Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №420/1701/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1701/26

Категорія: 112030000Головуючий у суді І інстанції: Бутенко А. В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и В:

У січні 2026 року адвокат Кириленко А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського ОСОБА_2 від 30.07.2025 у частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 454 200,00 грн;

- зобов`язати призначити та виплатити ОСОБА_1 1/5 частини одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у зв`язку із загибеллю сина - капітана поліції ОСОБА_2 у сумі 3 000 000 грн з урахування фактично виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги адвокат зазначив, що його довіритель ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 - капітана поліції, командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час участі у бойових діях унаслідок влучання безпілотного літального апарата.

Відповідно до висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 30.07.2025, який було отримано 06.01.2026, позивачу, на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 454 200 грн, як одному із 5-ти отримувачів одноразової грошової допомоги (загальна сума 2 271 000 грн).

Таким чином, членам родини загиблого поліцейського було призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 750 прожиткових мінімумів станом на 1 січня року, в якому поліцейський помер, на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646 (далі - Порядок №646).

Натомість, на думку адвоката, у випадку загибелі поліцейського під час участі у бойових діях, відповідно до Постанови № 168 та Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану від 21.06.2022 № 376 (далі - Порядок №376), членам родини загиблого поліцейського належать виплата у загальному розмірі 15 млн грн, частка із якої у розмірі 3 млн грн належить позивачу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував висновок ДПОП «ОШБ «Лють» про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського ОСОБА_2 , в сумі 454 200,00 грн.

Зобов`язав ДПОП «ОШБ «Лють» призначити та виплатити ОСОБА_1 1/5 частини одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, у зв`язку із загибеллю сина - капітана поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_2 та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, представниця ДПОП «ОШБ «Лють» подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги складається з такого.

По-перше, представниця скаржника стверджує про те, що син позивача не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Так, у висновку службового розслідування на аркуші 5 зазначено про те, що завдання поліцейського ОСОБА_2 полягало в організації безперебійного постачання необхідних ресурсів зі складу до обумовленого місця та координації логістичних процесів. Тобто, останній виконував завдання щодо підтримки боєздатності підрозділу.

По-друге, суд першої інстанції проігнорував той факт, що, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2025 № 273, визначено такі райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 травня 2025 року: Донецька область, Краматорський район: (Лиманська міська територіальна громада, Костянтинівська міська територіальна громада, Іллінівська сільска територіальна громада).

Тобто, на думку скаржника, суд першої інстанції, всупереч наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2025 № 273, своїм рішенням визначив, що ОСОБА_2 помер під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

По-третє, суд першої інстанції проігнорував той факт, що матеріали службового розслідування, Акт № 498 спеціального розслідування нещасного випадку від 24.06.2025, Постанова № 219 ДУ ТМО Міністерства внутрішніх справ по місту Києву та Київській області від 30 червня 2025 року встановили, що ОСОБА_2 отримав травму, яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

По-четверте, скаржник звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.

Так, обставинами, що вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови № 168, є:

- настання загибелі поліцейського в період воєнного стану;

- загибель поліцейського настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (функціональна ознака);

- загибель поліцейського настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальна ознака).

Скаржник указує, що м. Слов`янськ, Донецької області з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України не був зоною активних бойових дій, не перебував під окупацією, що прямо підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Місто Слов`янськ, Донецької області у Переліку зазначено як територією «можливі бойові дії», натомість Слов`янська міська громада Донецької області не значена у розділі «ведуться (велися) бойові дії» або «тимчасово окуповані».

До того ж, це прямо підтверджується наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2025 № 273.

По-п`яте, ані служба в поліції особливого призначення, ані служба в поліції загалом не належить до жодного із видів військової служби.

Підсумовуючи, представниця скаржника вважає, що загибель ОСОБА_2 сталась не під час здійснення безпосередньої участі в бойових діях або заходах у районах проведення воєнних (бойових) дій, а тому позивач не має права на одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови № 168.

Адвокат Кириленко А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви відзиву полягають у тому, що загибель поліцейського ОСОБА_2 сталася за обставин передбачених Постановою № 168, оскільки загибель настала не внаслідок звичайного виконання службових обов`язків у мирних умовах, а саме під час виконання заходів оборони держави в умовах збройної агресії.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 під час участі у бойових діях унаслідок влучання безпілотного літального апарата капітана поліції, командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 .

Згідно з Актом №498 від 24.06.2025 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 04 травня 2025 року, близько 19 год. 00 хв., із командиром взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітаном поліції ОСОБА_2 , встановлено, що під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку, відповідно до Законів України «Про Національну поліцію» та «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 06 травня 2024 року № 271 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом Національної поліції України від 31 січня 2023 року № 66 (зі змінами), бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 12 червня 2024 року № 9092 ОКП-КИЇВ, Генерального штабу Збройних Сил України від 12 червня 2024 року № 9169 та наказу Національної поліції України від 15 червня 2024 року № 1652 ДСК наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04 квітня 2025 року № 103 ДСК поліцейські полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», серед яких і ОСОБА_2 , із 04 квітня 2025 року до особливого розпорядження відряджені в підпорядкування оперативно-тактичного Угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оперативно-стратегічного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою виконання бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України.

Спеціальна комісія із спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітан поліції ОСОБА_2 загинув у період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 р. за № 1139/35422).

Відповідно до постанови № 219 від 30.06.2025 Медичної ВЛК ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по місту Києву та Київській області», капітан поліції ОСОБА_2 . Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва): Термічні опіки із залученням 90% і більше поверхні тіла. Опіковий шок. Ушкодження внаслідок військових дій від вогню, пожеж та гарячих предметів 04.05.2025.

Травма, яка призвела до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ТАК, отримана у період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 22.07.2025 № 5032/59/05-2025, капітан поліції ОСОБА_2 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.

Підстави: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 10.07.2023 № 24 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2023 № 59 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 25.08.2023 № 61 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 03.11.2023 № 134 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 17.11.2023 № 142 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 17.01.2024 № 15 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.02.2024 № 29 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 28.02.2024 № 49 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.04.2024 № 80 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.05.2024 № 113 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.05.2024 № 117 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 15.06.2024 № 186 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 15.06.2024 № 187 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 31.07.2024 № 245 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 03.08.2024 № 249 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 28.08.2024 № 279 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.10.2024 № 323 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 16.10.2024 № 340 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 18.10.2024 № 342 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 08.11.2024 № 370 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 22.11.2024 наказ ДПОП "ОШБ № 389 ДСК; "Лють" від 10.01.2025 № 11 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 05.02.2025 № 40 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 19.03.2025 № 82 ДСК: наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 21.03.2025 № 84 ДСК; наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.04.2025 № 99 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 04.04.2025 № 103 ДСК наказ ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.05.2025 № 171 ДСК.

09 липня 2025 року позивач звернувся до ДПОП «ОШБ «Лють» із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_6 сина ОСОБА_2 , командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

На підставі висновку т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського ОСОБА_2 від 30 липня 2025 року, ОСОБА_1 , батькові загиблого, на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 454 200,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 помер під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області під час дії воєнного стану.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов ураховуючи те, що ОСОБА_2 капітан поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» 04.05.2025, у ході виконання бойового (спеціального) завдання, перебуваючи на узбіччі автомобільного шляху Т0514 «Краматорськ-Слов`янськ», унаслідок влучання безпілотного літального апарата типу «КУБ-2» з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації отримав поранення, несумісне із життям.

За таких обставин, суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про те, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок обстрілу, біля стели «Слов`янськ», на трасі «Слов`янськ-Краматорськ» Донецької області не під час його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, а у період проходження служби під час виконання службових обов`язків. На думку суду, таке твердження є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

Щодо зобов`язальної частини позову, суд першої інстанції вважав, що позивач, як батько загиблого ОСОБА_2 має право на отримання 1/5 частини одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі сина, капітана поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_2 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови №168 у розмірі 3 000 000,00 грн.

Суд першої інстанції вважав, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, спірним питанням у межах даної справи є наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (454 200,00 грн) або ж відповідно до пункту 2 Постанови №168 (3 000 000,00 грн).

Вирішуючи спірні правовідносини, які склалися у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що капітан ОСОБА_2 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «Лють.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено положеннями Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі статтею 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону № 580-VIII).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.

Запровадження в Україні воєнного стану стало підставою для реалізації поліцейськими відповідних повноважень, передбачених Законом № 580-VIII, зокрема саме для такого особливого стану.

Серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, стаття 23 Закону № 580-VIII передбачає такі:

участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (пункт 24 частини першої);

здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (пункт 34 частини першої).

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 580-VIII під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Отже, поліцейські виконують особливі та надважливі завдання і функції як у мирний час, так і під час дії воєнного стану. З характером діяльності поліцейських як працівників правоохоронного органу пов`язується також їх особливий правовий та соціальний захист.

З метою забезпечення виконання повноважень, покладених на поліцію, статтею 62 Закону № 580-VIII передбачено гарантії професійної діяльності поліцейського, зокрема, держава гарантує поліцейському право на отримання соціального і правового захисту, передбаченого Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина десята).

Відповідно до підпунктів 1, 2 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції.

Згідно з частинами 1-4 статті 98 Закону № 580-VIII у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, визначені в цьому Законі.

За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання такої одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій цієї статті, у рівних частках.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Одним із заходів соціального захисту поліцейського є виплата ОГД як у разі загибелі (смерті) поліцейського, так і у випадку втрати поліцейським працездатності (стаття 97 Закону № 580-VIII).

Отже, Закон № 580-VIII, окрім іншого, в системі соціального захисту поліцейських передбачає урегулювання питання про виплату ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову № 168.

Станом на час розгляду т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» заяви ОСОБА_1 від 09 липня 2025 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського у зв`язку із загибеллю його сина ОСОБА_2 пункти 1, 1-1, 2 Постанови № 168 діяли в такій редакції:

«Установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Поліцейським, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора, за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань додатково до додаткової винагороди, визначеної абзацом першим цього пункту, виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також ОГД, передбачених цією постановою, визначаються міністерствами та державними органами за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки (пункт 2-1 Постанови №168).

Відповідно до Постанови КМУ № 168 з метою врегулювання питання щодо порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) наказом від 21 червня 2022 року № 376 затвердило Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку МВС № 376 цей Порядок визначає механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, які брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, а також поліцейських, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У разі загибелі (смерті) поліцейського у випадках, передбачених статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію», оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293.

Застосування Постанови № 168 та Порядку № 376 було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 29 березня 2024 року по справі № 440/3321/23, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

« 1) обставинами, що вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого поліцейського на ОГД, у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови № 168, є:

настання загибелі поліцейського в період воєнного стану;

загибель поліцейського настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (функціональна ознака);

загибель поліцейського настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальна ознака).

Отже, виходячи зі змісту Постанови № 168 слід розмежовувати поняття «в районах їх ведення (здійснення)», яке, з одного боку, використовується у юридичній конструкції з такими функціональними ознаками, як «під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» взаємозв`язку вказаних заходів (виконанні дій), з іншого боку - поєднується в рівній мірі з кожною окремою такою ознакою формуючи самостійний достатній елемент, який може слугувати критерієм визначення обставини настання загибелі поліцейського, наприклад, «в районі здійснення заходів з відсічі і стримування збройної агресії», та поняття «в районах проведення воєнних (бойових) дій», яке використовується у законодавстві лише в другому реченні пункту 1 Постанови № 168 у поєднанні з такими функціональними ознаками, як «безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії», вказуючи цим на те, що кожна з функціональних умов для відповідної категорії осіб має здійснюватися виключно в районі саме проведення воєнних (бойових) дій, а не в районі здійснення відповідного заходу; загибель поліцейського настала у період здійснення зазначених заходів.

Отже, ця обставина є доповнювальною й водночас єднальною попередніх двох, вказуючи, з одного боку, на часовий проміжок одночасності виконання функції (заходу, дій) й перебування в місці такого виконання, з іншого - на нерозривність зв`язку функціональної й територіальної ознак у часовому вимірі.

Водночас вказані обставини за їх видами мають становити обов`язкову сукупність у варіативному вигляді відповідного їх підвиду.

2) для встановлення наявності підстав виникнення у членів сім`ї загиблого поліцейського права на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, в кожному конкретному випадку потребують з`ясування перераховані вище обставини, зокрема конкретизація й належність здійснюваних поліцейським в момент настання його загибелі дій до: а) захисту Батьківщини; б) бойових дій; в) заходів національної безпеки і оборони; г) відсічі і стримування збройної агресії, а також встановленню й перевірці місця (району) й часу (періоду) вчинюваних дій.

До того ж, Верховний Суд зауважив, що запровадження воєнного стану в Україні та його триваючий характер, не ототожнюється із веденням активних бойових дій на всій території держави. У зв`язку з цим, Кабінет Міністрів України постановою від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі - Постанова № 1364) визначив механізм формування єдиного для всіх переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф.

Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - Мінреінтеграції) за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; до Переліку включається тимчасово окупована рф територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; у Переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та інше.

Перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.

Таким чином, виходячи зі змісту Постанови № 1364, єдиним джерелом інформації про території, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф, є наказ Мінреінтеграції, погоджений з Міноборони та сформований на підставі пропозицій військових адміністрацій.»

Застосовуючи указані висновки Верховного Суду до цієї справи за позовом ОСОБА_1 , колегія суддів указує таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 04 квітня 2025 року № 103 ДСК поліцейські полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», серед яких і ОСОБА_2 , із 04 квітня 2025 року до особливого розпорядження відряджені в підпорядкування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оперативно-стратегічного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою виконання бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України.

Згідно з бойовими розпорядженнями ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 13 червня 2024 року № 313/1908/4809т, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 08 вересня 2024 року № 7616т/ОТУ, командира 100-ї ОМБр Збройних Сил України від 06 січня 2025 року № БР-87 ДСК, командира 100 ОМБр від 06 січня 2025 року № БР-87 ДСК, командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» від 14 січня 2025 року № 44т/01/59/03-2025Р, від 08 березня 2025 року № 309 ДСК/ВС, від 10 березня 2025 року № 202т/02/59/13-2025БР, від 14 березня 2025 року № 338 ДСК/ВС ОСОБА_2 був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Участь загиблого ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджується відповідною довідкою від 22.07.2025 № 5032/59/05-2025.

Відповідно до повідомлення про нещасний випадок від 26.05.2025, капітан поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_2 04.05.2025 у ході виконання бойового (спеціального) завдання на службовому автомобілі «Mitsubishi L200» н, з, НОМЕР_1 , перебуваючи на узбіччі автомобільного шляху Т0514 «Краматорськ-Слов`янськ» Краматорського району Донецької області, потрапили під ворожий обстріл вищезазначені поліцейські, в результаті якого отримали поранення, несумісні із життям.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, в матеріалах справи наявні пояснення підполковника поліції ОСОБА_3 , заступника командира УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють», відповідно до яких командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_2 (0004674), ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебував у відрядженні в Донецькій області для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської, федерації проти України, в порядку взаємодії підрозділів Національної поліції України зі Збройними силами України та іншими складовими сектору безпеки і оборони.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що, у даному випадку, ОСОБА_2 :

- виконував бойове (спеціальне) завдання;

- діяв у складі сил, залучених до оборони держави;

- загинув унаслідок ворожого ураження під час виконання такого завдання.

Указані фактори безпосередньо підтверджують право батька загиблого ОСОБА_2 на отримання 1/5 частини одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі сина, капітана поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови №168 у розмірі 3 000 000,00 грн.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що загибель ОСОБА_2 сталась не під час здійснення безпосередньої участі в бойових діях або заходах у районах проведення воєнних (бойових) дій, а тому позивач не має права на одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови № 168, колегія суддів указує таке.

Так, на думку апелянта, син позивача не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями, оскільки відповідно пункту 3 акту спеціального розслідування нещасного випадку, 04.05.2025 під час виконання бойового завдання, перебуваючи на узбіччі автомобільного шляху Т0514 «Краматорськ Слов`янськ», унаслідок влучання безпілотного літального апарату типу «КУБ-2» з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації отримав поранення, несумісне із життям, капітана поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «Об`єднана штурмова бригада НПУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 .

Тобто, у самому акті спеціального розслідування нещасного випадку акцентовано увагу на тому, що 04.05.2025 син позивача отримав поранення несумісне із життям під час виконання бойового завдання, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції.

Окрім того, як вбачається із цього ж пункту акту спеціального розслідування нещасного випадку ОСОБА_2 , серед інших поліцейських, до особливого розпорядження відряджений в підпорядкування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою виконання бойових завдань, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними силами України.

Таким чином, загибель ОСОБА_2 настала внаслідок поранення, отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, ОСОБА_2 перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Також слід зазначити, що у доводах апеляційної скарги представниця скаржника, на підтвердження своєї позиції, посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.

Надаючи оцінку даному доводу, слід зазначити, що смерть поліцейського, яку аналізував суд касаційної інстанції, настала на військовому аеродромі у м. Полтаві Полтавської області, яка не була віднесена до районів бойових дій.

Натомість, у межах даної справи №420/1701/26 син позивача загинув на території Краматорського району Донецької області, на узбіччі автомобільного шляху Т0514 «Краматорськ Слов`янськ».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376, Краматорська міська територіальна громада Донецької області та як і Слов`янська міська територіальна громада Донецької області відносяться до пункту 1 «Території можливих бойових дій» і визначені як: із 24.02.2022 дата виникнення можливості бойових дій.

Отже, обставини загибелі сина позивача відповідають іншим умовам, ніж обставинам наведеним у постанові Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів констатує наявність територіальної ознаки (обставини перебування ОСОБА_2 на момент смерті на території, на якій ведуться (велися) бойові дії) на виникнення права у позивача, як батька загиблого поліцейського, на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови № 168 та Порядку № 376.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, висновок відповідача про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського ОСОБА_2 від 30.07.2025 у частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 454 200,00 грн прийнятий без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не у відповідності до вимог Постанови №168 та Порядку №376.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання його протиправним та скасування.

Щодо зобов`язальної частини рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке.

Так, як вже було вказано вище, спір у цій справі стосується виключно наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (454 200,00 грн) або відповідно до пункту 2 Постанови №168 (3 000 000,00 грн).

Тобто, спір стосується саме суми, а відповідач не заперечує про наявність у батька загиблого самого права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як батько загиблого ОСОБА_2 має право на отримання 1/5 частини одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі сина, капітана поліції, командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови №168 у розмірі 3 000 000,00 грн, колегія суддів погоджується, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову та не є такими, що тягнуть за собою підстави для зміни або скасування судового рішення.

За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький