Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №400/1873/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1873/23

перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.06.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі № 400/1873/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2021 року № 00101730406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акту перевірки про несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно є неправомірними у зв`язку з недотриманням строків проведення камеральної перевірки. В свою чергу, протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафних санкцій за порушення п. 266.7.5 ст. 266 ПК України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у задоволенні позову Національної енергетичної компанії «Укренерго» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2021 року № 00101730406 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в рамках даного спору позивачем не оспорюється сам факт порушення ним визначеного пп. 266.7.5 п. 266.17 ст. 266 ПК України строку для подачі податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки, а також не оспорюється і сам розмір застосованих санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що протиправність проведення камеральної перевірки та висновки якої покладено в основу спірного податкового повідомлення – рішення обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафних санкцій за порушення п. 266.7.5 ст. 266 Податкового кодексу України.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ПАТ ПАТ «НЕК «Укренерго» подало податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПАТ «НЕК «Укренерго» за 2019-2020 роки 06.07.2021 року (квитанція № 2 від 06.07.2021 реєстраційний номер 9336530293 та № 9373613857.

05.11.2021 року ГУ ДПС проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПАТ «НЕК «Укренерго» за 2019-2020 роки.

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2021 року № 8000/14-29-04-06-17/00100227 про результати камеральної перевірки з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПАТ «НЕК «Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227 за 2019-2020 роки (далі та раніше за текстом – Акт перевірки, а.с.11-13).

Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 та пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі та раніше за текстом – ПК України) в частині несвоєчасності подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки.

19.11.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області винесене податкове повідомлення-рішення № 00101730406, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 681,00 грн (надалі – спірне рішення, а.с.8).

Позивач звернувся в порядку апеляційного оскарженні із скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС України.

За результатами розгляду скарги 01.02.2023 року винесено рішення № 2947/6/99-00-06-03-02-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення – без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2021 року № 00101730406, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки предметом камеральної перевірки, яка оформлена Актом перевірки, була саме своєчасність подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 - 2020 роки, то строки проведення такої перевірки визначені абз. 2 п. 76.3 ст. 76 ПК України, тобто протягом строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і на далі, у редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин 2021 рік) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктами 76.1 - 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПК України).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 ПК України).

Відповідно до розділу V Порядку № 21 у рядку 16 податкової декларації відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, при цьому у рядку 16.2 зазначається сума збільшення або зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених норм свідчить, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок чітко встановити, у чому саме полягає допущене платником порушення, які конкретні норми податкового законодавства порушено, а також навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.

Спірним питанням у даній справі є визначення строку, протягом якого податковий орган мав правові повноваження провести камеральну перевірку, поданих позивачем декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За позицією податкового органу дотримання строку подачі податкової декларації можливо перевірити протягом 1095 днів, а саму податкову декларацію лише протягом 30 днів.

Колегія суддів зазначає, що перевірка дотримання строків подання декларації з податку на нерухоме майно охоплюється поняттям "перевірка податкової декларації", визначеним у статті 76 ПК України, тобто перевірка своєчасності подання податкової декларації не може бути відмежована від перевірки змісту такої декларації. На переконання колегії суддів не може існувати різний строкі межі на здійснення саме камеральної перевірки поданої декларації.

Доречно буде зазначити, що стаття 76 ПК України не розмежовує чітко предмети камеральної перевірки, які наведені у статті 75.1.1 ПК України в розрізі строків проведення такої перевірки.

У справі «Щокін проти України» (рішення від 14.10.2010) ЄСПЛ констатував, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону».

Відповідно до п. 4.1.1 ст.4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно п. 2.1 розділу 2 «Алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків» наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця» (далі– Методичні рекомендації Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165) визначено строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платника податків, а саме камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Відповідно до п. 102.1 контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, колегія суддів зазначає, що законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано до Миколаївської ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області 06.07.2021 року податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки. Отже, 30-денний термін на проведення камеральної перевірки сплив 05.08.2021 року.

Відповідач провів камеральну перевірку 05.11.2021 року, тобто з порушення 30-денного строку.

Проведення камеральної перевірки поза межами 30-денного строку є порушенням процедури проведення податкової перевірки, а відтак прийняте рішення в результаті незаконної перевірки підлягає скасуванню без здійснення перевірки законності такого рішення.

Таким чином, слушними є доводи апелянта, що камеральна перевірка податкової звітності податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, датою фактичного подання якої до Вітовської ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області (1420) є 06.07.2021 (квитанція № 2 від 06.07.2021 реєстраційний номер 9336530293 та № 9373613857 мала бути проведена в термін до 05.08.2021 року.

Проведення камеральної перевірки поза межами 30 денного строку свідчить про протиправність її проведення, та відповідно податкове повідомлення-рішення від 19.11.2021 року № 00101730406 підлягає скасуванню як протиправне.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд зазначає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним критеріям.

Враховуючи наведене, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2684 грн та 4026 грн при зверненні з апеляційною скаргою, всього 6710 грн, а тому на користь позивача слід стягнути сплачені суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної енергетичної компанії «Укренерго» задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі №400/1873/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Національної енергетичної компанії «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ 32, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 19 листопада 2021 року № 00101730406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Миколаївській області на користь Національної енергетичної компанії «Укренерго» судовий збір у розмірі 6710 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко