Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №400/7230/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7230/25

Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

03.12.2025 року;

Суддя І інстанції: Бульба Н.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Казанчук Г.П.

розглянувши у порядку письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день часткового розрахунку 10.06.2025 по виплаті індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3968,75 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.10.2019 відповідно до пункт5 Порядку №1078;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день часткового розрахунку 10.06.2025 по виплаті індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3968,75 гривень щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.10.2019 відповідно до пункт5 Порядку №1078;

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.

Суд встановив, що в провадженні цього адміністративного суду вже перебувають справи між тим самим позивачем та тим самим відповідачем з приводу того самому предмету спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків виплати доходу (грошового забезпечення), частковим проведенням розрахунку заборгованості, позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день часткового розрахунку згідно положень Порядку №1078.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз наведених положень адміністративного процесуального законодавства свідчить про те, що наявність адміністративних справ між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, виключає одночасний розгляд та вирішення відповідних позовних вимог.

Встановлення наведених обставин у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду, відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, можливе за умови, що провадження здійснюється стосовно тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для залишення позову без розгляду у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України є наступні умови: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).

Залишаючи позов без розгляду у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні цього адміністративного суду перебувають позовні заяви позивача (№400/7232/25 та №400/10120/25), до одного й того ж відповідача, з приводу нарахування й виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою строків їх виплати, що охоплюються спірним у цій справі періодом.

Отже, судом першої інстанції з`ясовано, що сторони та предмет позовів у справах №400/7230/25, №400/7232/25 та №400/10120/25 збігаються.

Натомість, судом першої інстанції не з`ясовано, чи є спори у справах №400/7230/25, №400/7232/25 та №400/10120/25 тотожніми, з огляду на одну із основних умов для застосування наслідків, встановлених за пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України, а саме з огляду на підстави цих позовів.

Лише після встановлення одночасної сукупності таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають), у суду виникають достатні правові підстави для залишення позову без розгляду згідно пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.

Таким чином, не з`ясувавши тотожність підстав позовів у справах №400/7230/25, №400/7232/25 та №400/10120/25, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права та ґрунтуються на неповному з`ясуванні обставин справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року – скасувати.

Справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

Г.П. Казанчук