Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №156/1026/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1026/26

Провадження № 2/156/731/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/1026/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасники справи – не з`явилися

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 85 714,92 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі через вебсайт позивача було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1669-9446. За цим договором відповідачу спочатку було надано кредитний ліміт у сумі 16 600,00 грн строком на 365 днів. Надалі сторони уклали шість додаткових угод для надання додаткових кредитних коштів: додаткова угода №1 від 13.03.2026 р. — на суму 6 100,00 грн; додаткова угода №2 від 18.03.2026 р. — на суму 3 300,00 грн; додаткова угода №3 від 20.03.2026 р. — на суму 3 900,00 грн; додаткова угода №4 від 21.03.2026 р. — на суму 13 400,00 грн; додаткова угода №5 від 01.04.2026 р. — на суму 6 000,00 грн; додаткова угода №6 від 08.04.2026 р. — на суму 5 200,00 грн.

Позивач у повному обсязі перерахував кредитні кошти на картковий рахунок позичальниці. Відповідач скористалася коштами, здійснила лише часткову оплату заборгованості, але надалі порушила графік платежів і не повернула кредит у повному обсязі.

Направлена позивачем письмова вимога від 10.07.2026 року про дострокове повернення всієї суми боргу протягом 30 днів була відповідачем проігнорована.

Станом на 08.07.2026 року загальний розмір боргу відповідача становить 85 714,92 грн. Вказана сума складається з таких частин: 30 771,02 грн — заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 27 693,90 грн — заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 27 250,00 грн — проценти річних, нараховані за прострочення зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1669-9446 від 05.03.2026 року та понесені судові витрати у справі на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

ІІ. Позиція учасників процесу

Представник позивача в судове засідання не з`явився. До позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи без участі позивача, підтримання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. 11.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд цивільної справи № 156/1026/26 без її участі як відповідача.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 15.09.2026 року сторони не з`явилися.

Сторони скористалися наданим їм ч. 3 ст. 211 ЦПК України правом, та заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 15.09.2026 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву відмовлено, а відзив, поданий у цивільній справі № 156/1026/26, повернуто відповідачу без розгляду.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи

05.03.2026 року в електронній формі між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1669-9446 (продукт «MiniKasa»). Договір підписано відповідачем дистанційно за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A7950.

За умовами кредитного договору: тип кредиту - кредитна лінія для задоволення особистих потреб; початковий кредитний ліміт: 16 600,00 грн; строк кредитування: 365 календарних днів; кінцева дата повернення кредиту — 04.03.2027 року; строк дії договору: 1094 календарні дні (до 02.03.2029 року включно); спосіб надання коштів - безготівковий переказ на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 ; процентна ставка: стандартна процентна ставка (фіксована): 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74% за кожен день користування починаючи з 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору. Знижена процентна ставка (в межах програми лояльності): 1,00% в день на перші 180 календарних днів дії договору. Надається як заохочення за умови своєчасного виконання зобов`язань та повної оплати обов`язкових платежів. Комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту (нараховується одноразово в день видачі). Денна процентна ставка на дату укладення: 0,918%.

Базовий період сплати відсотків: становить 7 календарних днів. Сплата процентів та комісій здійснюється не пізніше останнього дня кожного базового періоду у складі Обов`язкового платежу.

Повна сума кредиту підлягає поверненню не пізніше останнього дня строку кредитування (до 04.03.2027 р.).

При оплаті через сайт або особистий кабінет з позичальника стягується комісія платіжного посередника в розмірі не більше 0,7% від суми платежу. Кредитодавець забезпечує також способи безкоштовної оплати без стягнення комісій.

Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит без будь-яких додаткових плат.

Реальна річна процентна ставка: 5 612,63% річних. Загальні витрати за кредитом: не більше 55 597,19 грн (при користуванні кредитом протягом усього строку за Стандартною ставкою). Орієнтовна загальна вартість кредиту: не більше 72 197,19 грн (сума тіла кредиту, процентів, комісій та витрат на платіжні послуги).

За порушення строків оплати пеня чи штрафи не застосовуються.

У разі невиконання обов`язків позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 401 500% річних від суми заборгованості. Відсотки річних нараховуються за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2% від неповернутої суми кредиту, та не нараховуються, якщо заборгованість менша за 100 грн.

Загальна сума нарахованих за ст. 625 ЦК України відсотків та інших платежів за порушення не може перевищувати 50% (половини) від суми отриманого кредиту (з урахуванням додаткових угод).

Відповідно до п. 12.7 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 02.03.2029 року включно, що становить 1094 (одну тисячу дев`яносто чотири) календарні дні (за виключенням п. 12.20 Договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку). При цьому договір може бути достроково припинений з підстав, передбачених цим Договором (п. п. 12-3 – 12-6 договору).

Надалі між сторонами в електронній формі було укладено шість додаткових угод, за якими відповідачу було довидано кредитні кошти на загальну суму 37 900,00 грн (загальний обсяг наданого кредиту склав 54 500,00 грн): за додатковою угодою № 1 від 13.03.2026 р. — на суму 6 100,00 грн (підписана ідентифікатором A4862); за додатковою угодою № 2 від 18.03.2026 р. — на суму 3 300,00 грн (підписана ідентифікатором A8035); за додатковою угодою № 3 від 20.03.2026 р. — на суму 3 900,00 грн (підписана ідентифікатором A3018); за додатковою угодою №4 від 21.03.2026 р. — на суму 13 400,00 грн (підписана ідентифікатором A2621); за додатковою угодою № 5 від 01.04.2026 р. — на суму 6 000,00 грн (підписана ідентифікатором A6689); за додатковою угодою № 6 від 08.04.2026 р. — на суму 5 200,00 грн (підписана ідентифікатором A9151).

Фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1669-9446 від 05.03.2026 року та листами-підтвердженнями (квитанціями) про успішне проведення платіжних операцій, виданими фінансово-розрахунковою установою ТОВ «ФК «Контрактовий дім». Усі операції з видачі початкового кредиту та додаткових коштів здійснювалися безготівковим переказом через платіжну систему EasyPay на особисту банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 із офіційним статусом транзакцій «Виконано».

В укладеному договорі та у кожній із шести додаткових угод відповідач підписувала реквізити та погоджувалася з отриманням коштів на свій електронний платіжний засіб із вказаною маскою номера картки.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1669-9446 від 05.03.2026 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви.

Боржниця активно користувалася кредитною лінією, здійснюючи як отримання нових коштів (добори), так і часткові оплати, що відображено у розрахунку заборгованості.

Надалі Відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

За розрахунком позивача у зв`язку із порушеннями відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на станом на 08.07.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 85 714,92 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 30 771,02 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 27 693,90 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 27 250,00 гривень.

При цьому, формування основного боргу (54 500,00 грн) відбувалось таким чином: 05.03.2026 р. — видача первинної суми кредиту: 16 600,00 грн; 13.03.2026 р. — додаткова угода № 1 (добор): 6 100,00 грн; 18.03.2026 р. — додаткова угода № 2 (добор): 3 300,00 грн; 20.03.2026 р. — додаткова угода № 3 (добор): 3 900,00 грн; 21.03.2026 р. — додаткова угода № 4 (добор): 13 400,00 грн; 01.04.2026 р. — додаткова угода № 5 (добор): 6 000,00 грн; 08.04.2026 р. — додаткова угода № 6 (добор): 5 200,00 грн.

Нарахування комісій (всього 8 175,00 грн) відбувалось таким чином: комісія за видачу кредиту та кожного добору нараховувалася одноразово у розмірі 15% від виданої суми. Загальна сума нарахованих комісій склала 8 175,00 грн (2 490 грн + 915 грн + 495 грн + 585 грн + 2 010 грн + 900 грн + 780 грн).

Проценти за користування кредитом (всього 33 693,90 грн) нараховувалися щоденно за фіксованою ставкою 1,00% в день на залишок неповерненого тіла кредиту.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань з 16.04.2026 року кредитодавець розпочав нарахування процентів річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 2% в день від неповерненої суми кредиту (615,42 грн/день). Нарахування тривало до 30.05.2026 року, коли загальна сума сягнула 27 250,00 грн. Після цього нарахування зупинилося, оскільки відповідно до п. 8.2 Договору та п. 6.12 Правил сукупна сума нарахувань за порушення зобов`язань не може перевищувати 50% від суми кредиту (50% від 54 500,00 грн = 27 250,00 грн).

Згідно з умовами п. 5.3 Договору та п. 6.11 Правил кредитування, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі, кошти розподіляються у такій черговості:

1. Прострочена сума кредиту та прострочені проценти;

2. Сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3. Неустойка, комісії та інші платежі за Договором.

За весь період дії Договору Боржник здійснив платежів на загальну суму 37 900,00 грн. Розподіл внесених відповідачкою коштів проведено наступним чином:

10.03.2026 р. — платіж 9 594,80 грн: 2 490,00 грн — зараховано в погашення комісії за видачу кредиту; 996,00 грн — зараховано в погашення нарахованих процентів; 6 108,80 грн — зараховано в погашення основного боргу (тіло зменшилося з 16 600,00 грн до 10 491,20 грн).

18.03.2026 р. — платіж 5 438,52 грн: 1 410,00 грн — зараховано в погашення комісій за Додатковими угодами № 1 та № 2: 1 238,28 грн — зараховано в погашення процентів; 2 790,24 грн — зараховано в погашення основного боргу.

19.03.2026 р. — платіж 4 617,26 грн: 171,01 грн — зараховано в погашення процентів за день; 4 446,25 грн — зараховано в погашення основного боргу.

08.04.2026 р. — платіж 8 349,43 грн: 4 275,00 грн — зараховано в погашення комісій за Додатковими угодами № 3, № 4, № 5 та № 6; залишок платежу у розмірі 4074,43 грн спрямовано на погашення нарахованих процентів та основного боргу.

Таким чином, на погашення комісій: спрямовано 8 175,00 грн (комісія погашена повністю на 100%); на погашення процентів спрямовано 6 000,00 грн; на погашення основного боргу спрямовано 23 728,98 грн (тіло кредиту зменшилося з 54 500,00 грн до 30 771,02 грн).

Згідно з п. 8.4 Договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування Кредитом або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), Кредитодавець має право розірвати цей Договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це Позичальника письмово за 30 (тридцять) календарних днів. Крім того, пункт 8.3 договору надає кредитодавцю право вимагати дострокового повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування, якщо прострочення сплати процентів або комісії становить понад один календарний місяць.

10 липня 2026 року за вих. № 1669-9446 позивач направив відповідачці вимогу про дострокове повернення кредиту посилаючись на те, що станом на 08 липня 2026 року позичальником було порушено умови договору (прострочення платежу становило понад один календарний місяць); кредитодавець встановив строк у 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги для добровільного погашення заборгованості у розмірі 85 714,92 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

V. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Висновки суду

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач на підставі укладеного кредитного договору отримав кредит, однак в обумовлений договором строк його не повернув. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому. За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредита в розмірі 30 771,02 грн підлягає до задоволення.

Суд перевірив розрахунок позивача в частині нарахованих процентів, та враховуючи розмір процентної ставки, строк кредитування та інші умови договору виснував, що проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути в судовому порядку, нараховані протягом строку дії кредитного договору, а тому вимога про стягнення заборгованості по процентах у розмірі 27 693,90 грн також підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача 27 250,00 грн відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час. Оскільки проценти річні згідно зі ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Отже, вимога позивача у частині стягнення з відповідача процентів річних згідно зі ст. 625 ЦК України в розмірі 27 250,00 грн не ґрунтується на вимогах закону і до задоволення не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення у розмірі 58 464 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 92 коп., яка складається з: 30 771,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 693,90 грн - заборгованість за відсотками.

ІV. Судові витрати

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 1 ч. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі; судовий збір за подання позову у даній справі у розмірі 2 662,40 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривні, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то відповідно до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 14.12.2021 р. у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 р. у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 р. у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022р. у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 р. у справі № 560/8629/21.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення (68,21%), то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1 816,02 грн документально підтверджених судових витрат позивача на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 252-257, 267, 512-514, 626, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1669-9446 від 05.03.2026 в загальному розмірі 58 464 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 92 коп., яка складається з наступного: 30 771,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 27 693,90 грн - заборгованість за відсотками.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 02 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська