Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №161/15437/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15437/26

Провадження № 2-а/161/210/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7526645 від 10 липня 2026 року, винесену інспектором роти № 3 батальйону УПП у Волинській області ДПП старшим лейтенантом поліції Стасюком Тарасом Олеговичем про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно з постановою, 10.07.2026 о 17:00 год. в м.Луцьк по вул. Львівська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак « НОМЕР_2 » (на червоному фоні), здійснював рух з номерними знаками, які не належать даному т/з та без поліса ОСЦПВВНТЗ на вищевказаний автомобіль.

Позивач вважає, що транспортний засіб був забезпечений номерним знаком на законних підставах, а відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Вказує, що надав працівнику поліції для перевірки митну декларацію та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Позивач також стверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а під час її винесення не було повно, всебічно та об`єктивно досліджено обставини справи, у зв`язку з чим просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною за безпідставністю інкримінування особі адміністративних правопорушень.

У зв`язку з наведеним просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП у Волинській області ДПП судовий збір.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.07.2026 у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.07.2026 представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову представник відповідача зазначила, що 10.07.2026 під час перевірки транспортного засобу Skoda Octavia, д.н.з. « НОМЕР_2 », було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з номерним знаком, який не зареєстрований за цим транспортним засобом у встановленому законом порядку.

Позивач не надав договору купівлі-продажу транспортного засобу, акту огляду реалізованого транспортного засобу, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, сертифікату відповідності, розрахункового документа, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, а отже не можливо встановити належність номерного знаку SKODA OCTAVIA, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак « НОМЕР_2 ». Надана митна декларація не є документом, що підтверджує реєстрацію номерного знака за транспортним засобом.

Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , з урахуванням встановлених обставин інспектором розглянуто справу про адміністративне правопорушення та прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, у зв`язку з вчиненням позивачем кількох адміністративних правопорушень, їх було об`єднано, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, як за більш серйозне з числа вчинених правопорушень.

Позивача було ознайомлено зі змістом оскаржуваної постанови, копію постанови вручено. Дані обставини стверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Посилаючись на викладне, просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно положень п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 10 липня 2026 року інспектором відділу УПП у Волинській області Стасюком Т.О. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення стало порушення позивачем вимог п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 2.4. ПДР України, водій повинен мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а в разі потреби — інші документи.

Пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, п. 2.1 (б) Правил дорожнього руху передбачають, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Диспозиція ч. 1 ст.121-3 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що надана ним митна декларація, яка підтверджує право власності на номерний знак суд не бере до уваги з таких підстав.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України для продажу, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому законодавством (п.9).

Суб`єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит". Суб`єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит". Номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки “Транзит” повинні зберігатися суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства. Забезпечення суб`єктів господарювання номерними знаками для разових поїздок та номерними знаками "Транзит" здійснюється відповідно територіальним органом з надання сервісних послуг МВС і Держпродспоживслужбою в установленому законодавством порядку (п.12).

Таким чином, для підтвердження законності використання номерного знака, виданого для разових поїздок (транзитного), водій повинен мати відповідні документи, зокрема договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі або свідоцтво про реєстрацію.

Матеріалами справи підтверджується, що на вимогу поліцейського позивач надав лише митну декларацію, проте не надав договір купівлі-продажу транспортного засобу, акт приймання-передачі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або розрахунковий документ, які б засвідчували факт купівлі транспортного засобу та правомірність використання номерного знака «03IE1202».

Отже, на момент перевірки інспектор поліції дійшов обґрунтованого висновку, що номерний знак не зареєстрований за даним транспортним засобом належним чином, а відтак — не належить йому.

Відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського, долучений до матеріалів справи, підтверджує захначені обставини, зокрема, що позивач не надав повного пакету документів на номерний знак. Посилання позивача на те, що він не знав про необхідність надання інших документів, не звільняє його від відповідальності, оскільки обов`язок мати при собі та пред`являти документи покладено на водія законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч.1 ст. 121-3 КУпАП та відсутність будь-яких порушень поліцейським при розгляді справи, що своєю чергою підтверджує, що постанова серії ЕНА № 7526645 від 10 липня 2026 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2,9, 19, 20, 72, 76, 77,205, 229, 246, 250, 272, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43006, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складений 15.09.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК