Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №686/34334/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34334/25

Провадження № 2/686/8643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Морозу А.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини і дружини

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.11.2025 року звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис №1277 складеного 05 серпня 2025 року зазначеним відділом, про народження ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, просить стягнути з відповідача аліменти наутримання дочки ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 26.11.2025 року та стягнути з останнього на її користь аліменти наутримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, визначеного на працездатну особу, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, починаючи з дати подання позову до суду.

Ухвалою суду від 28.11.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду у загальному провадженні у підготовче засідання.

15.04.2026 року до суду представником відповідача направлено відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року закінчено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 29.05.2026 року.

Ухвалою суду 29.05.2026 року призначено судову молекулярно – генетичну експертизу та зупинено провадження по справі.

У судовому засіданні позивач та представник, підтримали позовні вимоги, надали суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Відповідач та представник у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, посилаючись на обставини наведені у відзиві на позов.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися проте, направили на адресу суду пояснення щодо позовних вимог.

Суд заслухавши думку учасників процесу, перевіривши та оцінивши зібрані докази по справі вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі проте, проживали разом деякий проміжок часу. В них народилася дочка – ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України05.08.2025 року. Запис відомостей про батька внесено відповідно заяви матері та зазначено батьком ОСОБА_6 , що підтверджується даними актового запису про народження №1277 складеного 05 серпня 2025 року.

Дитина проживає з матір`ю і знаходиться на її утриманні, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Даними висновку судової молекулярно – генетичної експертизи від 17.08.2026 року №СЕ-19/123-26/10432-БД по справі №686/34334/25 підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність походження ДНК –профілів від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,999999%.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 СК України).

Згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відповідно до ст.7 Конвенції про права дитини - дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина 1 статті 121 СК України).

Відповідно до ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Тлумачення норм СК України свідчить, що законодавець передбачив різні підстави для пред`явлення позовної вимоги про визнання батьківства, відповідно до статті 128 СК України та статті 129 СК України.

Так, у статті 128 СК України регулюється випадок, за яким запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Саме в такому разі особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого батьківства. При цьому, з врахуванням змісту частини першої статті 20 СК України та статті 128 СК України, позовна вимога про визнання батьківства згідно зі статтею 128 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Таким чином, суд констатує, що і національним, і міжнародним законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо дитини, а також необхідність приймати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства, мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 у справі № 399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що: «експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо».

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що «Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 в справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21) зазначено, що «при вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У сучасних умовах основним доказом батьківства буде висновок судово-генетичної експертизи.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, а саме ст.. 135 СК України передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли не має спільної заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем матері, а імя по батькові дитини записується за її вказівкою.

Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачається, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги дані висновку судової молекулярно – генетичної експертизи суд вважає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та слід зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис №1277 складеного 05 серпня 2025 року зазначеним відділом, про народження ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Вимогами ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України,за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 84СК України передбачено, що дружина,з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, обов`язковими умовами для отримання аліментів до досягнення дитиною трьох років дружиною є проживання дитини разом із нею і можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що відповідач отримує постійний дохід, батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи наведене, а також вік дитини, виходячи з мінімальних потреб дитини та її належного забезпечення, матеріальне становище позивачки, яка не працює, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача слід стягнути на користь позивачки аліменти: на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти наутримання дочки ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 26.11.2025 року та наїї утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, визначеного на працездатну особу, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, починаючи з дати подання позову до суду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачем заявлено чотири вимоги та сплачено судовий збір за дві вимоги у розмірі 1211,20 грн., тоді як від решти вимог остання звільнена від сплати.

Судові витрати у справі в порядку ст.141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачсплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн., відповідач є учасником бойових дій та звільнений від сплати судових витрат, відтак відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору 1211,20 грн. не підлягають стягненню з ОСОБА_4 , а мають бути компенсовані позивачу за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 – 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини і дружини– задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, батьком дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис №1277 складеного 05 серпня 2025 року зазначеним відділом, про народження ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », а у відомостях про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: ( АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти наутримання дочки ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 26.11.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 )аліменти наїї утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, визначеного на працездатну особу, щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ,трьох річного віку, починаючи з 26.11.2025 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Компенсувати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 )за рахунок держави понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Решту судових витрат компенсувати за рахунок держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 15.09.2026 року.

Суддя С. Стефанишин