Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №161/13855/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13855/26

Провадження № 2/161/6881/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги, враховуючи відповідь на відзив, обґрунтовує тим, що 16.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101564052, за яким останній отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн., строком на 345 днів, відсоткова ставка 1,99 % за кожен день користування кредитом та комісією за надання кредиту в розмірі 1000 грн.

Договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Також сторонами договору узгоджено, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника.

Первісний кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договорів.

29.12.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101564052.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 101564052 від 16.05.2025 року.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором №101564052 від 16.05.2025 року, становить 21615,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 4000,73 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3243,95 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2811,76 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами – 8059,29 грн., заборгованість за комісіями – 3500,00 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 21615,73 грн., та понесені судові витрати по справі.

У відзиві на позовну заяву , запереченнях на відповідь на відзив, відповідач, вказує, що вважає вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення, а наведені в позові факти є необ`єктивними та не підтверджуються належними доказами. Зокрема, заявлені позивачем 8059,29 грн, які у розрахунку визначені як пеня та/або штрафи, у разі їх нарахування саме у зв`язку з простроченням виконання відповідачем кредитного зобов`язання не підлягають стягненню в силу прямої норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також? позивач просить стягнути з відповідача 3500 грн. комісії. Разом із тим із самого зазначення цієї суми в розрахунку заборгованості неможливо встановити її правову природу, конкретний період нарахування, за які саме фактично надані відповідачу послуги вона нарахована та яким чином визначено її розмір. Крім того, вказує, що заперечує проти автоматичного визнання обґрунтованими 2811,76 грн. процентів, які, як прямо зазначає сам позивач, були нараховані вже після відступлення права вимоги. Також, заперечує, щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем, у розмірі 13000 грн., оскільки вона не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 16.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 101564052, за яким останній отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн., строком на 345 днів, відсоткова ставка 1,99 % за кожен день користування кредитом та комісією за надання кредиту в розмірі 1000 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 5000 грн., відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів LiqPay та не заперечується відповідачем.

29.12.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101564052.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 101564052 від 16.05.2025 року.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, та станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором №101564052 від 16.05.2025 року, становить 21615,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 4000,73 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3243,95 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2811,76 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами – 8059,29 грн., заборгованість за комісіями – 3500,00 грн.

Щодо нарахування процентів позивачем після відступлення права вимоги 29.12.2025 року в розмірі 2811,76 грн., які заперечує відповідач, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 1.3, 1.4 кредитного договору, кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 16.05.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 26.04.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5 кредитного договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 17008.80 грн. Денна процентна ставка складає: (17008.80 грн. / 5000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 0.99%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 6713.76 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 22008.80 грн.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відтак, відповідно до кредитного договору №101564052 від 16.05.2025 року визначено, зокрема, строк кредиту - 345 днів до 25.04.2026 року.

Тобто, у даному випадку, на момент відступлення права вимоги, яке відбулось 29.12.2025 року, строк визначений кредитним договором №101564052 від 16.05.2025 року не завершився, а тому, позивач підставно продовжував нараховувати проценти за користування кредитними коштами на умовах встановленим таким договором до 26.04.2026 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за договором не припинилося, а тому з моменту відступлення права вимоги новий кредитор мав право нараховувати передбачені договором проценти за договором позики, а тому суд відхиляє доводи відповідача з даного приводу.

Щодо нарахування заборгованості по комісії за надання кредиту – 3500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 1.5.1., 1.5.2. кредитного договору, комісія за надання кредиту: 1000.00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 20.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 7700.00 грн., що нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору..

Будь-яких інших комісій, в тому числі щомісячних за обслуговування та надання інформації про стан кредиту, умовами договору не передбачено, а тому є правомірними і підлягають до стягнення з відповідача.

Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій в розмірі 8059,29 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором №101564052 від 16.05.2025 року в розмірі 8059,29 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

За таких обставин, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на день подання позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13556,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 4000,73 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3243,95 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2811,76 грн., заборгованість за комісіями - 3500 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за договорами 13556,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 4000,73 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3243,95 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2811,76 грн., заборгованість за комісіями - 3500 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 6000 грн. підтверджується договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №1721 від 01.05.2026 до договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, витягом з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року на суму 13000 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, а також заперечення відповідача щодо витрат на правову допомогу адвоката, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1669,74 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 625, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №101564052 від 16.05.2025 року в розмірі 13556 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 44 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4000,73 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 3243,95 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 2811,76 грн., заборгованість за комісіями - 3500 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 1669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев`ять) грн. 74 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.