Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №420/4883/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4883/25

Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

16.10.2025 року;

Суддя І інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Скрипченка В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЛОГІСТІК» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЛОГІСТІК» зверталось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №12389757/42754627, №1289844/42754627, №12389751/42754627, №12389758/42754627, №12389802/42754627, №12389765/42754627, №12389749/42754627, №12389748/42754627 про відмову в реєстрації податкових накладних №140 від 27.12.2024, №128 від 19.12.2024, №133 від 24.12.2024, №150 від 27.12.2024, №178 від 27.12.2024, №182 від 27.12.2024, №157 від 30.12.2024, №147 від 27.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №140 від 27.12.2024, №128 від 19.12.2024, №133 від 24.12.2024, №150 від 27.12.2024, №178 від 27.12.2024, №182 від 27.12.2024, №157 від 30.12.2024, №147 від 27.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх направлення для реєстрації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 21.01.2025 №12389757/42754627, №1289844/42754627, №12389751/42754627, №12389758/42754627, №12389802/42754627, №12389765/42754627, №12389749/42754627, №12389748/42754627 про відмову в реєстрації податкових накладних №140 від 27.12.2024, №128 від 19.12.2024, №133 від 24.12.2024, №150 від 27.12.2024, №178 від 27.12.2024, №182 від 27.12.2024, №157 від 30.12.2024, №147 від 27.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №140 від 27.12.2024, №128 від 19.12.2024, №133 від 24.12.2024, №150 від 27.12.2024, №178 від 27.12.2024, №182 від 27.12.2024, №157 від 30.12.2024, №147 від 27.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх направлення для реєстрації.

Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 23.06.2025.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року, на підставі повідомлених позивачем у заяві від 08.10.2025 (вх. №106135/25) обставин щодо невиконання відповідачем рішення, згідно статті 382 КАС України встановлений судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №420/4883/25.

Суд зобов`язав Державну податкову служби України протягом тридцяти днів з дати набрання чинності цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року по справі №420/4883/25.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЛОГІСТІК» про встановлення судового контролю.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право, а не обов`язок суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Поряд з тим, для застосування заходів судового контролю мають бути наявні відповідні правові умови: об`єктивні та підтверджені належними і допустимими доказами підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Натомість, встановлюючи судовий контроль за виконанням рішення у цій адміністративній справі, судом першої інстанції проігноровано недоведеність позивачем наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль; ухилення чи зволікання боржника стосовно виконання судового рішення; неможливості забезпечити позитивного результату заходами примусового виконання рішення.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЛОГІСТІК» у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення щодо обов`язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За правилами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме – невиконання рішення суду.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Фактичне (чи не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.

Встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб`єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення на підставі поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання рішення.

Таким чином, обставини щодо невиконання боржником судового рішення дають адміністративному суду правові підставі, передбачені частиною 1 статті 382 КАС України, для встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом покладення на такого боржника обов`язку подати суду у визначений строк звіт про виконання рішення.

Отже, маючи у розпорядженні докази щодо не виконання судового рішення на момент набрання чинності рішенням (23.06.2025) та правильно застосовуючи положення статті 382 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано встановив заходи судового контролю та зобов`язав боржника подати звіт про виконання судового рішення в цій адміністративній справі.

При цьому, згідно частин 2, 4 статті 382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. З наведених правових норм слід виснувати, що наявність/відсутність виконавчого провадження з примусового виконання рішення не перешкоджає заходам судового контролю.

Оскільки висновки суду відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

В.О. Скрипченко