Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №420/15009/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15009/24

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2024 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 25.08.2023 по справі №420/13910/23, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення суду набрало законної сили 13.08.2024 року.

24.10.2024 року Одеським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №35249/26 від 31.03.2026 року. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/115009/24 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду у шістдесятиденний строк звіт про виконання судового рішення у справі №420/15009/24 з дня отримання копії ухвали.

11.06.2026 року надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про надання на виконання рішення суду звіту, в якій зазначено:

“…Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/15009/24, яке набрало законної сили 13.08.2024, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 20.11.2024 проведено перерахунок з 01.01.2024 і сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 22000,00 грн, (копія розрахунку додається).

Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становив 15189,55 грн.

Частина нарахованої доплати пенсії зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 301,00 грн (відкладена заборгованість) в березні-травні 2026 року за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями (скриншоти додаються).

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік”.

Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії додаються).

Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.…”

Ухвалою суду першої інстанції від 17.07.2026 року прийнято в частині звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №65176/26 від 11.06.2026 року щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/15009/24.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/15009/24.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/15009/24 протягом дев`яноста днів з дня отримання копії ухвали.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі №420/15009/24 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №65176/26 від 11.06.2026 року щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/15009/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №420/15009/24

В своїй скарзі апелянт зазначає, що станом на 30.03.2026 року, Відповідач не нараховує та не виплачує вищезазначену доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, а виплачується лише 791,30 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», що підтверджується відомостями з електронного кабінета ПФУ Позивача. Отже, з наведеного можна встановити, що на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №420/15009/24 не виконується належним чином, оскільки відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, всупереч судового рішення, не здійснює виплату доплати до пенсії у повному розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Вказує, що з 01.01.2024 року до моменту виконання рішення суду Відповідач має перерахувати та виплатити заборгованість за вказаний період, (що розглядається судом першої інстанції наразі), яка виникла через не нарахування дві тисячі до пенсії до рішення суду, після набрання законної сили рішення суду Відповідач зобов`язаний судом нараховувати повну доплату у розмірі дві тисячі до пенсії. Таким чином, суд першої інстанції, розглядає заяву в межах виплати заборгованості, а не фактичну виплату 2 тисячі до пенсії Позивача після набрання законної сили рішенням суду.

Отже, з наведеного можна встановити, що на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №420/15009/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, всупереч судового рішення, з не здійснює виплату дві тисячі до пенсії позивача.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, прийшов до висновку, що заходи, які вжиті Відповідачем для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення в частині виплати заборгованості пенсії з 01.01.2024 року по 30.11.2024 року, у зв`язку з чим суд вважав за доцільне встановити відповідачу новий строк подання звіту про виконання рішення по даній справі та зобов`язати відповідача надати відомості про керівника для вирішення питання про накладення штрафу.

При цьому вказав, що предметом розгляду у даній справі була протиправна відмова ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.

На виконання рішення суду Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/15009/24, яке набрало законної сили 13.08.2024, 20.11.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 і з 01.12.2024, сума доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 призначена без обмеження у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на зазначені мотиви суд прийшов до висновку, що обставини здійснення перерахунку пенсії після набрання чинності рішенням законної сили (зі слів заявника з березня 2026 року) судовому контролю не підлягають, оскільки судом не вирішувались.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу положень частини 4 статті 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За правилами частини 1 статі 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сил.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст. 382-2 КАСУ суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За ч. 1 ст. 382-3 КАСУ за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У зазначеній вище нормі процесуального кодексу (ст. 382 КАС України), законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач вважає, що на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №420/15009/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, всупереч судового рішення, з не здійснює виплату дві тисячі до пенсії позивача.

Так, з даних з особистого кабінету позивача на веб-порталі ПФУ встановлено, що щомісячна доплата до 2000 грн відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) виплачена у розмірі 791,30 грн.

В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції з цього приводу вказано, що предметом розгляду у даній справі була протиправна відмова ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.

На виконання рішення суду Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/15009/24, яке набрало законної сили 13.08.2024, 20.11.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 і з 01.12.2024, сума доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 призначена без обмеження у розмірі 2000,00 грн.

З огляду на зазначені мотиви суд прийшов до висновку, що обставини здійснення перерахунку пенсії після набрання чинності рішенням законної сили (зі слів заявника з березня 2026 року) судовому контролю не підлягають, оскільки судом не вирішувались.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2024 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб”, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 25.08.2023 по справі №420/13910/23, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, відповідно до резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 420/15009/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, без встановлення будь-яких кінцевих строків дії такого обов`язку.

З огляду на правову природа зобов`язань із виплати пенсійних та інших соціальних платежів, покладений судовим рішенням обов`язок має триваючий характер. Це означає, що відповідач зобов`язаний не лише одноразово сформувати перерахунок за минулий період, а й безперервно забезпечувати нарахування та виплату пенсії у визначеному судом розмірі у кожному наступному періоді.

Зменшення відповідачем у березні 2026 року щомісячної доплати до суми 791,30 грн свідчить не про «нове правопорушення», а про триваюче невиконання чинного судового рішення, оскільки суб`єкт владних повноважень самовільно нівелює результати здійсненого на виконання рішення суду перерахунку.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції в частині висновків про те, що обставини виплати доплати у розмірі 2000 грн після набрання рішенням законної сили не підлягають судовому контролю, підлягає скасуванню із визнанням таких дій відповідача неправомірними в межах здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 420/15009/24.

Також, апелянт просить відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за вхід. №65176/26 від 11.06.2026 року щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №420/15009/24.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Зважаючи на обставини даної справи, колегія суддів зазначає про необхідність прийняття звіту та наявність підстав для одночасного установлення встановлює нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає за можливе мотивувальну частину ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року змінити в частині висновків про те, що обставини виплати доплати у розмірі 2000 грн після набрання рішенням законної сили не підлягають судовому контролю, виклавши її в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Мотивувальну частину ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року змінити в частині висновків про те, що обставини виплати доплати у розмірі 2000 грн після набрання рішенням законної сили не підлягають судовому контролю, виклавши її в редакції даної постанови.

В решті ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова