Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №420/885/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/885/26

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Дата і місце ухвалення: 06.07.2026 р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку від 16 грудня 2025 року № 159;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області прийняти новий акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1, у якому вказати, що вибухова травма, отримана ОСОБА_1 25 серпня 2025 року під час виконанням службових обов`язків пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із висновками акту розслідування нещасного випадку від 16 грудня 2025 року № 159 та просить суд його скасувати. Позивач вказав, що відповідно до матеріалів розслідування, позивач знаходився у місті Херсоні, яке постійно перебуває під обстрілами та є зоною активних бойових дій (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786), виконуючи функції заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Саме у цей час, як вказав позивач, стався підрив на вибуховому предметі, ймовірно міні типу «пелюстка», що є прямим наслідком дій країни-агресора росія. Отримана вибухова травма, вогнепальні уламкові поранення обох нижніх кінцівок та подальша ампутація підтверджуються виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 458 та іншими медичними документами. Проте, незважаючи на очевидний зв`язок події з військовими діями на території обслуговування, відповідач в особі комісії з розслідування нещасного випадку дійшов висновку про не пов`язаність травми з виконанням обов`язків, що є фундаментальною помилкою у правозастосуванні та оцінці доказів. Позивач, наголосивши, що отримання травми від вибухового пристрою, закладеного збройними силами росії на території, де позивач несе службу, є беззаперечним доказом того, що шкода здоров`ю була завдана саме через професійний статус позивача та місце знаходження позивача, визначене наказом про призначення на посаду та дислокацію підрозділу, а висновок комісії про те, що випадок стався у «позаслужбовий час», є формалістичним та не враховує реалії воєнного стану в місті Херсон, де небезпека від мін є постійною та загальною для всіх правоохоронців, що залучені до деокупаційних заходів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку від 16 грудня 2025 року № 159, складений Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.08.2025 з ОСОБА_1 та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 5.10.2020р. №705, за формою Н-1, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Національної поліції в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.07.2026 р. та прийняти нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що травмування позивача сталось приблизно о 05.20 год., тобто до початку робочого дня, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до висновків про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не пов`язаний з виконанням ним службових обов`язків.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на дію воєнного стану та наказ про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, безпідставно дійшов висновку, що позивач фактично ніс службу безперервно. Такий висновок не відповідає змісту зазначеного наказу. Переведення органу поліції на посилений варіант службової діяльності не означає цілодобове виконання кожним поліцейським службових обов`язків та не встановлює безперервний режим несення служби. Зміст такого режиму полягає у: встановленні шестиденного робочого тижня; можливості невідкладного залучення поліцейських до виконання службових завдань у разі виникнення службової необхідності; готовності особового складу до реагування на надзвичайні події.

Апелянт наголошує, що зазначений режим не скасовує визначений графік служби, не означає, що будь-яке пересування поліцейського автоматично є виконанням службових обов`язків, та не створює правової презумпції перебування поліцейського при виконанні службових завдань у будь-який момент доби. Саме по собі введення посиленого варіанту службової діяльності не є достатньою правовою підставою для висновку про те, що отримане позивачем поранення пов`язане з виконанням службових обов`язків.

Пунктом 7 розділу III Порядку №705 визначено вичерпний перелік випадків, коли нещасний випадок визнається пов`язаним із виконанням службових обов`язків.

Таким чином на переконання апелянта позивач отримав травму саме у позаслужбовий час, в свою чергу спірний Акт нещасного випадку №159 за формою Н-1 (НПВ) прийнятий за результатами розслідування нещасного випадку є таким, що відповідає ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже вимоги про визнання його протиправним та скасування є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

В свою чергу позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив дискреційні повноваження відповідача, неналежно застосував Порядок № 705 або безпідставно встановив безперервність служби поліцейського, є повністю спростовуються рішенням суду першої інстанції, чинним законодавством України та судовою практикою Верховного Суду. Суд першої інстанції дійшов абсолютно правильного висновку про наявність підстав для скасування Акта від 16 грудня 2025 року № 159 та зобов`язання відповідача провести повторне розслідування з урахуванням висновків суду, зберігши при цьому межі судового контролю та не порушивши компетенції органу поліції.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області №479 від 08.09.2025 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейським ГУНП в Херсонській області, що призвело до порання старшого полковника поліції ОСОБА_1 призначене службове розслідування.

За результатом службового розслідування 22.09.2025 начальником ГУНП в Херсонській області затверджений висновок, в якому дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що порушень службової дисципліни в діях полковника поліції ОСОБА_1 та інших поліцейських, що призвели до отримання ним поранення, не встановлено. Поранення отримане полковником поліції ОСОБА_2 визнано такими, що сталися в результаті протиправних дій невстановлених військових рф, внаслідок вибуху міни.

Наказом ГУНП № 447 від 25.08.2025 з метою проведення розслідування нещасного випадку, який стався 25.08.2025 з ОСОБА_1 створено комісію з розслідування нещасного випадку.

За результатами розслідування, Комісією складено акт розслідування нещасного випадку №159, згідно висновку якого комісія з розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковник поліції ОСОБА_1 , отримав травму в період проходження служби не пов`язану з виконанням службових обов`язків (підпункт 1 пункту 8 розділу ІІІ «діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422).

Позивач, вказавши, що травма потерпілого поліцейського, пов`язана з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та зазначив, що позивачем отримано тілесні ушкодження саме під час несення ним служби та виконання обов`язків поліцейського, тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку від 16 грудня 2025 року № 159.

Також суд зазначив, що з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, належним способом захисту права буде провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 25.08.2025 з ОСОБА_1 та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 5.10.2020р. №705, за формою Н-1, з урахуванням висновків суду, а не зобов`язання прийняти новий акт розслідування.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. №2694-XII (надалі - Закон №2694-XII) визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 22 Закону України №2694-XII передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені ЗУ «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015р. за №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ст.2 Закону України №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно із п.1,2,3 ст.8 Закону України №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.

Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Приписами ч.1 ст.17 Закону України №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України №580-VIII, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Основні повноваження поліції відповідно до покладених на неї завдань наведені у статті 23 Закону № 580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України №580-VIII, виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

Положеннями ч.1 ст.59 Закону України №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Приписами ст.60 З Закону України №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою КМУ від 17 квітня 2019р. за №337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (надалі - Порядок №337), який визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Водночас відповідно до абз.4 п.2 Порядку №337 дія цього Порядку не поширюється, зокрема, на поліцейських.

При цьому абз.10 п.2 Порядку №337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Відповідно до ст.22 ЗУ «Про охорону праці», абз.10 п.2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019р. №337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 5 жовтня 2020р. №705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (надалі - Порядок №705).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку №705 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Згідно п.3 розділу І Порядку №705 нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції поранення (контузії, травми або каліцтва), гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.

При цьому, за визначенням, викладеним у п.3 розділу І Порядку №705, прямий керівник - керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово.

Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку №705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Положеннями п.4 Розділу ІІІ Порядку №705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).

Відповідно до п.6 Розділу ІІІ Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 4);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 5);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 6);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 7);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акту за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акту за формою Н-1 (окрема думка додається до акту за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Положеннями п.7 розділу ІІІ порядку №705 передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Поряд з цим, у п.8 розділу III Порядку № 705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, якими є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно з п.1 Примітки до додатку №2 до Порядку №705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку №6 до Порядку №705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (надалі - Класифікатор).

Відповідно до Класифікатора видами подій, що призвели до нещасного випадку: 1) пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів; 2) падіння потерпілого поліцейського; 3) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо; 4) дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються; 5) ураження електричним струмом; 6) дія температур: підвищених температур (крім пожежі); низьких температур (обмороження); 7) дія шкідливих і токсичних речовин; 8) дія іонізуючого випромінювання; 9) ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни та флори; 10) утоплення; 11) асфіксія; 12) навмисне вбивство, травма, заподіяні іншою особою; 13) техногенна, екологічна аварія; 14) дія стихійних природних явищ (виняткових погодних умов і стихійного лиха: ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, просідання і зсув ґрунту тощо); 15) пожежа; 16) вибух; 17) самогубство; 18) зникнення поліцейського; 19) газодинамічне явище; 20) події суспільного життя (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб тощо); 21) дія вогнепальної, холодної зброї; 22) інші види (зазначити подію).

Також Класифікатором визначено ймовірні варіанти причин нещасного випадку:

1) технічні: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів; невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їх недостатність; незадовільний технічний стан будинків, споруд, території; інші види (зазначити причину);

2) організаційні: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину);

3) психофізіологічні: алкогольне, наркотичне чи інше сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; травмування (смерть) унаслідок протиправних дій інших осіб; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров`я; незадовільний психологічний клімат у колективі; особиста необережність потерпілого поліцейського (у разі відсутності технічних і організаційних причин, впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів, порушень вимог законодавчих і нормативно-правових актів, інструкцій тощо); інші види (вказати причину);

4) техногенні, природні, екологічні та соціальні: викид небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин; контакт з представниками тваринного та рослинного світу; стихійне лихо (метеорологічні, топологічні та тектонічні катастрофи: землетрус, зсув, селі, снігові лавини, повінь, просідання і зсув ґрунту тощо); гідрометеорологічні явища (мороз, ожеледиця, заметіль, шквальний вітер, ураган, град, спека, туман, злива, блискавка тощо); соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії осіб тощо); інші види (вказати причини).

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку №705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що комісією з розслідування нещасного випадку визнано, що заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковник поліції ОСОБА_1 , отримав травму в період проходження служби не пов`язану з виконанням службових обов`язків (пп.1 п.8 розділу ІІІ «діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених ЗУ «Про Національну поліцію» Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 5.10.2020р. №705).

При цьому, відповідач не заперечує наявність нещасного випадку та його настання під час проходження служби позивачем.

В даному випадку спірним є кваліфікація нещасного випадку як такого, що пов`язаний або ж не пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

Отже, визначальним для вирішення спору по суті між сторонами є встановлення факту чи виконував позивач під час травмування службові завдання та покладені на нього повноваження, передбачені Законом №580-VIII.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із матеріалів розслідування нещасного випадку « До ГУНП в Херсонській області надійшла інформація, що 25.08.2025 року о 05:18 год. заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковник поліції ОСОБА_1 на вул. Університетська наступив на міну «лєпєсток», отримав поранення та був госпіталізований з діагнозом: ВП (25.08.2025) неповна травматична ампутація на рівні суглоба, шопара правої стопи, вогнепальні скалкові переломи таранної, п`яткової та кісток правої стопи, з дефектом м`яких тканин та п`яткової кістки, вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин лівої гомілки та стегна, вогнепальне дотичне поранення правої кисті, травматичний шок II ст. Вт. (довідка від 29.11.2025 № 548/18565 видана ВМКЦ ПР); ВТ (25.08.2025) ВОСП обох нижніх кінцівок з травматичною ампутацією правої стопи, СПО (25.08.2025) ПХО ран нижніх кінцівок, ампутація правої кінцівки на рівні нижньої третини правої гомілки, лікарняний з 25.08.2025 по 16.09.2025 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 6024 від 16.09.2025 видана МОУ ВМКЦ ПР); на момент закінчення розслідування нещасного випадку триває лікування та реабілітація.

За вказаним фактом ВП №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області 25.08.2025 внесені відомості до ЄРДР за № 12025231030002007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 ч.1 КК України.

Під час розслідування нещасного випадку опитано заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що з 01.01.2021 року перебуває на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області. Так, в ході проведення всеукраїнського відпрацювання осіб військовослужбовців, які перебувають у розшуку СЗЧ, відповідно до списків, які були надані УКР ГУНП в Херсонській області, вранці 25.08.2025 року поліцейський Єлісєєв А.В., повинен був перевірити наявність розшукуваного за місцем мешкання. Близько 05.00 год за місцем мешкання ОСОБА_1 , заїхав заступник начальника СПДН ВП ХРУП ГУНП в Херсонській області капітан поліції Іващенко Ілля Сергійович та поліцейські спільно направились на адресу проживання солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , який перебуває в розшуку як СЗЧ. Щоб не привертати увагу капітан поліції Іващенко І.С., висадив полковника поліції Єлісєєва А.В., в районі мешкання військовослужбовця ОСОБА_3 та залишився чекати ОСОБА_1 , на виході за вказаною адресою. Поліцейський ОСОБА_1 , знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилет та каска) та з табельною вогнепальною зброєю (в кобурі прихованого носіння).

Близько 05:15 год. перебуваючи на вул. Університетській (в районі між вул. Чорноморською та пров. Донський), при пересуванні тротуаром, поліцейський ОСОБА_1 , наступив правою ногою на міну «лєпєсток», яку не побачив, оскільки в цей час доби була темрява, а вуличне освітлення відсутнє у зв`язку із світломаскуванням. Після цього відбувся вибух, в наслідок якого було травмовано праву ногу (стопу). Поліцейський ОСОБА_1 , дістав турнікет, який знаходився в аптечці та сам наклав його, для того щоб зупинити кровотечу та одразу зателефонував старшому інспектору-черговому СМ ХРУП ГУНП в Херсонській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та попросив його викликати швидку допомогу та працівників поліції для евакуації поліцейського ОСОБА_1 до лікарні. В цей час підбіг капітан поліції ОСОБА_5 , який надав першу невідкладну допомогу. Також поліцейський ОСОБА_1 , дав вказівку капітану поліції ОСОБА_5 , доповісти про дану подію безпосередньому керівнику начальнику Херсонського ХРУП ГУНП в Херсонській області полковнику поліції ОСОБА_6 . Карета швидкої допомоги прибула першою та поліцейського було доставлено до приймального відділення лікарні ім. Луначарського для надання медичної допомоги. Потім в лікарню приїхав полковник поліції ОСОБА_6 та поліцейський передав свою табельну вогнепальну зброю та засоби індивідуального захисту для здачі їх до чергової частини ХРУП ГУНП в Херсонській області. Через деякий час поліцейський був направлений до Херсонської обласної лікарні, де було здійснено оперативне втручання, а саме ампутацію правої стопи.».

Тобто, колегія суддів встановила, що як вбачається з встановлених під час розслідування нещасного випадку обставин, отримання позивачем тілесних ушкоджень відбулося саме під час несення ним служби та виконання обов`язків поліцейського і тому пов`язане з виконанням службових обов`язків, оскільки у вказаному висновку підтверджено факт того, що позивач «в ході проведення відпрацювання осіб військовослужбовців, які перебувають у розшуку СЗЧ, відповідно до списків, які були надані УКР ГУНП в Херсонській області, вранці 25.08.2025 року, направлявся на адресу проживання солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , який перебуває в розшуку як СЗЧ, де і отримав вибухову травму.

Крім того, факт виконання позивачем службових завдань Національної поліції України в час отримання травми підтверджується також письмовими поясненнями інших працівників поліції, які містяться в матеріалах справи, полковника ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_5 .

В свою чергу як вбачається з позиції апелянта, ГУ НП в Херсонській області вважають, що оскільки травмування позивача сталось приблизно о 05:20 год., тобто до початку робочого дня, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла до висновків про те, що нещасний випадок, який трапився з позивачем, не пов`язаний з виконанням ним службових обов`язків.

Апелянт зазначає, перерва не включається у службовий час, і поліцейський, який не залучений до виконання службових обов`язків, може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця несення служби. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. Святкові дні в період воєнного стану скасовуються. У зв`язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями діяльності поліції, письмовим наказом керівника може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства з обов`язковим затвердженням графіків несення служби (чергувань, роботи тощо).

Аналізуючи наведені доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15 березня 2018р. №2337-VIII, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту Національної поліції, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (частина 1).

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку (ч.3 ст.4 Дисциплінарного статуту Національної поліції).

Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що у цей час позивач виконував службові обов`язки, оскільки як достеменно встановлено з матеріалів справи позивач в ході проведення відпрацювання осіб військовослужбовців, які перебувають у розшуку СЗЧ, відповідно до списків, які були надані УКР ГУНП в Херсонській області, вранці 25.08.2025 року, направлявся на адресу проживання солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , який перебуває в розшуку як СЗЧ, де і отримав вибухову травму

Тобто, отримання позивачем тілесних ушкоджень відбулося саме під час несення ним служби та виконання обов`язків поліцейського і тому пов`язане з виконанням службових обов`язків.

Крім того, як було вже зазначено судом, факт виконання позивачем службових завдань Національної поліції України в час отримання травми підтверджується також письмовими поясненнями інших працівників поліції, які містяться в матеріалах справи, однак не були взяті до уваги Комісією з розслідування нещасного випадку.

Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки нещасний випадок відповідно до пп.1 п.7 розділу III Порядку №705 кваліфікується як такий, що стався під час виконання службових обов`язків, та свідчить про відсутність жодної з обставин, передбачених п.8 розділу III Порядку №705, які не дозволяють пов`язати нещасний випадок, що стався з позивачем з виконанням службових обов`язків.

Отже, акт розслідування нещасного випадку №159 від 16 грудня 2025р. (форми Н-1) ГУ НП в Херсонській області є протиправним, тому правомірно скасований судом першої інстанції.

Що стосується вимог про зобов`язання ГУ НП в Херсонській області провести повторне розслідування нещасного випадку який стався 05.08.2025р. з позивачем, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, наведене поняття дискреційних повноважень, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно із висновками Верховного Суду висловленими у постанові від 31.03.2020 у справі № 823/1281/18, у випадку визнання судом протиправним службового розслідування чи акту, прийнятого за його наслідками, відновлення порушеного права особи можливе тільки шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в даному випадку необхідно зобов`язати ГУ НП в Херсонській області провести повторне розслідування нещасного випадку та скласти відповідний акт у відповідності до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 5.10.2020р. №705, за формою Н-1, з урахуванням висновків суду.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук