Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №156/1055/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Суд: Іваничівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №156/1055/26

Суддя: Комзюк Н. Н.

Справа № 156/1055/26

Провадження № 3/156/490/26

Рядок статзвіту 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли від сектора поліцейської діяльності №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,військовослужбовця, із вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в :

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №968031 від 23.08.2026 вбачається, що 23.08.2026 року близько 22:00 год. за місцем свого проживання ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, висловлювався нецензурною лайкою.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Пояснив, що жодних дій протиправного характеру щодо своєї дружини не вчиняв. В той вечір між ними виник конфлік через каструлю, яку він узяв, щоб приготувати вечерю. Дружину він не ображав, конфлікт був короткотривалий на побутовому грунті.

Суд вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 0КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173-2КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

На підтвердження провини ОСОБА_1 матеріали містять: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №968031 від 23.08.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.08.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких вона просить притягнути до відповідальності свого чоловіка ОСОБА_1 за вчинення відносно неї домашнього насильства психологічного характеру. У поясненнях ОСОБА_2 повідомила, що 23.08.2026 близько 22:00 год. її чоловік ОСОБА_1 за місцем їхнього проживання, виловлювався в її сторону нецензурними словами, конфлікт виник між ними через каструлю, яку чоловік вважав своїм майном, чим спричинив шкоду її психологічному здоров`ю.

Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, в тому числі, повинен мати дані про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Однак, окрім пояснень ОСОБА_2 , будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, матеріали за складеним протоколом не містять.

Так, незважаючи на пояснення ОСОБА_2 про протиправні дії ОСОБА_1 , останній категорично їх заперечує та зазначає, що жодних протиправних дій щодо дружини не вчиняв. Дані обставини жодним доказом у справі не спростовуються.

Також слід зауважити, за наявності підтвердженого факту домашнього насильства, поліцейський мав би вжити відповідних заходів шляхом проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та винесення термінового заборонного припису, однак матеріали справи не містять відомостей про вчинення таких дій.

Більше того, під час судового засідання ОСОБА_1 зазначав, що жодних дій протиправного характеру щодо своєї дружини не вчиняв. В той вечір між ними виник побутовий конфлікт через каструлю, яку він узяв, щоб приготувати вечерю. Дружину він не ображав, конфлікт був короткотривалий.

Згідно зі ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Інших доказів, які б вказували на скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства, співробітниками поліції не надано. Наведене не дозволяє суду «поза розумним сумнівом» дійти висновку щодо винуватості цієї особи в скоєнні домашнього насильства.

Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.Н. Комзюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua