Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №607/9575/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 607/9575/26

Провадження № 2/685/557/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2026 року від ТОВ «Бізнес позика» надійшов позов, в якому зазначено, що 16 травня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Бізнес позика», позивачем по справі, та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 538283-КС-001 про надання кредиту.

Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 31288 грн. і складається з прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 13160 грн., прострочених платежів по процентах в сумі 11054,4 грн., заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 6473,6 грн. та прострочених платежів по комісії в сумі 600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Від представниці відповідача адвоката Захар`євої Я.В. надійшов письмовий відзив про відмову у позові.

Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів за кредитним договором на користь відповідача, оскільки відсутні виписки з банківського рахунку відповідача, платіжні доручення банківської установи, підтвердження успішного зарахування коштів на конкретний рахунок відповідача, а також будь-які інші первинні банківську документи, які б беззаперечно підтверджували факт отримання відповідачем кредитні кошти. Надана позивачем довідка, сформована в односторонньому порядку ТОВ «ПрофітГід», сама по собі не може вважатися належним та достатнім доказом фактичної видачі кредиту, оскільки така довідка є внутрішнім документом, складеним зацікавленою особою без підтвердження банківської установи про проведення відповідної фінансової операції. Крім того, зазначена довідка не містить усіх необхідних реквізитів фінансової операції, а саме, відомостей про одержувача коштів, номеру рахунку, на який нібито було перераховано кошти, що унеможливлює встановлення факту отримання саме відповідачем кредитних коштів за спірним договором.

Відповідач вважає, що нарахована позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та є учасником бойових дій, тому згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» проценти за користування кредитом відповідачу не мають нараховуватися.

Представниця відповідача зазначає, що, оскільки було встановлено пралу за послуги кредитодавця, які за законом повинні надаватися безоплатно, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу кредиту у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

У відзиві також зазначено на безпідставність вимоги стягнення відсотків за невиконання грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України, посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачений обов`язок кредитодавця списувати такі нарахування у період військового стану.

Зважаючи на викладене у відзиві, представницею відповідача заявлена вимога зарахувати сплачені відповідачем 7458,4 грн. на виконання умов договору, які були зараховані на погашення неустойки, комісії, процентів та тіла кредиту, лише на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що стороною відповідача не було надано належних, достатніх та достовірних доказів перебування відповідача на військовій службі саме протягом строку (терміну) дії кредитного договору, що виключає застосування вищезазначеної норми законодавства щодо пільги у виді не нарахування процентів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

16 травня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «Бізнес позика» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір № 538283-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.), який, згідно з розділом 3, укладається у визначеному порядку, а саме: Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства України. Спочатку Договір підписує Позичальник одноразовим ідентифікатором, який був згенерований та надісланий Позичальнику узгодженим каналом комунікації, потім Договір підписує уповноважений представник Кредитодавця кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Сторони в договорі також узгодили, що каналами комунікації для цілей направлення одноразового ідентифікатора є: надсилання одноразового ідентифікатора у СМС-повідомленні на фінансовий номер Позичальника або з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) за реквізитами, вказаними Позичальником, або електронним листом на електронну пошту Позичальника або шляхом здійснення дзвінку на фінансовий номер Позичальника та повідомлення одноразового паролю.

ОСОБА_1 16 травня 2025 року прийняв пропозицію укласти кредитний договір, за якою він, як позичальник, був ідентифікований згідно паспорту, з вказівкою його адреси та РНОКПП.

В цей же день був укладений вищезазначений кредитний договір, який був підписаний позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора «UA-3148» з смс-повідомлення, яке було відправлене на його фінансовий номер +380 969832468.

З наданих доказів вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Бізнеспозика» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

За умовами пунктів 2.1–2.4 договору кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 14000 грн. на 16 тижнів до 09 травня 2025 року. Стандартна процентна ставка становить 1,0 % в день.

Відповідно до графіку платежів, визначеному у п. 4.2.2. договору, позичальник зобов`язаний був кожні два тижні у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 3550 грн., кожен з цих чергових платежів складався з частки на погашення кредиту та з частки на сплату процентів за користування кредитом, перші два платежі також включали в себе частку зі сплати комісії.

На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 14000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну карту позичальника НОМЕР_1 в ПриватБанку, зазначеній в кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід», надавача послуг переказу коштів без відкриття рахунку.

Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, позичальником було внесено 7458,4 грн. на виконання умов договору, які були зараховані на погашення кредиту в сумі 840 грн., відсотків в сумі 3892 грн., комісії в сумі 2200 грн. та процентів за ст. 625 ЦК України в сумі 526,4 грн.

Суд не погоджується з зарахуванням одержаних позичальником коштів на погашення комісії за видачу кредиту та по відсотках, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, виходячи з наступного.

Так, сторони передбачили у п. 2.5 договору комісію за надання кредиту в сумі 2800 грн., яка нараховується одноразово при видачі кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього закону загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісії за надання та за обслуговування кредиту.

Водночас, закон розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання кредиту.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з нікчемності умов кредитного договору в частині нарахування комісії за надання кредиту, судом вбачається безпідставним зарахування одержаних від позичальника коштів на погашення комісії з надання кредиту, а також задоволення вимог про стягнення заборгованості по цій комісії в сумі 600 грн.

Також не підлягає задоволенню вимога стягнення з відповідача заборгованості по відсотках в сумі 6473,6 грн., нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки вона суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З цих же підстав є незаконним зарахування одержаних від позичальника коштів на оплату відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на безпідставність зарахування одержаних коштів на сплату комісії та відсотків за ст. 625 ЦК України, що впливає на розмір заборгованості по відсотках та тілу кредиту, судом самостійно визначено заборгованість, яка становить 10377,6 грн. за тілом кредиту та 8405,86 грн. за процентами, і саме ця сума заборгованості підлягає стягненню.

Розрахунок було здійснено наступним чином:

1.) 14000 грн. (тіло кредиту) х 1,0 % х 9 дн. (16.05.25 – 24.05.25) = 1260 грн. (сума процентів за період);

2.) 24.05.25 р. позичальником внесено 3550 грн., з яких повністю погашено заборгованість по процентах в сумі 1260 грн., на решту 2290 грн. зменшується заборгованість по тілу кредиту до 11710 грн.;

3.) 11710 грн. (тіло кредиту) х 1,0 % х 22 дн. (25.05.25 – 15.06.25) = 2576 грн. (сума процентів за період);

4.) 15.06.25 р. позичальником внесено 3908,4 грн., з яких повністю погашено заборгованість по процентах в сумі 2576 грн., на решту 1332,4 грн. зменшується заборгованість по тілу кредиту до 10377,6 грн.;

5.) 10377,6 грн. (тіло кредиту) х 1,0 % х 81 дн. (16.06.25 – 04.09.25 (останній день 16-го тижня строку кредиту) = 8405,86 грн. (сума процентів за період).

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається представниця відповідача, передбачена пільга військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, яка полягає в тому, що штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Проте судом не вбачається підстав для її застосування, оскільки згідно наданої відповідачем довідки військової частини від проходив військову службу у 2024 році, а проценти нараховані у 2025 році.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог – 60,03 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 538283-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 16 травня 2025 року в сумі 18783,46 грн. (Вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 46 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10377,46 грн. та заборгованості по процентах в сумі 8405,86 грн.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1598,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 вересня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.