Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №420/23096/25
Суддя: Єщенко О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23096/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
05.11.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Єщенка О.В.
суддів – Бітова А.І.
– Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.06.2025 №UA500500/2025/000230/2.
В обґрунтування позову зазначено, що в межах зовнішньоекономічного контракту позивачем ввезено на митну територію України товари. На підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачеві представлено повний пакет документів, які підтверджують правильність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Наполягає на тому, що висновки митного органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Представлені матеріалами підтверджують як умови постачання товару на митну територію України так і його кількісні та вартісні характеристики. Проте, митним органом не надано правильної правової оцінки представленим до митного оформлення документам, фактично вказані матеріали не досліджувались належним чином, що призвело до помилкових висновків про наявність у них розбіжностей, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Зазначене у сукупності свідчить про те, що рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим та прийняте без достатніх правових підстав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000230/2 від 11.06.2025 року.
Стягнув з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс» за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 24224 гривень.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару. Позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку, який є наслідком порушення прав позивача.
В апеляційній скарзі Одеська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Поряд з тим, в ЄАІС наявна інформація про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів. Зазначені обставини, а також не виконання декларантом обов`язку щодо надання додатково витребуваних митницею документів, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ та обумовлювали провести коригування заявленої митної вартості товарів.
Апелянт зауважує на тому, що рішення про коригування митної вартості містить достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, у цьому рішенні визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Відтак, митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови у митному оформленні товарів діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У галузі дії принципу офіційності адміністративний суд зобов`язаний дослідити важливі для прийняття рішення з правового спору фактичні обставини, залучити їх до провадження та встановити їх правдивість.
Не використання процесуальних функцій, наведених у вказаних нормах адміністративного процесуального законодавства, нівелює обґрунтованістю тих чи інших висновків суду за результатом вирішення адміністративної справи.
Акцентуючи увагу на наведених положеннях адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що оспорюваним у цій справі є дотримання декларантом положень митного законодавства під час самостійного обрання методу митної вартості товару, що імпортується, підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів передбаченими митним законодавством документами та умовами контракту, які стали основою для декларування митної вартості товарів.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення не встановлено як надання судом першої інстанції правової оцінки представленим позивачем доказам в підтвердження правомірності своїх дій так і оспорюваному за цим позовом рішенню відповідача. Обставини, на які посилаються учасники та мають значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції залишились не з`ясованими.
Усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину рішення суду наступними обставинами справи.
Так, апеляційним судом встановлено, що 14.10.2021 між Компанією SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD. (Китай) (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (Покупець) укладено Договір поставки №14102021, за яким Продавець зобов`язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари у відповідності до положень цього Договору.
У пункті 2.2 Договору визначено, що Товар, що поставляється на умовах цього Договору Поставки виготовляється компанією SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD, що знаходиться у Китаї під ТМ SHANXI.
Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 Договору, Продавець здійснює поставку товару (-ів) Покупцеві на підставі Проформ-інвойсів, складених за формою, встановленою цим Договором, за підписами уповноважених представників та печатками Сторін.
Проформи-інвойси за підписами уповноважених представників та печатками Сторін додаються до цього Договору та є його невід`ємними частинами. Проформи-інвойси, підписані уповноваженими представниками Сторін за допомогою факсимільного зв`язку, мають таку ж юридичну силу, як і оригінальні примірники Проформінвойсів.
Товари поставляються Покупцеві в упаковці, яка захищає їх від пошкодження під час транспортування та дозволяє вільне завантаження та розвантаження Товарів.
Продавець зобов`язаний надати Покупцеві разом товаром оригінали наступних документів: Коносамент (3 оригінали + 3 необоротні копії); комерційний інвойс (3 оригінали); пакувальний лист (3 оригінали); сертифікат якості (1 оригінал); експортна митна декларація (1 копія); прайс (1 оригінал).
Продавець зобов`язаний поставити Покупцеві Товар у строки та на умовах, вказаних у Проформі-інвойсі.
Згідно пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Договору ціна на Товар визначається на підставі інвойс, Проформа-інвойс складається у письмовій формі вказівкою точних найменувань Товару та його номенклатурних номерів, Проформа- інвойс у письмовій формі додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною. Загальна сума контракту рахується в залежності від умов поставки (INCOTERMS 2010), вказаних в Проформі-інвойс у письмовій формі додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною. Ціна на товар, що поставляється по даному договору поставки установлюється в доларах США. Загальна вартість товару, що поставляється по даному Договору поставки орієнтовно складає 1000000 (один мільйон) доларів США.
Згідно пункту 6.1 Договору, Покупець зобов`язується оплатити загальну вартість Товару, що поставляється, згідно Проформі-інвойсу.
Зокрема, у додатковій угоді від 04.08.2023 за №3до Договору поставки від 14.10.2021 №14102021 Сторони домовилися доповнити Контракт пунктом 3.2.1. та викласти його у наступній редакції: « 3.2.1. Проформа-інвойс підписується Сторонами на ще невідвантажений товар з метою погодження основних характеристик та ціни товару. Умови поставки, у тому числі порти завантаження та призначення, умови оплати та інші умови можуть бути уточнені або змінені Сторонами в процесі узгодження остаточного замовлення та можуть бути зазначені в такому випадку у комерційному інвойсі (щодо умов оплати) або коносаменті (щодо портів завантаження та призначення)».
Сторони домовилися доповнити Контракт пунктом 3.3.2. та викласти його у наступній редакції: « 3.3.2. Сторони погодили, що пакування Товару є обов`язком Продавця. Вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включається до ціни Товару та не підлягає додатковому відшкодуванню Покупцем».
Сторони домовилися внести зміни до п. 3.6.1. Контракту та викласти його у наступній редакції: « 3.6.1. Продавець зобов`язаний поставити Покупцеві Товар у строки та на умовах, вказаних у Проформі-інвойсі, якщо інше не зазначено в комерційному інвойсі або товаросупровідній документації. Сторони погодили, що порт завантаження та порт прибуття можуть бути уточнені Сторонами залежно від завантаженості терміналів та домовленостей з перевізниками в процесі поставки».
Сторони домовилися внести зміни до п. 3.7.1. Контракту та викласти його у наступній редакції: « 3.7.1. Продавець зобов`язаний поставити Товари у відповідності до кількості, якості та асортименту, визначених у Проформі-інвойсі, якщо інше не погоджено в комерційному інвойсі або товаросупровідній документації».
Сторони домовилися доповнити Контракт пунктом 6.2. та викласти його у наступній редакції: « 6.2. Покупець має право здійснювати оплату одразу за декількома інвойсами, що підписані на підставі даного Контракту, про що зазначається у призначенні платежу та листуванні Сторін щодо звірок взаєморозрахунків».
Відповідно до вказаного Договору (Контракту) на умовах поставки FOB CN XINGANG на митну територію України ввезено:
Товар 1. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 380V/660V потужністю понад 37кВт, але не більш як 75кВт, нові:МТНУ280S10-45KW IM1003 - 45kw- 2шт.МТНУ280M10-60KW IM1003 - 60kw- 2шт.АИР225М2-55KW B3 IM1081 - 55kw- 15шт.АИР280S8 55KW B3 IM1081 - 55kw- 2шт.АИМ225M2 55KW B3 IM1081 - 55kw- 6шт.АИМ250S2 75KW B3 IM1081 - 75kw- 4шт.АИМ280S8 55KW B3 IM1001 - 55kw- 4шт. Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка – ELMO Виробник - SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN;
Товар 2. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 380V/660V/6000V, потужністю понад 75кВт, але не більш як 375кВт, нові:A4-355Y-4М У3 315KW IM1001 - 315kw- 2шт.АИР280S2 110KW B3 IM1081 - 110kw- 4шт.АИР315M2 200KW B3 IM1081 - 200kw- 2шт.АИР355M4 315KW B3 IM1081 - 315kw4шт.АИМ280M2 132KW B3 IM1001 - 132kw- 2шт.АИМ280S2 110KW B3 IM1001 - 110kw- 2шт.АИМ280S4 110KW B3 IM1001 - 110kw- 4шт.2АИM355LA6 250KW B3 IM1001 - 250kw- 3шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка – ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN;
Товар 3. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 220V/380V потужністю понад 750Вт(0,75кВт), але не більш як 7,5кВт, нові:MTKHУ012-6 2.2KW IM1001 - 2,2kw- 4шт.MTHУ111-6 3.5KW IM1001 - 3,5kw- 10шт.MTHУ211-6 7.5KW IM1001 - 7,5kw- 36шт.MTHУ211-6 7.5KW IM2002 - 7,5kw- 4шт.МТНУ311-8-7.5KW IM1001 - 7,5kw- 9шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка – ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN;
Товар 4. Електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 220V/380V/660V потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт, нові:МТНУ312-8- 11KW IM1001 - 11kw- 10шт.МТНУ411-6-22KW IM1003 - 22kw- 8шт.МТНУ412-8-22KW IM1003 - 22kw- 10шт.АИР132M2 11KW B35 IM2081 - 11kw- 50шт.АИР160М2 18.5KW B3 IM1081 - 18,5kw- 15шт.АИР200М2 37KW B35 IM2081 - 37kw- 15шт.АИР200L8 22KW B3 IM1081 - 22kw- 6шт.АИМ132M4 11KW B35 IM2081 - 11kw- 15шт.АИМ160S2 15KW B3 IM1081 - 15kw- 5шт.АИМ160S2 15KW B35 IM2081 - 15kw- 4шт.АИМ160M2 18.5KW B3 IM1081 - 18,5kw- 4шт.АИМ160M2 18.5KW B35 IM2081 - 18,5kw- 5шт.АИМ180S4 22KW B3 IM1081 - 22kw- 5шт.АИМ200M4 37KW B3 IM1081 - 37kw- 4шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO.,LTD Країна виробництва- CN.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем подано до митного органу митну декларацію №25UA500500018642U8 від 10.06.2025.
Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Митна вартість товару під час митного оформлення позивачем підтверджена наступними документами, зокрема: зовнішньоекономічний договір з додатковими угодами; Пакувальний лист (Packing list) № INV2025SD0313 від 14.03.2025; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №SD2024268 від 24.12.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №INV2025SD0313 від 14.03.2025, №INV2025SD0313/1 від 14.03.2025, №INV2025SD0313/2 від 14.03.2025, №INV2025SD0313/3 від 14.03.2025, №INV2025SD0313/4 від 14.03.2025, №INV2025SD0313/5 від 14.03.2025; Коносамент (Bill of lading) № BW25030197 від 18.03.2025; Автотранспортні накладні (Road consignment note) № 223 від 09.06.2025, № 3794 від 09.06.2025, № 451 від 09.06.2025, № 508 від 09.06.2025, № 835 від 09.06.2025; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № INV2025SD0313 від 14.03.2025; Банківські платіжні документи, що стосуються товару № 257 від 02.01.2025, № 262 від 21.02.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 281 від 05.06.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару ДОВІДКА про транс.- експед. вит. від 05.06.2025; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б /н від 14.03.2025; Договір (контракт) про перевезення № 30325 від 03.03.2025.
11.06.2025 Одеською митницею прийнято рішення за №UA500500/2025/000230/2 про коригування митної вартості товарів.
У рішенні зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до проформи-рахунку від 24.12.2024 №SD2024268 та рахунків-фактур (інвойсів) від 14.03.2025 №INV2025SD0313, №INV2025SD0313/1, №INV2025SD0313/2, №INV2025SD0313/3, №INV2025SD0313/4, №INV2025SD0313/5 зазначені умови оплати 30% передоплати, 70% оплата до доставки. Відповідно до банківських платіжних документів від 02.01.2025 №257, від 21.02.2025 №262 оплата за товар здійснена на суму відповідно проформи-рахунку від 24.12.2024 №SD2024268, це також підтверджено наявністю реквізитів проформи-інвойса у призначені за товар. Проте, чому оплата за товар здійснена не безпосередньо перед відправкою, як зазначено у всіх комерційних документах, а здійснена по проформі з більшою сумою з`ясувати неможливо;
2) відповідно пункту 3 договору-поставки від 14.10.2021 №14102021 Продавець зобов`язаний надати покупцеві разом з товаром сертифікат якості, проте до митного оформлення даний документ не наданий. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 12.05.1991 № 12023-XII «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. З урахуванням викладеного, декларантом не надано сертифікат якості заводу-виробника, який, з урахуванням пункту 5.3 Контракту та вимог частини другої статті 6 Закону України від 12.05.1991 № 12023-XII «Про захист прав споживачів», повинен надаватись покупцю, та, в свою чергу, підтверджувати заявлені відомості про виробника товарів;
3) відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) від 14.03.2025 №INV2025SD0313, №INV2025SD0313/1, №INV2025SD0313/2, №INV2025SD0313/3, №INV2025SD0313/4, №INV2025SD0313/5 зазначено «Insurance: To be effected by the Buyer» – Страхування повинно бути здійснено Покупцем, проте відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати від 05.06.2025 б/н страхування вантажу не відбувалось;
4) відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати від 05.06.2025 б/н навантажувальні роботи входять до вартості перевезення. На умовах поставки FOB (CN) XINGANG Продавець зобов`язаний забезпечити доставку та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Відповідно до наданого рахунку на оплату від 05.06.2025 №281 транспорно-експедиторвські витрати та локальні портові витрати на території України окремо виділені у витрати. Виходячи наведеного неможливо з`ясувати, які саме навантажувальні роботи входять до вартості перевезення відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 05.06.2025 б/н. Також, у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 05.06.2025 б/н допущено помилку у найменуванні організації перевізника, а саме помилково зазначено ТОВ «Порт а Маріс Лоджистікс» замість правильного – ТОВ «Порта Маріс Лоджистікс»;
5) прайс-лист від 14.03.2025 б/н має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Прайс-лист - це документ в міжнародній практиці, що містить перелік товарів або послуг з їхніми цінами та використовується в бізнесі для надання клієнтам інформації про вартість продуктів, які пропонуються для продажу. Проте прайс-лист від 14.03.2025 б/н виданий пізніше аніж складена та підписана проформа-інвойс від 24.12.2024 №SD2024268;
6) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг). Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надано. Відповідно договору транспортного експедирування від 03.03.2025 №030325 Експедитор має право отримувати від замовника довіреність, заявку на надання транспортно-експедиторських послуг. З моменту узгодження Замовником і Експедитором Заявки, вона є відповідний додаток, який є невід`ємною частиною цього Договору, проте до митного оформлення Заявка не подана.
З посиланням на неможливість визначити митну вартість товарів шляхом послідовного використання методів зазначених у статтях 58, 59, 60, 61, 62, 63 Митного кодексу України, митницею зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.
За основу для коригування митної вартості товару використано інформацію про митне оформлення товарів з урахуванням опису товару, країни виробництва, ваги, умов поставки, митне оформлення якого здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви митниці мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів піддаються законодавчим обмеженням у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості товару. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган має право витребувати, а позивач зобов`язаний надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; інвойс; платіжні документи; транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар, його характеристики, кількість та вартість.
Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, обумовлені зовнішньоекономічним договором, та за якими відповідно до частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість.
Згідно умов зовнішньоекономічного договору, оплата товарів проводилась Покупцем, виходячи з вартості кожної фактичної поставки. Оплата товарів підтверджувалась декларантом відповідними платіжними інструкціями в іноземній валюті. Представлені документи містять посилання на зовнішньоекономічний договір та рахунок стосовно партії товарів.
Як свідчать зібрані у справі докази, перед відвантаженням товару Продавець виставив Покупцеві попередній рахунок (проформу-інвойс) із наведенням основних характеристик товару, у тому числі його загальну кількість та вартість. Проведення ж позивачем оплати товару на повну його вартість узгоджується з обов`язком Покупця, узгодженим Сторонами у пункті 6.1 зовнішньоекономічного договору.
Поряд з тим, сталою та послідовною є позиція Верховного Суду про те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.
В свою чергу, умови поставки FOB згідно з Incoterms передбачають, що на продавця покладається обов`язок нести всі витрати, пов`язані із товаром, до моменту його переходу через поручні судна в призначеному порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок сплатити витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, включаючи сплату податків, мита та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті спірного товару. Таким чином, зауваження відповідача є безпідставними, оскільки витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження - це обов`язок продавця, відповідно ці витрати оплачуються продавцем, а не покупцем.
Також, слід враховувати, що відповідно до умов, погоджених між позивачем та ТОВ «Порта Маріс Лоджистікс» (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме - після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження, що відповідає пункту 5 Договору перевезення вантажів від 10.05.2024 №1005/2024. З урахуванням того, що вантаж було доставлено експедитором на склад позивача і на момент митного оформлення обов`язок позивача з оплати рахунку експедитора ще не настав, слід визнати необґрунтованими посилання митного органу на відсутність підтвердження витрат на транспортування декларантом.
Поряд з тим, у спірному випадку страхування вантажу за рішенням самого позивача як покупця не здійснювалося, про що було зазначено експедитором у довідці про вартість транспортних витрат. Отже, та обставина, що вантаж не страхувався, не вплинула на вартісну величину митної вартості товару.
Щодо зауважень митниці стосовно прайс-листа та відсутності сертифікату якості, слід зазначити, що прайс - лист та сертифікат якості не є основними документами відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів. Дані документи є суто інформаційними та за жодних умов не можуть вважатись первинними документами для визначення митної вартості товару.
Слід також зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.
Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.
Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару є беззаперечною підставою для скасування рішення, що прийняте на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене у сукупності, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, проте під час ухвалення рішення судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає зміні шляхом доповнення мотивувальної частини рішення.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Одеської митниці – задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року – змінити, доповнивши мотивувальну частину рішення встановленими апеляційним судом обставинами справи.
В іншій частині рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua