Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №420/26825/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26825/25

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі № 420/11619/25, з 22.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити виплату перерахованої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 22.03.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №420/26825/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом 30-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №420/26825/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року прийнято частково звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення у справі №420/26825/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/26825/25 в частині виплати заборгованості в сумі 566707,82 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом 30-ти днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року по справі № 420/26825/25 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості в сумі 566707,82 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року прийнято частково звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення у справі №420/26825/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/26825/25 в частині виплати заборгованості. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом 30-ти днів з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року по справі № 420/26825/25 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості.

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява в якій заявник просить:

накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

В обґрунтування заяви зазначено, що перерахунок пенсії, на який Відповідач протиправно наклав протизаконне обмеження, був здійснений в зв`язку з виплатою військовою частиною недоплаченого грошового забезпечення за час проходження військової служби та з якого до державного бюджету були сплачені всі визначені законодавством податки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/26825/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 року у справі № 420/26825/25 про відмову у накладенні штрафу в порядку судового контролю; постановити нову ухвалу, якою заяву про накладення штрафу задовольнити та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 382 КАС України.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що Відповідач (Боржник) на протязі більш ніж 7 місяців не виконує рішення суду щодо зняття незаконного обмеження розміру пенсії виплачуючи позивачу пенсію у попередньому розмірі, ігноруючи виплату 503 908 грн ретроспективного боргу та понад 120 000 грн поточних нарахувань, обмежившись мізерною виплатою. Сам факт здійснення окремих та незначних виплат не свідчить про належне виконання судового рішення і не усуває триваючого порушення прав позивача.

Вказує, що відсутність реального виконання рішення суду протягом тривалого часу, виплата лише незначної частини належних коштів та продовження порушення права позивача свідчать про наявність передбачених статтею 382 КАС України підстав для застосування штрафу до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснюються заходи спрямовані на виконання рішення суду, а отже заява ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/26825/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 5 статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

З аналізу наведених вище норм процесуального законодавства України слідує, що прийняття рішення про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може мати місце у випадку відмови у прийнятті судом звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції здійснюється судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 420/26825/25.

При цьому матеріалами справи підтверджується, а апелянтом не спростовано, що ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року та від 13 липня 2026 року судом першої інстанції було частково прийнято звіти Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення та встановлено новий строк для подання звіту в решті не виконаної частини.

Колегія суддів повторно звертає увагу позивача, що диспозиція статті, що регулює зазначене питання, передбачає накладання штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, водночас суд першої інстанції в межах наданих йому повноважень щодо судового контролю визнав подані боржником звіти прийнятими частково із визначенням нових строків для подання звітності та остаточного погашення заборгованості.

Постановлені судом першої інстанції ухвали про прийняття звітів та встановлення нових строків є чинними, в апеляційному порядку не скасовані, а тому свідчать про те, що боржник вживає заходи для виконання рішення суду, а суд першої інстанції продовжує реалізовувати процедуру судового контролю.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Варто зазначити, що накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області в порядку ст.382 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які, в свою чергу, могли би бути спрямовані на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема позивачу.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова