Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №159/5369/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №159/5369/26

Суддя: Денисюк Т. В.

Справа № 159/5369/26

Провадження № 2-а/159/121/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

_____________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Денисюк Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив скасувати постанову №164 від 26.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Обгрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що має статус особи, яка за результатами ВЛК була визнана непридатною до військової служби у мирний час і обмежено придатною у воєнний час, у зв`язку із чим на нього поширювалась дія пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.02.2025 №4235-IX “Про внесення змін до законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким встановлений обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) пройти до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

За невиконання вказаного обов`язку постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 №R300415 від 15.01.2026 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн. Не заперечуючи обставин викладених у постанові він сплатив протягом десяти днів штраф в розмірі 8500 грн, а також виконав свій обов`язок і пройшов військово-лікарську комісію 20.01.2026 (дата визначена у застосунку Резерв+).

29.07.2026 він отримав лист від державного виконавця Камінь-Каширського ВДВС з постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2026 за постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 №164 від 26.01.2026 про стягнення з нього штрафу в розмірі 34000 грн.

Зі змісту постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 №164 від 26.01.2026 вбачається, що йому у провину поставлено вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, не виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.02.2025 №4235-IX “Про внесення змін до законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким встановлений обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) з дня набрання чинності цим Законом пройти до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач вважає рішення суб`єкта владних повноважень неправомірним і таким, що прямо суперечить п.8 ст.247 КУпАП, оскільки він двічі підданий стягненню за одне діяння.

Ураховуючи наведене просив постанову скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Одночасно, з позовом ОСОБА_1 клопотав про поновлення строку звернення до суду, мотивуючи тим, що про існування постанови винесеної без його участі він дізнався з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в якій був ідентифікатор доступу до виконавчого провадження. Саме під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження він вперше дізнався про зміст оскаржуваної постанови.

Відповідач у відзиві позов заперечив, мотивуючи тим, що 14.01.2026 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) була здійснена перевірка ОСОБА_1 та виявлено, що станом на 05.06.2025 вимоги законодавства про проходження ВЛК позивач не виконав, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Того ж дня був складений відповідний протокол, копія якого вручена ОСОБА_1 та визначена дата розгляду справи. 26.01.2026 на розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, постанова винесена у відсутності останнього та скерована особі поштовими засобами зв`язку. Про проведення розгляду ІНФОРМАЦІЯ_6 15.01.2026 відповідачу не було відомо. Не існує єдиної бази взаємозвірки винесених постанов, тому рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності представник відповідача вважає правомірним.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, клопотали про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою усіх учасників провадження фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до вимог ст.229 КАС України не здійснювалось, справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі наявних у справі матеріалів (частина третя статті 194 КАС України).

Рух справи в суді.

Ухвалою від 24.08.2026 суд відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи проводити в порядку статті 268 КАС України з повідомленням сторін, призначив судове засідання, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов, витребував у відповідача письмові докази, а саме зобов`язав суб`єкта владних повноважень — ІНФОРМАЦІЯ_3 надати належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП щодо позивача, після їх отримання вирішити питання про поновлення позивачу строку звернення до суду.

28.08.2026 позивач скерував до суду заяву розгляд справи без його участі та клопотання про долучення додаткових доказів.

01.09.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 через систему «Електронний суд» скерував до суду відзив на позовну заяву та витребувані судом докази.

Відповідно до статті 250 КАС України датою ухвалення рішення є дата складання його повного тексту – 14.09.2026.

Фактичні обставини справи.

За даними облікової картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 21.02.2009 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , є непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, з 30.08.2025 є порушником військового обліку (не проходження (відмова від проходження) ВЛК).

13.01.2026 ОСОБА_1 зареєстрував електронне направлення №6392311 на ВЛК з метою визначення придатності до військової служби в установі КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ Камінь-Каширської міської ради».

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 №R300415 від 15.01.2026 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн. За змістом постанови ОСОБА_1 , будучи обмежено придатним у воєнний час, в порушення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.02.2025 №4235-IX “Про внесення змін до законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 №4523 від 20.08.2026 наданого на адвокатський запит, штраф в розмірі 8500 грн (50% від 17000 грн) сплачений ОСОБА_1 16.01.2026 (квитанція №2.491589667.1 від 16.01.2026) протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили.

14.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 складений відносно ОСОБА_1 протокол №164 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Копія протоколу вручена ОСОБА_1 , визначена дата розгляду справи 14.30 год 26.01.2026.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 №164 від 26.01.2026 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн. За змістом постанови ОСОБА_1 , будучи обмежено придатним у воєнний час, в порушення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12.02.2025 №4235-IX “Про внесення змін до законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в строк до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Вказана постанова винесена у відсутності ОСОБА_1 та відправлена йому поштовим відправленням за вих. №557 від 29.01.2026. Докази отримання цієї постанови ОСОБА_1 представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 суду не надані.

15.07.2026 головним державним виконавцем Камінь-Каширського ВДВС відкрите виконавче провадження №81489689 по примусовому виконанню постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 №164 від 26.01.2026.

Згідно з інформацією із застосунку Резерв+ станом на 31.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, дата проходження ВЛК 20.01.2026.

Не погодившись з постановою №164 від 26.01.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

За приписами ст. 285 КУпАП України, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно до п.14 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 року за № 36/41381, постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

З оскаржуваної постанови вбачається, що розгляд справи стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП проводився у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що про існування постанови винесеної без його участі дізнався під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання вимог ухвали суду від 24.08.2026 не надав доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови.

Враховуючи відсутність доказів вручення позивачу копії оскаржуваної постанови, суд визнає поважними причини пропуску строків звернення позивача з адміністративним позовом та вважає можливим поновити цей строк.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність оскарженої позивачем постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП суд виходить з такого.

Згідно із вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (стаття 7 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значні наслідки для суб`єктів приватного права.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини. Порушення суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності норм процесуального права зводить нанівець саму суть та завдання притягнення особи до відповідальності.

Аналогічна позиція сформована у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Предметом оскарження у цій справі є винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 постанова №164 від 26.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Відповідно до ст.237 КУпАП до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки віднесений розгляд справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) .

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 279-9 КУпАП визначений порядок розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву - У разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Оскаржувана постанова винесена у відсутності ОСОБА_1 та скерована йому засобами поштового зв`язку. Докази отримання ОСОБА_1 вказаної постанови відповідачем не надані. Заяву про визнання правопорушення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не подавав.

За змістом постанови №164 від 26.01.2026 суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , будучи обмежено придатним у воєнний час, у строк до 05.06.2025 не пройшов (відмовився від проходження) повторний ВЛК (п.2 розділу ІІ Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист), чим допустив порушення правил законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Ця норма є бланкетною, тому зміст обов`язків, порушення яких тягне відповідальність, визначені в нормах інших законодавчих актів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( далі Закону № 3543-XII).

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

В силу ч.10 ст.1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані зокрема проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України.

Пунктом 2розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", в редакції з 15.02.2025, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 21.02.2009 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як обмежено придатний у воєнний час, а тому зобов`язаний був у строк до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 №R300415 від 15.01.2026, за невиконання приписів пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

15.01.2026 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, 16.01.2026 сплатив штраф в розмірі 8500 грн (50% від 17000 грн), а 20.01.2026 усунув допущене порушення та пройшов повторний медичний огляд.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Винесена ІНФОРМАЦІЯ_3 постанова №164 від 26.01.2026 прямо суперечить положенням п. 8 ч. 1 ст.247 КУпАП, оскільки на момент її постановлення у посадової особи були відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за той самий факт.

Доводи представника відповідача з приводу відсутності доступу до інформації щодо ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заслуговують на увагу, оскільки чинне законодавство спрямоване на недопущення притягнення особи до відповідальності за одне і теж правопорушення двічі.

Рішення відповідача про притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, у зв`язку з цим підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 250, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №164 від 26.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складене 14.09.2026.

ГоловуючийТ. В. Денисюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua