Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №155/1405/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Суд: Горохівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №155/1405/26

Суддя: Яремчук С. М.

Справа №155/1405/26

Провадження №3/155/449/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 08 серпня 2026 року о 12 годині 08 хвилини в місті Горохів по вулиці Луцькій керував автомобілем марки Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії. Порушення вчинено повторно протягом року, на підставі постанови ЕНА №7115564 від 30.04.2026 року. Своїми діями порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, зазначивши, що посвідчення водія у нього відсутнє, та не заперечував факту керування транспортним засобом. Разом із тим зазначив, що працівниками поліції йому не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, стверджується матеріалами справи:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №740584 від 08.08.2026 р.;

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7115564, згідно якої ОСОБА_1 30.04.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без права керування таким транспортним засобом;

відеозаписом з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, який передбачений ч.5 ст.126 КУпАП.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.

Дані докази, на думку судді, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівником поліції йому не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом. Зокрема, на відеозаписі чітко зафіксовано, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що йому відомо про позбавлення останнього права керування транспортними засобами відповідно до постанови від 30.04.2026 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія до адміністративного правопорушення.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 в цій частині не відповідають фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду та спростовуються відеозаписом, який є належним і допустимим доказом.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.

Як вбачається з довідки Відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 17.08.2026 року №109470-2026 стверджується, що відповідно доінформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у продовж року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України; відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України «ІКС ІПНП «ГСЦ водійське посвідчення» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація щодо отримання посвідчення водія - відсутня; інформація про належність ОСОБА_1 транспортного засобу – відсутня.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суддя вважає визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відносяться до категорії порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, однак вину визнав, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Як вбачається із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 03 березня 2023 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.5 ст.126, ст. 221, 251, 280, 283, ч.1 ст.284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua