 № 19718/6/99-00-06-0302-06;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 400/9709/25 суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901. У задоволенні решти позовних вимог, відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 343, 63 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду представник Головного управління ДПС у Миколаївській області подав апеляційну скаргу. Так, представник апелянта зазначив, що перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виявлено порушення ст. 43 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» , а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 по 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв, що і зазначено в акті фактичної перевірки від 09.04.2025 № 4933/14-29-09-01-08/ НОМЕР_1 . Згідно з актом фактичної перевірки та додатками до акту встановлено, що ФОП ОСОБА_1 03.10.2024 подав заяви на отримання ліцензій № 14050312202400474 та № 14050309202400079, зазначивши в них ПРРО № 4000964760. Проте, з 05.11.2024 позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ПРРО № 4000994785, який не зазначений у вищевказаних ліцензіях, що і було підставою для винесення спірних податкових-повідомлень рішень. З огляду на вказане, апелянт просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу. Так, ОСОБА_1 вказав, що 21.01.2025 він подав до Головного управління ДПС у Миколаївській області заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів, зазначивши ПРРО під №№ 4000964760, 4001017794 та 4000994785. Таким чином, позивач вважає, що він у встановлені законодавцем строки перехідного періоду вніс усі необхідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів, у тому числі щодо ПРРО № 4000994785. Відтак, висновки податкового органу щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 до 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв, є необґрунтованими. Враховуючи вищевикладене, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виявлено порушення ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 по 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв, про що складено акт фактичної перевірки від 09.04.2025 № 4933/14-29-09-01-08/ НОМЕР_1 .

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 667 953, 62 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901 до ДПС України, за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 09.07.2025 № 19718/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 29.04.2025 № 656214290901, а скаргу – без задоволення.

Вважаючи протиправними рішення відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції вказав, що у суб`єкта господарювання у разі зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виник обов`язок щодо подання заяви про внесення змін до відомостей у строк до 01.07.2025. З матеріалів справи вбачається, що позивач, маючи ліцензію для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пивом, сидром, вином та безалкогольним пивом, оформлену до 01.01.2025, 21.01.2025 подав до Головного управління ДПС у Миколаївській області заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів, зазначивши ПРРО під №№ 4000964760, 4001017794 та 4000994785. Таким чином, позивач у встановлені законодавцем строки перехідного періоду вніс усі необхідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів, у тому числі щодо ПРРО № 4000994785. Відтак, висновки податкового органу щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 до 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв, є необґрунтованими. З огляду на це, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901 є протиправним та підлягає скасуванню. В частині позовних вимог про скасування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.05.2025 № 19718/6/99-00-06-0302-06 суд відмовив, оскільки зазначене рішення не створює жодних правових наслідків для позивача, на відміну від оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підставою для призначення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у наказі від 27.03.2025 за № 404-п зазначено пункт підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Враховуючи, що апеляційні скарги не містять доводів щодо правомірності процедури призначення та проведення фактичної перевірки, колегія суддів не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.

Так податковим органом встановлено порушення позивачем ст. 43 Закону № 3817, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 по 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв.

Так, 27.07.2024 набув чинності Закон № 3817.

Статтею 43 Закону № 3817 визначено порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі. Серед вимог до заяви про отримання ліцензії є обов`язкова вимога зазначення переліку фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, - для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

В свою чергу, пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону № 3817 визначено, що Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб`єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.

Згідно з підпунктом 13 частини 4 статті 34 Закону № 3817 Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить такі відомості як перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, дата внесення/виключення фіскальних номерів таких реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій до/з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Відповідно до частини 9 статті 34 Закону № 3817 визначено, що у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, такий ліцензіат зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Пунктом 11 частини 3 статті 43 Закону № 3817 визначає, що у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються відомості - перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі, - для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

При цьому, відповідно до абз. 3 п. 3 розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817, суб`єкти господарювання, які мають діючі ліцензії, надані до 1 січня 2025 року, з метою наповнення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального повною інформацією, яка має міститися у таких реєстрах, зобов`язані в термін до 1 липня 2025 року подати заяву про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, у якій зазначити всі відомості, визначені частиною третьою статті 43 цього Закону для відповідного виду ліцензії, та для ліцензій з безстроковим терміном дії - додати до такої заяви документи (за необхідності), визначені частинами четвертою - шостою статті 43 цього Закону. За результатами розгляду заяв орган ліцензування вносить зазначені у таких заявах відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального відповідно.

З огляду на вищезазначене, у суб`єкта господарювання у разі зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах виникає обов`язок щодо подання заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у відповідному реєстрі, у якій зазначити всі відомості, визначені частиною третьою статті 43 цього Закону для відповідного виду ліцензії, при цьому зазначену заяву необхідно подати у строк до 01.07.2025.

Колегія суддів зауважує, що позивач, до проведення перевірки, 21.01.2025 подав до Головного управління ДПС у Миколаївській області заяву про внесення змін до відомостей, що мстяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів, зазначивши ППРО під №№ 4000964760, 4001017794 та 4000994785.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що позивач у встановлені законодавцем строки перехідного періоду, вніс всі необхідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів, у тому числі щодо ППРО № 4000994785. Відтак, висновки податкової щодо порушення позивачем ст. 43 Закону № 3817, а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 05.11.2024 по 22.01.2025 через програмний реєстратор розрахункових операцій № 4000994785, відомості про який були відсутні у вказаний період в Єдиному реєстрі ліцензіатів з обігу алкогольних напоїв, є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 400/9709/25 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 400/9709/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 656214290901 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко