Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №607/12078/26
Суддя: Шульгач Н. М.
Справа №607/12078/26
Провадження № 2-а/601/36/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Хміль Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременець за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог вказує, що 30.08.2026 року відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17000 грн. З данною постановою не згідний, вважає її незаконною. Всі необхідні дані військового обліку ним уточнено вчасно. Крім того, він 29.08.2025 пройшов ВЛК та заброньований до 06.01.2027. Просить постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП скасувати.
02.07.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та відповідно до вимог законодавства України підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Незважаючи на належне оповіщення, позивач систематично не виконує свій обов`язок щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ігнорує вручені йому повістки та не з`являється у визначені дату і час без поважних причин. Такі дії свідчать про невиконання вимог законодавства про військовий обов`язок і мобілізаційну підготовку та підтверджують правомірність реагування відповідача в межах наданих законом повноважень.
06.07.2026 року представник позивача адвокат Рукавець О.В. подав відповідь на відзив згідно якого зазначив, що напередодні, а саме 29.08.2025 року, позивач фізично з`явився до ТЦК та СП і успішно пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується Довідкою ВЛК № 2025-0829-1308 0903-0 від 29.08.2025 року. Притягнення особи до відповідальності за «неявку» наступного дня після того, як вона фізично пройшла ВЛК у приміщенні відповідача, свідчить про умисне та безпідставне притягнення до відповідальності.
09.07.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав заперечення на відповідб на відзив згідно якого зазначив, що факт проходження ВЛК підтверджує лише проходження відповідного медичного огляду та не спростовує інших обставин, які були встановлені під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення. Позивач не навів жодної норми закону, відповідно до якої саме проходження ВЛК автоматично виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Доводи Позивача переважно зводяться до власної оцінки обставин справи, припущень щодо дій Відповідача та незгоди з прийнятим рішенням, що саме по собі не є підставою для його скасування.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Рукавець О.В. в судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача надішла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, однак зазначила у відзиві на позовну заяву про розгляд справи у її відсутності.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
29.08.2025 ОСОБА_1 пройшов пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується довідкою №2025-0829-1308-0903-0 від 29.08.2025.
Згідно постанови № R 44861 від 30.08.2025 ТВО начальника ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , не пройшов ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Згідно постанови № R 44861 від 30.08.2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №80646425 від 01.04.2026 відкрито виконавче провадження з виконання постанови № R 44861 від 30.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальним правилом частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щододоведеності вини особи тлумачаться на їїкористь.
Цим принципом повинен керуватись працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами, якої приходить до переконання про винуватість особи.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачемвимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, викладених в оскаржуваній постанові представником відповідача до суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано самої повістики про виклик до ТЦК та СП, відсутні дані про мету, час, дату такого виклику. В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № R 44861 від 30.08.2025 вбачається, що накладено штраф на ОСОБА_1 в сумі 17000 грн. Однак в резолютивній частині постанови не зазначено статті за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, а також висновки про винуватість цієї особи, що порушує принцип правової визначеності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Ланівці). Пройшов медичний огляд, дата проходження ВЛК 29.08.2025, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-0829-1308-0903-0 від 29.08.2025.
За даних обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Позивач просить поновити йому строк для оскарження даної постанови, оскільки оскаржувану постанову від 30.08.2025 він не отримував особисто, а дізнався про її існування лише після відкриття виконавчого провадження. 19.05.2026 року ним отримано копію оскаржуваної постанови. Вивчивши матеріали справи суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки причини його пропуску є поважними.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132,139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Поновити строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Безбаха В.М. № R R 44861 від 30.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Н. М. Шульгач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua