Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №420/39019/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39019/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

06.03.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500100/2024/000014/2 від 05.12.2024 року;

визнати противоправною та скасувати Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2024/000246.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем ввезено на митну територію України товар – транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, ідентифікаційний номер(VIN) - НОМЕР_1 , 2016 року виписку. На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачеві представлено повний пакет документів, які підтверджують правильність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

Наполягає на тому, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту (договору) зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Представлені матеріалами підтверджують як умови постачання товару на митну територію України так і його кількісні та вартісні характеристики. Проте, митним органом не надано правильної правової оцінки представленим до митного оформлення документам, фактично вказані матеріали не досліджувались належним чином, що призвело до помилкових висновків про наявність у них розбіжностей, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні товару є необґрунтованими, такими, що прийняті без достатніх правових підстав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що митницею наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару за ціною контракту (договору) не може бути визнано, а також виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Суд зауважив на тому, що у спірному випадку позивач не надав повний пакет документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом – за ціною контракту (договору). Зокрема, в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України під час митного оформлення декларантом не надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки митниці, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що транспортний засіб придбаний позивачем на аукціоні, що, в свою чергу, виключає відстрочення платежу та зобов`язує декларанта надати підтвердження оплати товару, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

Апелянт зауважує на тому, що під час митного оформлення товару декларантом подано митниці передбачені статтею 53 Митного кодексу України документи (рахунок-фактуру (інвойс); міжнародну транспортну накладну коносамент (Multimodal transport Bill of lading); міжнародну товарно-транспортну накладну; копію митної декларації країни відправлення) і які не мали викликати у митниці обґрунтованих сумнівів у достовірності відомостей про митну вартість товару.

Також, здійснюючи коригування митної вартості товару, митницею у своєму рішенні не наведено інформацію про інший товар, який проходив митне оформлення, обґрунтування числового значення митної вартості цього товару, у тому числі з урахуванням обсягів, умов поставки, фактурної вартості, країни походження, методів визначення митної вартості тощо, яка у сукупності свідчить про заниження позивачем митної вартості та про безумовні правові підстави для коригування оцінюваного товару. Поряд з тим, апелянт наполягає на тому, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська митниця посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано, що 14.12.2024 позивачем поставлено на митну територію України товар: Легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLE350, що використовувався, номер кузова - НОМЕР_1 , кількість місць для сидіння (включаючи водія) - 5, номер двигуна - немає даних, тип двигуна - дизельний, об`єм - 2987см3., календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017. КТЗ має пошкодження: деформація капота, петель капота, замка капота правого, важеля задньої лівої підвіски поперечного, тяги розвальної задньої лівої, поперечної тяги задньої лівої, передньої панелі в правій частині, крила заднього правого. Розбитий бампер передній, фара права, направляюча переднього бампера права, накладка переднього правого та переднього лівого крила, підкрилок передній правий, внутрішній каркас бампера переднього в правій частині, датчик паркування переднього бампера боковий правий, наповнювач переднього бампера, решітка радіатора, решітка переднього бампера центральна, права, кріплення під фару праву. Подряпини ЛФП крила заднього правого, дверей задніх правих, бампера заднього. КТЗ має сліди відновлювального ремонту від попередніх пошкоджень, згідно даних https://www.carhistory.or.kr, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13/12/2017, 25/06/2018, 30/04/2020, 01/05/2020, 03/05/2023 року.

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав митну декларацію №24UA500100014135U2 від 04.12.2024.

Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Митна вартість товару під час митного оформлення позивачем підтверджена: Рахунком-фактурою (інвойсом) №50598 від 22.08.2024 р.; Міжнародною транспортною накладною (коносаментом); Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт, title); Довідкою про технічні характеристики колісного транспортного засобу; Довідкою про відповідність транспортного засобу вимогам екологічних норм; Експортною декларацію країни відправлення; Звітом про вартість ТЗ; Висновком про характеристики товарів.

За результатами митного оформлення митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2024/000014/2 від 05.12.2024.

Також, відповідачем складено Картку відмови у митному оформленні товару за №UA500100/2024/000246.

Митницею визначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, які підтверджують митну вартість, а саме:

1) відповідно до п.1 п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження (розвантаження) оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в інвойсі від 22-08-2024 №50598 продавцем зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600 дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження CHORNOMORSK (UA), який зазначено у коносаменті №SEL1780315 від 12.09.2024. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності зазначених у документах складових митної вартості;

3) відсутня інформація щодо перевезення ктз внутрішньою територією іноземної країни відправлення;

4) у поданому висновку про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про проведення фізичного або митного огляду (акти оглядів) та про присутність експерта «методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін`юсту Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092»;

5) у зв`язку з тим, що даний транспортний засіб придбано на аукціоні, це виключає відстрочення платежу. Згідно частиною 2 статті 53 МКУ одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

6) у наданому до митного оформлення коносамент №SEL1780315 від 12.09.2024 наявна фраза FREIGHT COLLECT, але жодних документів, що підтверджують вартість фрахту не надано.

Митницею також зауважено на тому, що позивачем не надано додаткових (витребуваних) документів, зокрема: калькуляцію транспортних витрат за межами території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

З посилання на неможливість визначити митну вартість товарів шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58, 59, 60, 61, 62, 63 Митного кодексу України, митницею зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.

Митницею проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів з урахуванням виробника товару, марки, моделі є більшим і становить 18750 дол.США/шт. (МД від 15.05.2024 №UA401020/2024/027108) - з урахуванням: об`єму двигуна, моделі, та модельного року виготовлення.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 12000 дол.США/шт. до рівня 18750 дол.США/шт.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Обґрунтовуючи сумніви у правильності визначеної позивачем митної вартості товару, митницею у пункті 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2024/000014/2 від 05.12.2024 року, серед іншого, зазначено про ненадання декларантом банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.

Під час звернення із цим позовом та під час апеляційного провадження позивачем наголошується на відсутності обов`язку надати банківський платіжний документ, з огляду на недоведеність митницею тієї обставини, що товар (транспортний засіб) придбаний з аукціону.

Слід враховувати відсутність у матеріалах справи відповідного зовнішньоекономічного договору. Натомість надані позивачем докази, зокрема висновок експерта за №495-Е/24, свідчать, що товарознавче дослідження вартості транспортного засобу проводилось із порівнянням вартості транспортних засобів, також бувших у користуванні та зазнавшись пошкоджень, та із використанням інформації з онлайн-платформи у Південній Кореї для купівлі та продажу вживаних автомобілей – Encar.

На переконання апеляційного суду, зазначені обставини, а також характер зібраних у справі доказів, спростовують доводи позивача про недоведеність митницею своїх висновків. Поряд з тим, слід зауважити на тому, що саме лише посилання учасника-позивача на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення, без спростування висновків відповідача відповідними доказами, не є достатньою підставою для однозначного ствердження про необґрунтованість та неправомірність рішення суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось вище, положення пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачають подання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, у випадку, якщо рахунок сплачено. Слід зазначити, що така вимога Митного кодексу України стосується основних документів, що подаються митному органу під час митного оформлення товарів та якими має підтверджуватись митна вартість товарів.

У спірному випадку, товар (транспортний засіб) придбаний позивачем на аукціоні, тому цей товар не міг бути проданий з відстроченням платежу. Протилежного позивачем на підставі належних і допустимих доказів не доведено.

Натомість, позивачем не виконано свій обов`язок та під час митного оформлення товару не надано митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, як це визначено у пункті 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Відтак, у даному випадку у контролюючого органу були підстави для виникнення об`єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів та проведення коригування митної вартості на підставі наявної у митниці інформації стосовно вже розмитнених товарів.

Позивач витребуваних контролюючим органом документів на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля не надав. В свою чергу, надані до митного оформлення документи не давали змогу визначити митну вартість товару за першим методом, оскільки не підтверджено фактичну ціну товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є правомірними та підстави для їх скасування відсутні.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: А.І. Бітов

Ю.М. Градовський