Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №677/1226/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

__________________________________________________________________________

Справа №: 677/1226/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 4 ХРУП УГПН в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, притягувалась постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.09.2025 по справі № 677/1542/25 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

- за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

09.09.2026 до Красилівського районного суду Хмельницької області від відділення поліції № 4 ХРУП УГПН в Хмельницькій області надійшли об`єднані матеріали справи № 677/1226/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137369 від 01.08.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину, що 14.06.2026, близько 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дочки ОСОБА_2 , а саме: перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота), ображала нецензурною лайкою та образливими словами, внаслідок чого своїми діями завдала шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, вчинила праповорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137370 від 01.08.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину, що 14.06.2026, близько 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , а саме: перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота), ображала нецензурною лайкою та образливими словами, внаслідок чого своїми діями завдала шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання у протоколах про адміністративні правопорушення, що підтверджується її підписом, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положенням ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені ч.1 стю 173-2 КУпАп, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою.

Частиною 3 вказаної статті передбачена відпповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є саме умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд наголошує, що відповідно до правових висновків, зроблених Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не передбачає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З вищевикладеного виходить, що суд зобов`язаний розглянути справу про адміністративне правопорушення в межах пред`явленого особі обвинувачення, і не в праві самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, доводити винуватість особи у скоєнні правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 14.06.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (протоколи про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137369 від 01.08.2026, та серії ВБА № 137370 від 01.08.2026), до матеріалів справи долучено:

- копію рапорта помічника чергового ВнП № 4 ХРУП ГУНП в хмельницькій області від 14.06.2026, згідно з яким від ОСОБА_3 до віддділення поліції надійшло повідомлення, що невістка ОСОБА_4 ображає дітей віком 15 та 8 років;

- копію протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.06.2026, згідно з яким ОСОБА_3 повідомила, що її невістка ОСОБА_1 14.06.2026, близько 10 год. 00 хв., ображала своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , а саме висловлювалась нецензурною лайкою;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з якими остання вказала, що її матір ОСОБА_1 , 14.06.2026 зранку вчиняла психологічне насильство щодо неї та її брата, а саме висловлювалася нецензурною лайкою та ображала;

- письмові пояснення ОСОБА_3 , згідно з якими остання вказала, що ОСОБА_1 залишила дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з 08.06.2026 по 13.06.2026, які перебували у ОСОБА_3 вдома, під її наглядом;

- копію постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.09.2025 по справі № 677/1542/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

- письмові висновки спеціаліста – психолога Центру Життєстійкості Красилівської громади ОСОБА_7 (а.с. 8-9, 22-23, 38-39), у яких психологом зроблено висновок: 1) за результатами психологічного аналізу поведінки матері ОСОБА_1 у її діяхстосовно дітей 2010 та 2018 року народження вбачаються чіткі ознаки домашнього психологічного насильства (ст. 173-2 КУпАП), поєднаного з невиконанням батьківських обов`язків (ст. 184 КУпАП); психоемоційний стан обох дітей підтверджує факт перенесеного гострого стресу та психологічного приниження, що негативно впливає на їхній психічний розвиток і моральне самопочуття; Психічне насильство: зафіксовано психологічний тиск, що виражався у формі приниження гідності, образ, знецінення особистості, який відбувся 16.06.2026 о 10 год 00 хв.

Разом з тим, з вищевказаних документів не вбачається, що внаслідок вчинення 14.06.2026, ОСОБА_1 дій була або могла бути завдана шкода психічному здоров`ю дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2 як про те зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137369 від 01.08.2026, та серії ВБА № 137370 від 01.08.2026, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення 14.06.2026 ОСОБА_1 будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких ОСОБА_2 та ОСОБА_2 завдана, або могла бути завдана шкода психічному здоров`ю, що є обов`язковим для кваліфікації дій ОСОБА_1 за цією статтею КУпАП.

Виходячи із зазначеного, вважаю, що об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не доведено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на її користь.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі № 677/1226/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Суддя Р. В. Вознюк